Рівненський апеляційний суд
Іменем України
16 квітня 2026 року м. Рівне
Справа № 571/2894/25
Провадження № 11-сс/4815/95/26
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
захисника-адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Рокитнівського районного суду Рівненської області від 09 березня 2026 року, якою обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні №12025181190000236,
Ухвалою слідчого судді Рокитнівського районного суду Рівненської області від 09 березня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання заступника начальника СВ відділення поліції №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 та застосовано до підозрюваного
ОСОБА_5 , котрий народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаїв Миколаївської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, раніше не судимого,
запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк два місяці у період з 22 год до 06 год наступної доби, тобто до 09 травня 2026 року включно.
Покладено на підозрюваного обов'язки: не відлучатися з місця постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, у період з 22 год. до 06 год. наступної доби, за виключенням оголошення у зазначений час повітряної тривоги у Миколаївській області та м. Миколаїв для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття), та у випадку надання медичної допомоги; прибувати за викликом до слідчого, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування із свідком ОСОБА_9 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів із визначенням розміру застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та у разі внесення якої, покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
На обґрунтування цих вимог зазначено, що слідчим суддею при постановленні даної ухвали не враховано, що ОСОБА_5 може шляхом умовлянь чи погроз незаконно впливати на свідка ОСОБА_9 , який у подальшому може змінити свої показання під впливом підозрюваного. Наголошує, що слідчим суддею вказані доводи прокурора були безпідставно відхилені, незважаючи на усталену практику.
Також вважає обґрунтованим ризик вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_5 , маючи відповідні знайомства та «злочинні зв'язки», може продовжувати займатися злочинною діяльністю. Про схильність до вчинення кримінальних правопорушень свідчить і той факт, що ОСОБА_5 вже було повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 332 КК України у межах іншого кримінального провадження від 21.11.2025.
На переконання прокурора, застосований слідчим суддею запобіжний захід у виді домашнього арешту не здатний запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Прокурор, будучи належним чином повідомлені про дату та час судового розгляду, в судове засіданні не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 про безпідставність апеляційних вимог та залишення ухвали слідчого судді без змін, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно приписів ч. 1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як визначено ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Як убачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 04 березня 2026 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, а саме сприянні порадами, вказівками, наданням засобів та усунення перешкод в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб.
На переконання колегії суддів, зібрані органом досудового розслідування докази, які долучені до клопотання про обрання запобіжного заходу, на даному етапі досудового розслідування дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в інкримінованому йому злочині.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді, що повідомлена ОСОБА_5 підозра станом на час розгляду цього клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним, зокрема, у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Слідчим суддею взято до уваги дані про підозрюваного ОСОБА_5 , який до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, одружений, має малолітню дитину та постійне місце проживання і він - єдиний годувальник власної сім'ї, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків.
Поклавши на підозрюваного обов'язок утриматися від спілкування із свідком ОСОБА_9 , слідчий суддя визнав наявність зазначеного у клопотанні ризику впливу на свідка, однак колегія суддів ураховує, що згідно матеріалів клопотання підозрюваний та свідок знаходяться у різних, віддалених один від одного, населених пунктах сусідніх областей.
Погоджується колегія суддів і з висновком слідчого судді про існування ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Водночас, прокурором ні під час розгляду клопотання слідчим суддею, ні під час апеляційного розгляду, не доведено, що домашній арешт у нічний час доби з покладенням на підозрюваного відповідних процесуальних обов'язків не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам. Разом цим ураховано, що ОСОБА_5 перебуває на військовій службі у підрозділі, розташованому у Миколаївській області.
Також колегією суддів враховується, що згідно зі ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Поряд з цим, як визначено ч. 4, 5 ст. 181 КПК, орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» домашній арешт, з урахуванням його ступеня та інтенсивності, вважається позбавленням волі за змістом статті 5 Конвенції.
Таким чином, на цьому етапі досудового розслідування колегія суддів не вбачає підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 найбільш суворого виду запобіжного заходу, а, з урахуванням обставин кримінального провадження та особи підозрюваного, вважає, що домашній арешт в умовах контролю з боку працівників правоохоронних органів, здатен запобігти заявленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 . Тому підстав для задоволення апеляційних вимог прокурора та скасування ухвали слідчого судді не вбачається.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Рокитнівського районного суду Рівненської області від 09 березня 2026 року, якою обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні №12025181190000236, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 - без задоволення.
Ця ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3