Справа №:755/19997/25
Провадження №: 1-кс/755/1504/26
"14" квітня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040001407 від 18.04.2025 року, про арешт майна,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва звернувся до суду з вказаним клопотанням у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100040001407 від 18.04.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.
Клопотанням обґрунтоване тим, що Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, під процесуальним керівництвом Дніпровської окружної прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100040001407, у ході якого встановлено, що згідно з інформацією щодо діяльності інвестиційної компанії «Mediachain», яка в період з 2022 року дотепер на території у країни запроваджує діяльності розгалуженої мережі фінансових пірамід, яка направлена на привласнення коштів громадян України, шляхом електронних маніпуляцій та введення їх в оману під приводом інвестування в криптовалюту. Mediachain - це платформа, яка створила і створює основні продукти у сфері криптоіндустрії для популяризації криптовалюти у світі, а також надання заробітку для творців і користувачів платформи. Даний проєкт пропонував інвесторам заробляти на токені «Mediacoin». Група осіб працювала під виглядом мережевого маркетингу, зміст якого полягає у доході такої компанії, що отримується від неоплачуваної робочої сили, яка продає товари або послуги компанії іншим клієнтам (потерпілим), а заробіток учасників - від пірамідальної або бінарної системи комісійної винагороди. З попередньої інформації встановлено, що до схеми фінансової піраміди причетні громадяни України, які ввели в оману українців на суму близько 1000000 доларів США.
Одними із організаторів вказаної фінансової піраміди є ОСОБА_7 громадянин російської федерації та громадянин України ОСОБА_8 . Метою проєкту є створення токену - цифрового активу, який випускається на блокченйні з метою використання його в якості головного платіжного інструменту. В даному випадку створено токен під назвою «Mediacoin». Даний токен створений, як інвестування для користувачів з доступом інвесторів до його розвитку в якості фінансування з вигідним прибутком.
Метою проєкту є створення токену - цифрового активу, який випускається на блокчейні з метою використання його в якості головного платіжного інструменту. У цьому випадку створено токен під назвою «Mediacoin». Даний токен створений, як інвестування для користувачів з доступом інвесторів до його розвитку в якості фінансування з вигідним прибутком.
З 2021 року вказаний проєкт набрав великої популярності за рахунок великих вкладень в рекламну компанію по всьому світу.
Під час досудового розслідування встановлено криптогаманець НОМЕР_6, який відображений в програмному забезпеченні «chainalysis», як Mediacoin.inc, який створений 19.11.2021 та функціонував 04.09.2023.
Дослідженням руху грошових коштів криптогаманця НОМЕР_6 встановлено, що ОСОБА_9 отримував на свій власний криптовалютний гаманець НОМЕР_1 відкритий на криптовалютній біржі «Binance» грошові кошти (USDT) в загальній сумі 140000 тис. USDT.
Окрім цього отримував на свій гаманець з інших транзитних гаманців « ОСОБА_10 », а саме: НОМЕР_7 - 499 USDT (1 транзакція); НОМЕР_8 - 4,46 тис. USDT (2 транзакціїї) ; НОМЕР_9 - 135 тис. USDT (37 транзакцій).
У ході оперативного супроводження вказаного матеріалу було встановлено, що до вчинення вказаного злочину може бути причетний ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 громадянин Азербайджану, має посвідку на постійне проживання на території України № НОМЕР_3 дійсна до 05.05.2033. Поточна реєстрація: АДРЕСА_1 . На даний момент проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Отже, у порядку, передбаченому ст.ст.234-236 КПК України слідчим Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 , 02.04.2026 в період часу з 06 год. 52 хв. до 09 год. 58 хв. проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , в будинку в якому фактично проживає гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У ході проведення обшуку вилучено: ноутбук Mackbook Air S/N: K220PV3XJ7; мобільний телефон iPhone 17 Pro IMEI: НОМЕР_4 з сім карткою «лайфселл» з абонентським номером НОМЕР_5 .
02.04.2026 вилучені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Відшукані речі, а саме: ноутбук Mackbook Air S/N: K220PV3XJ7, мобільний телефон iPhone 17 Pro IMEI: НОМЕР_4 з сім карткою «лайфселл» з абонентським номером НОМЕР_5 , які було вилучено в ході проведення даного обшуку, мають вагоме значення для досудового розслідування, оскільки зазначені речі будуть досліджені шляхом проведення необхідних оглядів та експертиз з метою встановлення інформації, яка буде використана як доказ у кримінальному провадженні та під час судового розгляду.
У судовому засіданні прокурор просив клопотання задовольнити.
Представники власника майна - адвокати ОСОБА_12 та ОСОБА_6 - просили клопотання повернути прокурору.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного.
З норм ст.26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Водночас ч. 1 ст. 171 КПК України передбачено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч.1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Частиною 2 ст. 167 КПК України визначено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, повертає його прокурору та встановлює строк у сімдесят дві години або, з урахуванням думки слідчого чи прокурора, менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Зокрема, ст. 171 КПК України передбачено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
При цьому в ч. 3 ст. 173 КПК України зазначено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Водночас, як убачається з поданого клопотання, прокурором не зазначено підстав та мети у розумінні статті 170 КПК України, а також відсутнє обґрунтування необхідності арешту майна. Крім того, до матеріалів клопотання не долучено документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретних фактів і доказів, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження особами таким майном.
Дослідивши матеріали клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040001407 від 18.04.2025 року, про арешт майна, слідчий суддя встановив, що воно не відповідає вимогам ст.171 КПК України, а тому підлягає поверненню прокурору з встановленням строку у сімдесят дві години для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040001407 від 18.04.2025 року, про арешт майна - повернути прокурору, встановивши строк у сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_13