ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5403/26
провадження № 2/753/8381/26
20 квітня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У грудні 2025 року Позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 30650,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не виконав зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість. Право вимоги за вказаним договором перейшло до Позивача на підставі договору про відступлення права вимоги.
З урахуванням викладеного, позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 12.03.2026 справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.09.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 8266970.
Договір було укладено в електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію». Факт підписання договору Відповідачем підтверджується використанням одноразового ідентифікатора (код A9104), який був надісланий на номер телефону Відповідача НОМЕР_1 та введений ним в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця 08.09.2024 о 19:06:49. Крім того, перед укладенням правочину було здійснено ідентифікацію та верифікацію клієнта через систему BankID НБУ, що однозначно підтверджує особу підписанта.
Відповідно до умов Договору (Розділ 1), кредитодавець надав Відповідачу грошові кошти у сумі 8 000,00 грн строком на 360 днів зі стандартною процентною ставкою 1,00% на день. Факт надання кредитних коштів підтверджується довідкою про ініціювання платіжної операції № 1470713160 від 08.09.2024, згідно з якою кошти були успішно перераховані на банківську картку № НОМЕР_2 , зазначену самим Відповідачем.
Належність Позивача у справі підтверджується тим, що 10.06.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 01.02-12/25. Згідно з Витягом з Реєстру боржників (Додаток №1 до Договору факторингу), до Позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 8266970.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги.
Суд враховує, що Відповідач визнавав наявність боргу, здійснюючи часткові оплати, що підтверджується карткою обліку договору (останній платіж у сумі 210,00 грн здійснено 05.02.2025). Такі дії Відповідача, відповідно до правової позиції Верховного Суду (справа №127/23910/14-ц), свідчать про визнання ним боргу та прийняття умов договору.
Відповідач не надав доказів на спростування факту переходу права вимоги чи недійсності договору відступлення. Отже, позивач є належним кредитором у цьому зобов'язанні та має право вимоги до відповідача.
За викладених обставин суд приходить до висновку, що кредитний договір укладено у відповідності до вимог Закону, кредитні кошти відповідачу надані, відповідач свої зобов'язання не виконав, наявна заборгованість підтверджується письмовими доказами, позивач довів перехід до нього прав вимоги.
Станом на день подання позовної заяви заборгованість Відповідача становить 30 650,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8 000,00 грн; заборгованість за відсотками - 7 130,00 грн; неустойка - 15 520,00 грн.
Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, стороною відповідача не спростований, як і не надано суду доказів на підтвердження належного виконання умов договору та сплати коштів.
При вирішенні спору суд приймає до уваги те, що ч. 1 ст. 638 ЦК України передбачає, що договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. До істотних умов відносяться умови про предмет договору, умови, які визначені істотними законом, а також ті умови, щодо яких сторонами обов'язково повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, направлена на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України також встановлено свободу договору, з посиланням на статтю 6 зазначеного Кодексу із зазначенням того, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Підписуючи кредитний договір, відповідач погодився з усіма умовами щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом в строки, встановлені цим договором. При цьому підписанням даного договору позичальник висловив свою обізнаність з діючими тарифами банку та обов'язковими платежами, передбаченими чинним законодавством України.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.
Зазначена норма закону застосовується також до відносин за кредитним договором в силу вимог ст. 1054 ЦК України.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи знайшли своє підтвердження обґрунтування позову та встановлено неналежне виконання умов укладеного між сторонами кредитного договору, що призвело до утворення заборгованості, доводи позивача не спростовані, суд вважає, що позов є обґрунтованими, доведеним та таким, що підлягають задоволенню.
В порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8) заборгованість за Договором №8266970 від 08.09.2024 у розмірі 30650,00 грн. (Тридцять тисяч шiстсот п'ятдесят гривень 00 копiйок), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. (Двi тисячi чотириста двадцять двi гривнi 40 копiйок)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 20.04.2026
Суддя: Комаревцева Л.В.