ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5342/26
провадження № 2/753/8347/26
20 квітня 2026 року Суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
У грудні 2025 року Позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 510396335 від 11.03.2025 у розмірі 46 188,31 грн, а також судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.03.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Відповідачем в електронній формі було укладено договір, за яким останній отримав кредитні кошти у розмірі 14 900,00 грн. У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати процентів, утворилася заборгованість. Право вимоги за вказаним договором перейшло до Позивача на підставі договору факторингу № МВ-ТП/39 від 10.06.2025. 04.11.2025 Позивач достроково розірвав договір та припинив нарахування процентів.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12.03.2026 справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Витребувано у Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352, адреса: 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, e-mail: contact@universalbank.com.ua) виписку про рух коштів за 11.03.2025 по банківському рахунку за карткою № НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зокрема щодо зарахування кредитних коштів.
У березні 2026 року до суду надійшли витребувані докази, що підтверджують зарахування коштів на рахунок відповідача.
Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.03.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 510396335 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На виконання умов договору кредитодавцем перераховано кошти на банківську картку Відповідача № 4441-11XX-XXXX-0891.
За умовами договору Відповідач зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитом. Базова процентна ставка складає 0,98% в день від суми залишку кредиту (357,70% річних). Позивач здійснив перерахунок процентів за базовою ставкою після закінчення дисконтного періоду у зв'язку з несвоєчасним поверненням коштів.
Станом на дату звернення до суду заборгованість становить 46 188,31 грн, з яких: заборгованість по кредиту - 14 899,80 грн; заборгованість по процентах - 30 394,51 грн; заборгованість по комісії - 894,00 грн.
Відповідно до ст. 526, 611, 1054 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, а у разі його порушення настають правові наслідки.
Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, стороною відповідача не спростований, як і не надано суду доказів на підтвердження належного виконання умов договору та сплати коштів.
При вирішенні спору суд приймає до уваги те, що ч. 1 ст. 638 ЦК України передбачає, що договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. До істотних умов відносяться умови про предмет договору, умови, які визначені істотними законом, а також ті умови, щодо яких сторонами обов'язково повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, направлена на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України також встановлено свободу договору, з посиланням на статтю 6 зазначеного Кодексу із зазначенням того, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Підписуючи кредитний договір, відповідач погодився з усіма умовами щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом в строки, встановлені цим договором. При цьому підписанням даного договору позичальник висловив свою обізнаність з діючими тарифами банку та обов'язковими платежами, передбаченими чинним законодавством України.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.
Зазначена норма закону застосовується також до відносин за кредитним договором в силу вимог ст. 1054 ЦК України.
Оскільки факт отримання коштів та наявності заборгованості підтверджений матеріалами справи, а Відповідач не спростував наданий розрахунок, позовні вимоги підлягають задоволенню.
В порядку ст. 141 ЦПК України, з Відповідача на користь Позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу, розмір якої у сумі 5 000,00 грн відповідає принципу розумності та справедливості.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 39700642) заборгованість за договором № 510396335 від 11.03.2025 у розмірі 46 188,31 грн (сорок шість тисяч сто вісімдесят вісім гривень 31 копійка), витрати на сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 20.04.2026
Суддя: Комаревцева Л.В.