Номер провадження: 11-сс/813/138/26
Справа № 522/26450/25 1-кс/522/6801/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
13.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 08.12.2025 року,
встановив:
оскарженою ухвалою слідчого судді скаргу ОСОБА_5 , подану в порядку ст.303 КПК України, на бездіяльність уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за її заявою від 28.11.2025 року (№77645-25), повернуто заявниці.
Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя зазначив, що скарга ОСОБА_5 подана лише в електронній формі з використанням поштового сервісу «gmail», без скріплення електронним цифровим підписом, що позбавляє можливості достовірної ідентифікації особи, яка звернулась зі скаргою.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить її скасувати та постановити нову, якою задовольнити вимоги скарги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_5 зазначає, що слідчим суддею не враховано, що скарга складена нею власноручно та підписана, а власноручний та електронний підписи прирівнюються по закону.
Будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце розгляду справи, прокурор та заявниця до апеляційного суду не з'явились, причини неявки суду не повідомили. При цьому, ОСОБА_5 подала клопотання про розгляд скарги без її участі.
Відповідно до положень ч.4 ст.107, ч.4 ст.405 КПК України (далі - КПК) апеляційний розгляд проведено за відсутності учасників кримінального провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів.
Заслухавши суддю-доповідача; обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Частина перша ст. 404 КПК передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Главою 26 КПК передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК, бездіяльність, зокрема, прокурора у кримінальному провадженні, може бути оскаржена заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 08.12.2025 року скаргу ОСОБА_5 , подану в порядку ст.303 КПК України, на бездіяльність уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури, щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за її заявою від 28.11.2025 року (№77645-25), повернуто заявнику.
Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя зазначив, що скарга ОСОБА_5 всупереч нормам закону подана лише в електронній формі без скріплення електронним цифровим підписом, що позбавляє можливості достовірної ідентифікації особи, яка її подала, у зв'язку із чим дійшов висновку, що скаргу подано особою, що не має права її подавати.
Рішення слідчого судді про повернення скарги ОСОБА_5 , з посиланням на положення ст.ст. 303-304 КПК, положення Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг суду», колегія суддів визнає обґрунтованими, з огляду на таке.
Приписи ч. 1 ст. 306 КПК передбачають, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї Глави.
Приписами ст. 3 КПК України передбачено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
В той же час, відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Колегія суддів звертає увагу на необхідність дотримання учасниками судового розгляду процесуальної форми, яка являє собою відповідні змісту й принципам кримінального процесу, передбачені кримінально-процесуальним правом умови, послідовність та порядок діяльності учасників процесу, засоби реалізації ними своїх прав, свобод і обов'язків, процедура здійснення окремих процесуальних дій та прийняття юридичних рішень, а також режим документування процесуальної діяльності, покликані забезпечити розв'язання завдань і досягнення мети кримінального процесу.
Так, організаційно-правові засади використання електронних документів визначені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Відповідно до ст. 5 цього Закону, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Згідно із п. 12, 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; електронні дані - будь-яка інформація в електронній формі.
Статтею 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», звернення із скаргами, перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.
Водночас ОСОБА_5 звернулась до слідчого судді зі скаргою, яка надійшла на електронну пошту суду з поштового порталу «gmail.com», тобто засобами власного електронного зв'язку, без електронного цифрового підпису, тобто скарга не є електронним документом у розумінні оригіналу.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність повернення ОСОБА_5 її скарги, у зв'язку із неможливістю достовірної ідентифікації особи, яка звернулась зі скаргою через відсутність електронного цифрового підпису.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ч.7 ст.304 КПК України, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
При цьому, колегія суддів також звертає увагу ОСОБА_5 , що у випадку небажання створювати електронний цифровий підпис, або відсутності такої технічної можливості на даний час, вона не позбавлена права подати скаргу до суду особисто або засобами поштового зв'язку.
йКеруючись ст.ст. 303, 309, 399, 376, 404, 407, 409, 412, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 08.12.2025, якою повернуто скаргу ОСОБА_5 , подану в порядку ст.303 КПК України, на бездіяльність уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури, щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за її заявою від 28.11.2025 року (№77645-25) - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4