Номер провадження: 22-ц/813/1670/26
Справа № 521/8330/24
Головуючий у першій інстанції Михайлюк О. А.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
10.03.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Таварткіладзе О.М.,
суддів: Вадовської Л.М., Погорєлової С.О.,
за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Споживчого товариства «Будова Парк», на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 січня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Будова Парк» про розірвання договору асоційованого членства у споживчому товаристві та стягнення пайових внесків (частки), -
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Споживчого товариства «Будова Парк» про розірвання договору асоційованого членства у споживчому товаристві та стягнення пайових внесків (частки), посилаючись на те, що 03 березня 2021 року між ним та Споживчим Товариством «Будова Парк» укладено Договір асоційованого членства в споживчому товаристві №2/145, на виконання умов якого він вніс (сплатив) частку в гривні на загальну суму 748 418 грн., що на момент здійснення платежів було еквівалентом 26 835 доларам США.
Позивач вказує, що відповідно до пункту 4.2.1. Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №2/145 від 03 березня 2021 року відповідач зобов'язаний забезпечити будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем за адресою: м. Одеса, Михайлівська площа, 16, в строк - IV квартал 2023 року та передати позивачу закріплений за ним об'єкт, однак станом на дату звернення до суду будівництво об'єкту не розпочиналось.
Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору 26 лютого 2024 року представником позивача відправлено на юридичну адресу відповідача заяву про намір розірвати Договір асоційованого членства в споживчому товаристві №2/145 від 03 березня 2021 року у зв'язку із істотним порушенням умов Договору, однак, вказана вимога залишена Товариством без відповіді.
Таким чином, посилаючись на істотні порушення умов Договору Товариством, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач просить суд розірвати Договір асоційованого членства в споживчому товаристві №2/145 від 03 березня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та Споживчим Товариством «БУДОВА ПАРК»; стягнути з Споживчого Товариства «БУДОВА ПАРК», ідентифікаційний код юридичної особи 43951458, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 65048, Одеська обл., місто Одеса, вул.Осипова, будинок 25, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Котовським МРВ УМВС України в Одеській області 07.02.2006, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , сплачену частку у розмірі 748 418 грн., позитивну курсову різницю від сплаченого пайового внеску (частки) у розмірі 328 738, 9 грн. та судові витрати.
18 січня 2025 року за допомогою системи «Електронний суд» представником позивача подано до суду додаткові пояснення, відповідно до яких він просить суд позовні вимоги задовольнити частково; розірвати Договір асоційованого членства в споживчому товаристві №2/145 від 03 березня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та Споживчим Товариством «БУДОВА ПАРК»; стягнути з Споживчого Товариства «БУДОВА ПАРК», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 43951458, місцезнаходження: Україна, 65048, Одеська обл., місто Одеса, вул.Осипова, будинок 25 на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , сплачену частку за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві №2/145 від 03 березня 2021 у розмірі 682 698, 00 грн. та позитивну курсову різницю у розмірі 300 691,86 грн., судовий збір у розмірі 7 851,8 грн.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 21 січня 2025 рокупозов ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Будова Парк» про розірвання договору асоційованого членства у споживчому товаристві та стягнення пайових внесків (частки) задоволено частково.
Розірвано Договір асоційованого членства в споживчому товаристві №2/145 від 03 березня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та Споживчим Товариством «БУДОВА ПАРК».
Стягнуто з Споживчого Товариства «БУДОВА ПАРК» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань43951458, місцезнаходження: Україна, 65048, Одеська обл., місто Одеса, вул. Осипова, будинок 25) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) сплачену частку за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві №2/145 від 03 березня 2021 у розмірі 682698, 00 грн. (шістсот вісімдесят дві тисячі шістсот дев'яносто вісім гривень нуль копійок), що на момент проведення платежів було еквівалентом 24499 доларам США (двадцять чотири тисячі чотириста дев'яносто дев'ять доларів США нуль центів) та курсову різницю, від сплаченого пайового внеску (Частки), що становить 300691 гривень 86 копійок (триста тисяч шістсот дев'яносто одна гривня вісімдесят шість копійок).
Стягнуто з Споживчого Товариства «БУДОВА ПАРК» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань43951458, місцезнаходження: Україна, 65048, Одеська обл., місто Одеса, вул.Осипова, будинок 25) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 7851,80 грн (сім тисяч вісімсот п'ятдесят одна гривня 80 вісімдесят копійок).
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Споживче товариство «Будова Парк», подало апеляційну скаргу, в якій просять рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 січня 2025 рокув частині стягнення зі Споживчого Товариства «БУДОВА ПАРК» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань43951458, місцезнаходження: Україна, 65048, Одеська обл., місто Одеса, вул. Осипова, будинок 25) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) сплачену частку за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві №2/145 від 03 березня 2021 у розмірі 682698, 00 грн. (шістсот вісімдесят дві тисячі шістсот дев'яносто вісім гривень нуль копійок), що на момент проведення платежів було еквівалентом 24499 доларам США (двадцять чотири тисячі чотириста дев'яносто дев'ять доларів США нуль центів) та курсову різницю, від сплаченого пайового внеску (Частки), що становить 300691 гривень 86 копійок (триста тисяч шістсот дев'яносто одна гривня вісімдесят шість копійок), скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути зі Споживчого Товариства «БУДОВА ПАРК» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань43951458, місцезнаходження: Україна, 65048, Одеська обл., місто Одеса, вул. Осипова, будинок 25) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошові кошти, сплачені за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві №2/145 від 03 березня 2021 у розмірі 682698, 00 грн. (шістсот вісімдесят дві тисячі шістсот дев'яносто вісім гривень нуль копійок), а також рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 січня 2025 року в частині стягнення зі Споживчого Товариства «БУДОВА ПАРК» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань43951458, місцезнаходження: Україна, 65048, Одеська обл., місто Одеса, вул.Осипова, будинок 25) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 7851,80 грн (сім тисяч вісімсот п'ятдесят одна гривня 80 вісімдесят копійок) скасувати та ухвалити нове судове рішення в цій частині нове судове рішення, яким стягнути зі Споживчого Товариства «БУДОВА ПАРК» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань43951458, місцезнаходження: Україна, 65048, Одеська обл., місто Одеса, вул.Осипова, будинок 25) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що пунктом 2.6 Договору однозначно встановлено, що у випадках, коли за цим Договором передбачається повернення Частки (частини Частки) Пайовикові, сума кошті» що повертають визначається розміром фактично сплачених грошових коштів в гривні на момент повернення за вирахуванням санкцій за невиконання Пайовиком свої зобов'язань, при цьому сума Частки, яка підлягає поверненню не індексується і на неї не нараховуються відсотки.
Також в п. 3.1.5. Договору встановлено право Пайовика вимагати від Товариства розірвання даного Договору в разі невиконання Товариством своїх зобов'язань згідно з п. 4.2.1. цього Договору і повернення фактично внесеної Частки на момент розірвання даного Договору протягом 20-ти банківських днів з моменту розірвання цього Договору.
Оскільки відповідно до п. 2.2 Договору внесення Частки Пайовиком здійснюється в національній валюті України, то сума фактично внесених коштів до повернення теж визначається в гривні.
В Договорі, укладеному між Позивачем та Відповідачем, однозначно погоджено, що валютою платежу є національна валюта України - гривня. При цьому валюта зобов'язання за Договором залежить від конкретного обов'язку. Оскільки сума Частки, яка підлягає внесенню Пайовиком, визначається за курсом долара США, то валютою зобов'язання в даному випадку є долар США. Сума ж Частки до повернення Пайовику визначається розміром фактично сплачених грошових коштів в гривні, отже і валютою зобов'язання в такій ситуації є гривня.
Вірність доводів апелянта про те, що необхідно розрізняти обов'язки, встановлені Договором, та виходячи з цього розрізняти валюту відповідного зобов'язання в залежності від обов'язку сторони, підтверджується постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 500/5194/16.
Зазначає, що ОСОБА_1 фактично сплатив на користь Товариства грошові кошти в сумі 682 698,00 гривень. Але суд першої інстанції вирішив стягнути на користь Позивача грошові кошти, сплачені за Договором, в зовсім іншій сумі (682 698,00 грн. та курсову різницю 300 691 грн. 86 коп.).
В абзаці другом п. 4.2.7. Договору встановлено, що Товариство зобов'язано: у разі дострокового розірвання Договору з причин, пов'язаних з невиконанням Товариством своїх зобов'язань за цим Договором (а саме п1. 4.2.1.) - повернути Пайовикові фактично внесену ним Частку на момент розірвання цього Договору у порядку, визначеному цим Договором та п. 3.1.5.
В п. 5.2. Договору встановлено, що у випадку розірвання Договору за ініціативою Пайовика, якщо Товариство прострочило виконання п. 4.2.1 цього Договору, Товариство зобов'язано повернути Пайовику всю суму Частки, яка фактично була внесена на момент розірвання цього Договору.
Таким чином, Сторони погодили, що у випадку розірвання Договору Пайовику повертається сума коштів в розмірі сплачених ним фактично грошових коштів в гривні. Позивач фактично сплатив на користь Товариства грошові кошти в сумі 682 698,00 грн., про що у справі містяться відповідні докази.
За умовами Договору відсутнє зобов'язання Товариства (Відповідача) з повернення Пайовику (Позивачу) суми внесеної ним частки, виходячи з еквіваленту в іноземній валюті. Навпаки, умовами Договору чітко встановлено, що сума коштів, що повертається Пайовику визначається розміром фактично сплачених ним грошових коштів в гривні. Проте жодного збільшення (індексації) суми коштів, які підлягають поверненню Пайовику у разі розірвання Договору, в тому числі виходячи з еквівалента в доларах США, Договором не встановлено. Навпаки, Договором чітко встановлено, що сума Частки, яка підлягає поверненню не індексується (п. 2.6. Договору).
Будучи в розумінні ст.ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи на 10.03.2026 року о 14:00 годині, учасники справи не з'явилися, причини неявки не повідомили, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не клопотали, заяв про відкладення розгляду справи не подавали.
Від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Козак Ігоря Сергійовича надійшла заява про розгляд справи без їх участі.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до висновків Верховного Суду по справі №361/8331/18 - якщо учасники процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи розумні строки розгляду апеляційної скарги на рішення суду, усвідомленість сторін по справі про розгляд справи та відсутності від них клопотань про відкладення судового засідання, колегія суддів не бачить перешкод для розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав.
Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Із матеріалів справи вбачається, що рішення суду оскаржується лише в частині стягнення зі Споживчого Товариства «БУДОВА ПАРК» на користь ОСОБА_1 сплачену частку за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві №2/145 від 03 березня 2021 у розмірі 682698, 00 грн. (шістсот вісімдесят дві тисячі шістсот дев'яносто вісім гривень нуль копійок), що на момент проведення платежів було еквівалентом 24499 доларам США (двадцять чотири тисячі чотириста дев'яносто дев'ять доларів США нуль центів) та курсову різницю, від сплаченого пайового внеску (Частки), що становить 300691 гривень 86 копійок (триста тисяч шістсот дев'яносто одна гривня вісімдесят шість копійок), тому тільки в цій частині рішення суду є предметом апеляційного розгляду.
Частково задовольняючи позов, стягуючи з Споживчого Товариства «БУДОВА ПАРК» на користь ОСОБА_1 сплачену частку за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві №2/145 від 03 березня 2021 у розмірі 682698, 00 грн. (шістсот вісімдесят дві тисячі шістсот дев'яносто вісім гривень нуль копійок), що на момент проведення платежів було еквівалентом 24499 доларам США (двадцять чотири тисячі чотириста дев'яносто дев'ять доларів США нуль центів) та курсову різницю, від сплаченого пайового внеску (Частки), що становить 300691 гривень 86 копійок (триста тисяч шістсот дев'яносто одна гривня вісімдесят шість копійок), суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із невиконанням Товариством умов Договору позивач був позбавлений того, чого очікував за договором - отримати у власність проінвестований об'єкт нерухомості в IV кварталі 2023 року, а тому наявні правові підстави для розірвання вказаного Договору та стягнення сплаченого пайового внеску.
Щодо позовних вимог про стягнення курсової різниці суд першої інстанції виходив з того, що Договором передбачено, що сума, яка підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за комерційним курсом «Середній продаж» долара США встановленого на інтернет сторінці за адресою: http://minfin.com.ua/currency/auction/usd/buy/kiev/ на дату проведення платежу, станом на 09:00 годину за київським часом.
При цьому, виходячи з положень Договору, визначення остаточної ціни Договору (розміру платежів) залежить саме від дати проведення платежу, станом на 09:00 годину за київським часом. Договір також містить положення про коригування платежів пропорційно курсу відповідної іноземної валюти (по цьому Договору долар США).
Аналізуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що платежі по Договору перераховуються (коригуються) з урахуванням курсу долара до гривні, укладаючи вказаний Договір, Товариство погодилось на всі його умови включно із вказаними положеннями, а також строками виконання зобов'язання, тому вказана курсова різниця підлягає стягненню з відповідача.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 03 березня 2021 року між Споживчим товариством «Будова Парк» (Товариство) та ОСОБА_1 (Пайовик) укладено Договір асоційованого членства у споживчому товаристві № 2/145 (Договір).
Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. Договору Товариство приймає пайовика в асоційовані члени, а пайовик зобов'язується прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань Товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї Частки в Товариство, з метою забезпечення Товариством будівництва будинку, і, після здачі будинку в експлуатацію, передати пайовикові закріплений за ним об'єкт.
В додатку № 1 до Договору «специфікація об'єкту» визначена характеристика Об'єкту: місцезнаходження будинку: АДРЕСА_2 ; житловий будинок: 2, поверх 16, будівельний номер квартири АДРЕСА_3 , загальна площа квартири 43 кв.м., кількість кімнат 1.
Відповідно до 2.1. Договору Пайовик в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, зобов'язується внести Частку в розмірі еквівалентному 38485,00 (Тридцять вісім тисяч чотириста вісімдесят п?ять доларів 00 центів) доларів США, що на момент укладення Договору становить 1073732,00 (Один мільйон сімдесят три тисячі сімсот тридцять дві гривні 0 копійок) гривень виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США встановленого на сторінці в інтернет аз адресою: http://minfin.com.ua/currency/auction/usd/buy/kiev/ на дату проведення платежу, станом на 09:00 годину за київським часом, що на дату укладення Договору становить 27,9000 гривень за 1 долар США.
Відповідно до Додатку № 2 до Договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/145 від 03 березня 2021 р. «ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ» сторони визначили порядок та строки внесення Частки відповідно до якого ОСОБА_1 сплатив в рахунок Частки грошові кошти у розмірі 682 698,00 гривень (шістсот вісімдесят дві тисячі шістсот дев'яносто вісім гривень 00 копійок) гривень, що визнається відповідачем та як встановлено судом відповідає 10-му платежу таблиці розрахунків вказаного додатку та становить еквівалент 24499 доларів США. Оплата зазначених коштів підтверджується відповідними квитанціями: 1. Квитанцією до прибуткового касового ордеру № 939 від 03.03.2021 року на суму 30000 (тридцять тисяч) гривень та платіжною інструкцією від 03.03.2021 року, код документу 9225-3418-0326-2269, на 506866 (п'ятсот шість тисяч вісімсот шістдесят шість) гривень, що разом складає еквівалент 19243 доларів США; 2. Платіжною інструкцією від 22.03.2021 року, код документа 9227-2515-6024-2385, на суму 16600 (шістнадцять тисяч шістсот) гривень, що є еквівалентом 584 (п'ятсот вісімдесят чотири) доларам США; 3. Платіжною інструкцією від 19.04.2021 року, код документа 9230-0378-6896-8357, на суму 16352 (шістнадцять тисяч триста п'ятдесят дві) гривні, що є еквівалентом 584 (п'ятсот вісімдесят чотири) долара США; 4. Платіжною інструкцією від 01.06.2021 року, код документа 9234-3277-6059-7947, на суму 16060 (шістнадцять тисяч шістдесят) гривень, що є еквівалентом 584 (п'ятсот вісімдесят чотири) долара США; 5. Платіжною інструкцією від 29.06.2021 року, код документа 9237-1383-0556-5346, на суму 16060 (шістнадцять тисяч шістдесят), що є еквівалентом 584 (п'ятсот вісімдесят чотири) долара США; 6. Платіжною інструкцією від 19.07.2021 року, код документа 9239-1455-7153-4494, на суму 15900 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот) гривень, що є еквівалентом 584 (п'ятсот вісімдесят чотири) долара США; 7. Платіжною інструкцією від 29.09.2021 року, код документа 9246-3631-8089-0533, на суму 32000 (тридцять дві тисячі) гривень, що є еквівалентом 1168 (одна тисяча сто шістдесят вісім) доларів США; 8. Квитанцією № 0BHP-6E15-M2K4-H5B2 від 26.01.2022 року на суму 32860 грн., що є еквівалентом 1168 (одна тисяча сто шістдесят вісім) доларів США.
Одночасно з цим судом встановлено, що в квитанції N? AXK6-1B97-7058-2P86 від 17.01.2022 року на суму 32 860,00 грн. та в квитанції N? A4BM-4М1Х-0Н27-КТЕК від 21.01.2022 року на суму 32 860,00 грн. в графі «ЄДРПОУ одержувача» вказано «20953647», тоді як код ЄДРПОУ Споживчого товариства «Будова Парк» - 43951458. Через неправильно оформлені транзакції грошові кошти на загальну суму 65 720,00 грн. на рахунок СТ «Будова Парк» не надійшли, що є еквівалентом 2336 доларів США.
Згідно підпункту 4.2.1. пункту 4.2. Договору Товариство (відповідач) зобов'язано Забезпечити будівництво Будинку в строк - IV квартал 2023 року.
Судом встановлено, що будинок, визначений у Договорі асоційованого членства в споживчому товаристві №2/145 від 03.03.2021 року на сьогоднішній день не побудовано, в експлуатацію не введено.
Вказане не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву.
26 лютого 2024 року позивач звертався до Споживчого товариства «Будова Парк» з заявою про розірвання Договору, однак, вказана заява залишена Товариством без відповіді.
Колегія суддів виходить з наступного.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Положеннями частини першої статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказував на те, що 03 березня 2021 року між ним та Споживчим Товариством «Будова Парк» укладено Договір асоційованого членства в споживчому товаристві №2/145, на виконання умов якого він вніс (сплатив) частку в гривні на загальну суму 748 418 грн., що на момент здійснення платежів було еквівалентом 26 835 доларам США.
Позивач вказує, що відповідно до пункту 4.2.1. Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №2/145 від 03 березня 2021 року відповідач зобов'язаний забезпечити будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем за адресою: м. Одеса, Михайлівська площа, 16, в строк - IV квартал 2023 року та передати позивачу закріплений за ним об'єкт, однак станом на дату звернення до суду будівництво об'єкту не розпочиналось.
Так, суд першої інстанції проаналізувавши вказані обставини, дійшов до висновку, що вимоги позивача в частині розірвання договору асоційованого членства в споживчому товаристві №2/145 від 03 березня 2021 року підлягають задоволенню, що у зв'язку із невиконанням Товариством умов Договору позивач був позбавлений того, чого очікував за договором - отримати у власність проінвестований об'єкт нерухомості в IV кварталі 2023 року, а тому наявні правові підстави для розірвання вказаного Договору та стягнення сплаченого пайового внеску.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції представником відповідача визнано позовні вимоги в частині розірвання договору асоційованого членства у споживчому товаристві №2/145 від 03 березня 2021 року, та в в цій частині рішення суду в апеляційному порядку не оскаржується.
Відповідно до статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що договір асоційованого членства у споживчому товаристві №2/145 від 03 березня 2021 року, укладений між СТ «Будова Парк» та ОСОБА_1 підлягає розірванню у зв'язку з істотними порушеннями умов договору, тому позивач має право вимагати повернення коштів, сплачених на рахунок СТ «Будова Парк» як пайові внески, так і курсову різницю, від сплаченого пайового внеску.
Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Водночас Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання на території України грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов'язання, виражене у грошовій одиниці України гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Загальні положення виконання грошового зобов'язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Одним із елементів належного виконання зобов'язання є його виконання у валюті, погодженій сторонами.
Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які укладаються та виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово висновувала, що у цивільному законодавстві відсутня заборона на укладення правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги.
Такий підхід до розуміння правової природи іноземної валюти як валюти зобов'язання є усталеним і послідовним у практиці Великої Палати Верховного Суду (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16, від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16, від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17, від 11 вересня 2024 року у справі № 500/5194/16-ц).
Відповідно до 2.1. Договору Пайовик в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, зобов'язується внести Частку в розмірі еквівалентному 38485,00 (Тридцять вісім тисяч чотириста вісімдесят п'ять доларів 00 центів) доларів США, що на момент укладення Договору становить 1073732,00 (Один мільйон сімдесят три тисячі сімсот тридцять дві гривні 0 копійок) гривень виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США встановленого на сторінці в інтернет аз адресою: http://minfin.com.ua/currency/auction/usd/buy/kiev/ на дату проведення платежу, станом на 09:00 годину за київським часом, що на дату укладення Договору становить 27,9000 гривень за 1 долар США.
Відповідно до Додатку № 2 до Договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/145 від 03 березня 2021 р. «ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ» сторони визначили порядок та строки внесення Частки відповідно до якого ОСОБА_1 сплатив в рахунок Частки грошові кошти у розмірі 682 698,00 гривень (шістсот вісімдесят дві тисячі шістсот дев'яносто вісім гривень 00 копійок) гривень, що визнається відповідачем та як встановлено судом відповідає 10-му платежу таблиці розрахунків вказаного додатку та становить еквівалент 24499 доларів США.
Оплата зазначених коштів підтверджується відповідними квитанціями: 1. Квитанцією до прибуткового касового ордеру № 939 від 03.03.2021 року на суму 30000 (тридцять тисяч) гривень та платіжною інструкцією від 03.03.2021 року, код документу 9225-3418-0326-2269, на 506866 (п'ятсот шість тисяч вісімсот шістдесят шість) гривень, що разом складає еквівалент 19243 доларів США; 2. Платіжною інструкцією від 22.03.2021 року, код документа 9227-2515-6024-2385, на суму 16600 (шістнадцять тисяч шістсот) гривень, що є еквівалентом 584 (п'ятсот вісімдесят чотири) доларам США; 3. Платіжною інструкцією від 19.04.2021 року, код документа 9230-0378-6896-8357, на суму 16352 (шістнадцять тисяч триста п'ятдесят дві) гривні, що є еквівалентом 584 (п'ятсот вісімдесят чотири) долара США; 4. Платіжною інструкцією від 01.06.2021 року, код документа 9234-3277-6059-7947, на суму 16060 (шістнадцять тисяч шістдесят) гривень, що є еквівалентом 584 (п'ятсот вісімдесят чотири) долара США; 5. Платіжною інструкцією від 29.06.2021 року, код документа 9237-1383-0556-5346, на суму 16060 (шістнадцять тисяч шістдесят), що є еквівалентом 584 (п'ятсот вісімдесят чотири) долара США; 6. Платіжною інструкцією від 19.07.2021 року, код документа 9239-1455-7153-4494, на суму 15900 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот) гривень, що є еквівалентом 584 (п'ятсот вісімдесят чотири) долара США; 7. Платіжною інструкцією від 29.09.2021 року, код документа 9246-3631-8089-0533, на суму 32000 (тридцять дві тисячі) гривень, що є еквівалентом 1168 (одна тисяча сто шістдесят вісім) доларів США; 8. Квитанцією № 0BHP-6E15-M2K4-H5B2 від 26.01.2022 року на суму 32860 грн., що є еквівалентом 1168 (одна тисяча сто шістдесят вісім) доларів США.
Тобто, розмір фактично сплачених пайових внесків у рахунок договору, встановлено судом у розмірі 24499 доларів США, грошові кошти сплачувались позивачем у гривні, однак розмір платежів у п. 2.1 договору № 2/145 від 03 березня 2021 та додатку № 2 до договору, розраховувався в еквіваленті за офіційним курсом долара США на день проведення платежу.
Згідно п. 2.6. Договору у випадках, коли за цим Договором передбачається повернення Частки (частини Частки) Пайовикові, сума коштів, що повертаються визначається розміром фактично сплачених грошових коштів в гривні на момент повернення за вирахуванням санкцій за невиконання Пайовиком своїх зобов'язань, при цьому сума Частки, яка підлягає поверненню не індексується і на неї не нараховуються відсотки.
Згідно пункту 5.2. Договору у разі прострочення у виконанні зобов'язання по п. 4.2.1. цього Договору з боку товариства більш ніж на 180 днів, з урахуванням п. 3.2.7. Договору, товариство на письмову вимогу пайовика виплачує пайовикові штраф в розмірі 0,01% від розміру невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, починаючи з 181 дня прострочення виконання. У випадку розірвання Договору за ініціативою пайовика, якщо товариство прострочило виконання п. 4.2.1. цього Договору, товариство зобов'язано повернути пайовику всю суму частки, яка фактично була ним внесена на момент розірвання цього договору протягом 20-ти банківських днів з моменту розірвання Договору на рахунок пайовика, вказаний в даному Договорі або іншим узгодженим сторонами способом або на депозитний рахунок нотаріуса.
В апеляційній скарзі СТ «Будова Парк» наполягає на тому, що сума частки до повернення пайовику визначається розміром фактично сплачених грошових коштів в гривні, отже і валютою зобов'язання в такій ситуації є гривня. Тому поверненню підлягає лише фактично сплачена позивачем сума у розмірі 682698, 00 грн
Відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.
Підставою для тлумачення судом правочину є наявність спору між сторонами щодо його змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів у тексті всієї угоди або її частини, що не дає змогу з'ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір. У той же час тлумачення не може створювати нові умови договору, а виключно роз'яснює існуючі умови угоди. Тобто суд може постановити рішення про тлумачення змісту договору без зміни його умов. Оскільки метою тлумачення правочину є з'ясування змісту його окремих частин, який складають права та обов'язки сторін, то тлумачення потрібно розуміти як спосіб виконання сторонами умов правочину.
З огляду на викладене тлумаченню підлягає зміст угоди або її частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тобто тлумаченням правочину є встановлення (з'ясування) його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення незрозумілостей та суперечностей у трактуванні його положень.
Колегія суддів виснує, що у цій справі сторони погодили, що одиницею виміру суми коштів за цим зобов'язанням є долар США (валюта зобов'язання), валютою платежу сторони у договорі визначили національну валюту - гривню, тому належним виконанням зобов'язання, яке виникло між сторонами, є повернення Товариством позивачу грошових коштів у національній валюті, сума яких є еквівалентною 24499 доларів США на момент платежу, що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року по справі № 500/5194/16.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).
Так, позивач просив стягнути на свою користь курсову різницю у сумі 300 691,86 грн та надав суду розрахунок курсової різниці, відповідно до якого для визначення курсової різниці застосовано комерційний курс долара США станом на дату подання позовної заяви 22 травня 2024 року, що складає 40,14 грн. за 1 долар США. Курсова різниця визначена наступним чином: 24499 доларів США (еквівалент фактично сплаченої суми позивачем відповідачу за Договором) * 40,14 грн. комерційний курс долара США на дату подання позовної заяви = 983389,86 грн. сплачена позивачем частка в гривні на загальну суму 682698, 00 грн. = 300 691,86 грн.
Ураховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що платежі по Договору перераховуються (коригуються) з урахуванням курсу долара до гривні, укладаючи вказаний Договір, Товариство погодилось на всі його умови включно із вказаними положеннями, а також строками виконання зобов'язання, тому курсова різниця у розмірі 300 691,86 грн підлягає стягненню з відповідача.
Тобто, визначивши валюту виконання зобов'язання гривню і погодивши розмір внеску в національній валюті України з вказівкою на її еквівалент в іноземній валюті долар США, вимога позивача (пайовика) в порядку розірвання договору повернути йому фактично внесені кошти та курсову різницю від сплаченого пайового внеску на момент розірвання договору, узгоджується зі ст. 533 ЦК України.
Сума коштів у гривнях з визначенням за умовами договору її еквіваленту в доларах США і є тієї сумою, яка фактично внесена пайовиком, тому підлягає поверненню у гривні з урахуванням курсу долара США.
Слід також звернути увагу, що в абзаці 2 пункту 2.1 Договору передбачена можливість збільшення Товариством в односторонньому порядку розміру внеску, що підлягає перерахуванню Пайовиком у гривнях, у разі збільшення курсу вартості долара США по відношенню до гривні.
Враховуючи наведене вимога позивача цілком узгоджується з ст. 533 ЦК України і не суперечить змісту Договору.
Щодо посилань скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року по справі № 500/5194/16, а саме, п. 44 в якому Велика Палата ідентифікує зобов'язання з повернення коштів отриманих за договором як окреме інше зобов'язання, яке виникає у зв'язку з розірванням договору - та саме в межах якого визначається сума коштів, яка підлягає поверненню, а також порядок і строки їх повернення.
Апеляційний суд зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. З'ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.
Таким чином, аналіз висновків, зроблених у судовому рішенні суду першої інстанції у цій справі, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним Верховним Судом у справі, на яку посилається скаржник в апеляційній скарзі, оскільки зазначені висновки зроблені судами з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення.
Інші наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду в оскаржуваній частині, з мотивів наведених у апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги висновок районного суду не спростовують і зведені лише до незгоди з висновком суду без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами та невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово вказував, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "Руїз Торіха проти Іспанії"). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").
Також, Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Ураховуючи викладене, колегія суддів проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Споживчого товариства «Будова Парк»- залишити без задоволення.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено: 02.04.2026 року.
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: Л.М. Вадовська
С.О. Погорєлова