Справа № 638/5694/26
Провадження № 1-кс/638/942/26
16 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Барвінківського відділу Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню №12026221070000315 від 19.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,-
Прокурор Барвінківського відділу Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно підозрюваної ОСОБА_4 , а саме на:
- житлову квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку 6322887000:03:000:0597 площею 0,01 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Клопотання обгрунтовано тим, що у провадженні СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за N?12026221070000315 від 19.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України
Під час досудового розслідування встановлено, що на початку березня 2024 року, але не пізніше 22 березня 2024 року (точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено), тобто у період дії воєнного стану в Україні, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, щодо заволодіння бюджетними грошовими коштами шляхом отримання компенсації у вигляді придбання житла з використанням житлового сертифікату за пошкодження та знищення окремих категорій об?єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, а саме за знищений об?єкт нерухомого майна - житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
В цей же час, перебуваючи у м. Ізюмі Харківської області (точну дату та місце в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 будучи обізнаною про порядок отримання компенсації за знищений об?єкт нерухомого майна, здійснила заволодіння коштами державного бюджету України, шляхом обману.
З метою заволодіння бюджетними грошовими коштами, цільове призначення яких компенсація за знищене майно в результаті збройної агресії рф проти України ОСОБА_4 розробила злочинний план.
Внаслідок дій ОСОБА_5 створені та зібрані завідомо підроблені документи та фотозображення.
Достовірно розуміючи, що підроблені документи надають можливість заволодіти коштами державного бюджету України шляхом обману, діючи умисно, у період дії воєнного стану в Україні, достовірно знаючи, що об?єкт нерухомого майна, розташований за адресою: Харківська область, Ізомський район, с. Заводи, вул. Перемоги, буд. 14, не зруйнований у результаті бойових дій терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, 18 квітня 2024 року (точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), за допомогою мобільного додатку Порталу Дія (Дія) на електронному пристрої, що належить ОСОБА_4 з номеру мобільного телефону НОМЕР_1 , здійснила реєстрацію заяви на послугу «компенсація за знищене майно».
04 травня 2024 року розпорядженням N?784 начальника Оскільської сільської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області ОСОБА_6 затверджено рішення Комісії N? 546 від 29 квітня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_5 надано компенсацію за знищений об?єкт нерухомого майна у розмірі 1 766 388 грн. 00 коп. для фінансування придбання житла з використання житлового сертифікату.
08 травня 2024 року у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна в сформовано сертифікат ЖС-08.05.2024-6607, який дає право на отримання компенсації та сформовано заявку на бронювання коштів для фінансування придбання житла з використанням житлового сертифікату, що дало можливість групі осіб за попередньою змовою розпорядитись коштами державного бюджету України.
З метою досягнення кінцевої мети по досягненню реалізації злочинного умислу - заволодіння коштами державного бюджету України, шляхом обману, ОСОБА_5 здійснила реалізацію житлового сертифікату на суму 1 766 388 грн. 00 коп., шляхом придбання об?єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 за вище вказану суму.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, об?єкт нерухомого майна (житловий будинок), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , відноситься до пошкодженого майна та має 43,37 % руйнації. Відновлення об?єкту нерухомого майна (житлового будинку) можливе шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації.
Таким чином, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у період дії воєнного стану в України, реалізувала вчинення злочину та отримала компенсацію у вигляді права - придбання житла з використанням житлового сертифікату за знищений об?єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , у розмірі 1 766 388 грн. 00 коп., чим спричинили шкоду державному бюджету України в особі Мінінфраструктури, що відповідно до п. 4 Примітки 1 до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.
30.03.2026 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Відповідно до інформації з системи «Національні інформаційні системи» у підозрюваної ОСОБА_5 мається у власності: житлова квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка 6322887000:03:000:0597 площею 0,01 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
На підставі вищевикладеного, у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти власності, санкція якого передбачає конфіскацію майна, з метою подальшого виконання можливого вироку та забезпечення конфіскації майна, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно підозрюваної ОСОБА_4 .
Згідно з ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав та просив задовольнити.
У відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається без повідомлення підозрюваної.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вивчивши доводи клопотання та наявність правових підстав для його задоволення, приходить до наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що у провадженні слідчого відділу Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12026221070000315 від 19.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_5 на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6322887000:03:000:0597, площею 0,01 га.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Вимогами п.3 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Частиною 10 статті 170 КПК України встановлено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, санкція якого передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, з метою уникнення можливого відчуження майна, що належить на праві власності підозрюваній, шляхом його продажу, дарування, розпорядження іншим чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховуючи наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Барвінківського відділу Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню №12026221070000315 від 19.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України - задовольнити.
Накласти у кримінальному провадженні №12026221070000315 від 19.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності підозрюваній ОСОБА_4 , а саме на:
- житлову квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку 6322887000:03:000:0597 площею 0,01 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Також арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання ухвали покласти на прокурора Барвінківського відділу Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1