16 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 140/9551/24
адміністративне провадження № К/990/9878/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Блажівської Н.Є., Шишова О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року (суддя: Ксензюк А.Я.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року (судді: Гуляк В.В., Ільчишин Н.В., Матковська З.М.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор»(далі - ТОВ «ЛРЗ «Мотор», позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.05.2024 №00136080407.
В обґрунтування позову позивач зазначав про те, що реєстрація розрахунків коригування (далі -РК) на зменшення суми компенсації була здійснена ним у межах строків, визначених п. 201.10 ст. 201 та п. 89 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України (далі - ПК України). Наголошував також на тому, що законодавчо встановлений період для такої реєстрації обчислюється виключно з дня фактичного отримання РК покупцем, а не з дати його складання постачальником. Факт і дата надходження спірних документів до ТОВ «ЛРЗ «Мотор» підтверджуються належними доказами, зокрема, протоколами руху документів у програмному комплексі M.E.Doc та офіційними даними Єдиного державного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), які свідчать про дотримання встановлених 15-ти та 18-ти денних строків реєстрації з моменту їх реального одержання підприємством.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року, у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст. 192, п. 201.10 ст. 201 та п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПК України, в частині визначення моменту початку відліку граничного строку реєстрації розрахунків коригування на зменшення суми компенсації. Скаржник наголошує, що всупереч актуальним правовим позиціям Верховного Суду суди помилково ототожнили дату складання РК із датою його фактичного отримання покупцем, хоча закон чітко пов?язує початок перебігу такого строку саме з моментом надходження документа до отримувача.
Також скаржник вказує на порушення норм процесуального права через неповноту дослідження судами наданих ним доказів (протоколів M.E.Doc та витягів з ЄРПН), які документально підтверджують дотримання встановлених строків із моменту реального одержання РК підприємством. Вважає, що покладення на платника податків відповідальності за затримки, спричинені діями постачальника або прогалинами у державному механізмі фіксації дати отримання документів, суперечить принципам належного урядування, правової визначеності та справедливості.
Касаційна скарга позивача подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, із посиланням на застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 12 березня 2025 року у справі №380/3834/24, від 23 січня 2025 року у справі №280/4889/24, від 12 березня 2025 року у справі №160/12120/24, від 03 березня 2023 року у справі №300/1765/19, від 28 квітня 2020 року у справі №810/198/16.
У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДПС у Волинській області просить залишити скаргу позивача без задоволення, повністю підтримуючи висновки й мотиви, з яких виходили суди при ухваленні рішень. Окремо вказує на те, що податкове законодавство не передбачає механізму фіксації дати отримання покупцем РК, а тому, з метою недопущення помилок при складанні податкової звітності та уникнення непорозумінь при обрахунку у системі електронного адміністрування ПДВ суми перевищення податкових зобов?язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях, з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та РК до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, доцільно здійснювати реєстрацію РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг з урахуванням термінів, визначених пунктом 201.10 статті 201 ПК України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Статуту, затвердженого рішенням ТОВ «Луцький ремонтний завод «Мотор» від 31.10.2023, підприємство здійснює: виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування; ремонт і технічне обслуговування повітряних і космічних літальних апаратів; розроблення, виготовлення, реалізацію, ремонт, модернізацію та утилізацію військової техніки; надання послуг з технічного обслуговування та дообладнання авіаційної техніки. ТОВ «ЛРЗ «Мотор» також здійснює капітальний ремонт авіаційних двигунів до літаків винищувачів Міг-29 та бомбардувальників Су-24, Су-27.
ГУ ДПС у Волинській області була проведена камеральна перевірка ТОВ «ЛРЗ «Мотор» щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в ЄРПН, за результатами якої складено Акт від 18.04.2024 року №9617/03-20-04-07/08029701.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ЛРЗ «Мотор» п. 201.10 ст. 201, п. п. 69.1, п. п. 69.2 підроз. 10, п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ ПК Україн, в частині несвоєчасної подачі на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.
За наслідками такої перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення рішення від 24.05.2024 №00136080407 форми «Н», яким до позивача застосовано штраф у сумі 8 914,53 грн.
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням ТОВ «ЛРЗ «Мотор» була подана скарга від 11.06.2024 №1-61/3985, однак рішенням ДПС України від 02.08.2024 №23578/6/99- 00-06-01-01-06 податкове повідомлення-рішення від 24.05.2024 №00136080407 було залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що контролюючий орган на підставі акта камеральної перевірки та даних ЄРПН правомірно встановив факт порушення ТОВ «ЛРЗ «Мотор» граничних строків реєстрації податкових документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Суд обґрунтовував своє рішення тим, що податкове правопорушення є вчиненим з моменту закінчення встановленого законом терміну реєстрації РК, який у даному випадку слід обчислювати з дати складання документів, а не їх фактичного отримання покупцем.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
Так, в рамках даної справи спірним є питання початку відліку строків для реєстрації РК до податкових накладних, якими передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на адресу постачальника. Позивач стверджує, що строк для реєстрації РК починається з дня його отримання, тоді як ГУ ДПС вважає, що строк обчислюється від дати складення, оскільки в ПК України відсутній механізм, за допомогою якого можна визначити дату отримання РК.
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов?язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування (РК), складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Пункт 201.10 статті 201 ПК України визначає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов?язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
8 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», відповідно до якого, зокрема, внесено зміни до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення ПК України.
Так, підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 89, згідно з яким тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відповідно до пункту 25 Порядку заповнення податкової накладної затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю). З цією метою постачальник (продавець) складає у загальному порядку розрахунок коригування, у верхній лівій частині якого робить відповідну помітку "X", та надсилає його отримувачу (покупцю). Накладання кваліфікованих електронних підписів посадових осіб постачальника (продавця) та отримувача (покупця) на такий розрахунок коригування здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Отже, зміст наведених вище положень дає підстави вважати, що пункт 192.1 статті 192 ПК України визначає підстави та порядок складання РК, натомість пункт 201.10 статті 201 ПК України та пункт 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України уточнюють процедуру реєстрації РК у певний часовий період.
Варто зазначити, що Верховний Суд у постановах від 28 квітня 2020 року у справі № 810/198/16, від 3 березня 2023 року у справі № 300/1765/19 уже формував висновки щодо сфери дії статті 192 ПК України у схожих за змістом правовідносинах і указав, що отримувач має можливість зареєструвати РК за умови виконання постачальником свого обов?язку зі своєчасного надіслання складеного ним РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу.
У постанові від 23 січня 2025 року у справі № 280/4889/24 Верховний Суд сформував правовий висновок щодо застосування пункту 201.10 статті 201 ПК України, відповідно до якого строки реєстрації РК, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику обраховуються від дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від дати складання такого розрахунку.
У розвиток означених підходів суду касаційної інстанції та з огляду на зміни у законодавстві Верховний Суд у постанові від 12 березня 2025 року по справі № 380/3834/24 зазначив, що для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, відлік строку на їх реєстрацію в ЄРПН розпочинається відповідно до змісту пункту 201.10 статті 201 та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України саме з дня отримання РК.
Формулювання «з дня отримання», що міститься у наведених вище нормах, вказує на те, що відлік строку починається з моменту, коли РК надійшов до покупця, а не з дати його складання чи іншої події. Ці норми не містять нечітких чи умовних конструкцій, які могли б ускладнити їх розуміння чи їх застосування.
Такий підхід до правозастосування обумовлений тим, що відповідно до вищенаведених положень законодавства РК складається безпосередньо продавцем/постачальником, після чого направляється покупцю/отримувачу послуг, який здійснює його реєстрацію. Покупець не впливає на дату складання РК продавцем та на факт її надсилання, тому виправданим є підхід законодавця щодо обчислення строку реєстрації РК саме з дати їх отримання.
Оскільки РК є документом, що ініціюється та формується виключно постачальником, покупець не може нести відповідальність за затримки, які виникають до моменту отримання цього документа. Не покладає на нього такої відповідальності і чинне законодавство.
Таким чином, строк для реєстрації РК в ЄРПН має обчислюватися за приписами положень пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України саме з моменту фактичного надходження РК до покупця. В іншому випадку застосування санкцій до покупця за дії, на які він об?єктивно не міг вплинути, порушує його права та створює необґрунтоване адміністративне навантаження, що суперечить меті податкового законодавства - забезпеченню справедливого та збалансованого підходу до всіх учасників правовідносин.
Відтак, висновки судів попередніх інстанцій про необхідність реєстрації РК саме з дати їх складення, не відповідають нормативному регулюванню спірних правовідносин.
У контексті наведеного Верховний Суд також вважає за необхідне зазначити, що частина друга статті 19 Конституції України зобов?язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указана норма Конституції України означає, що суб?єкт владних повноважень зобов?язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов?язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
При цьому вжите законодавцем формулювання «на підставі» означає, що суб?єкт владних повноважень зобов?язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб?єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб» означає, що суб?єкт владних повноважень зобов?язаний дотримуватися встановленої законом процедури й форми прийняття рішення або вчинення дії та повинен обирати лише визначені законом засоби.
Спеціально-дозвільний режим правового регулювання діяльності органів державної влади, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом», зобов'язує органи влади діяти суто за встановленим законом алгоритмом. Відсутність права на довільне тлумачення своїх повноважень забезпечує передбачуваність дій держави та реалізацію владних функцій у жорстких правових межах.
Виходячи з цього, суб?єкт владних повноважень, діючи на виконання саме приписів чинного закону, не може довільно тлумачити норми ПК України чи виходити за межі своїх повноважень. Податковий орган не має права самостійно встановлювати додаткові умови чи строки, не передбачені ПК України та іншими нормативно-правовими актами, такі як початок відліку строку з дати складання РК для цілей реєстрації останнього в ЄРПН. Його повноваження обмежуються контролем за дотриманням чітко визначених законом процедур, а перевищення цих меж суперечить принципу верховенства права.
Це ще раз підкреслює, що відповідальність покупця за своєчасну реєстрацію РК має базуватися виключно на об?єктивно встановленій даті отримання документа, а не на діях чи бездіяльності інших суб?єктів, зокрема, постачальника чи ДПС.
Та обставина, що ПК України не передбачає механізму фіксації дати отримання покупцем РК, що визнає й сам відповідач у відзиві на касаційну скаргу, не змінює змісту наведених норм та не дає правових підстав тлумачити їх таким чином, аби відлік строку на реєстрацію РК, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, розпочинався саме з дня складення такого РК.
Верховний Суд послідовно у своїх рішеннях підкреслював важливість дотримання суб?єктами владних повноважень принципу належного урядування, який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов?язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок, а державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов?язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
З урахуванням цього, відповідач для цілей цих правовідносин не може покликатися на відсутність механізму перевірки дати отримання відповідних РК, а повинен був запровадити процедури, які б давали можливість достеменно встановити дату отримання відповідного РК. Визнання ж відповідачем відсутності законодавчо закріпленого механізму фіксації дати отримання РК лише підкреслює прогалину в нормативному регулюванні, яка не може бути використана на шкоду платникам податків, адже інакше це призводило б до порушення базових засад правової визначеності та рівності сторін у податкових правовідносинах.
Таким чином, тлумачення судів попередніх інстанцій та податкового органу, яке пов?язує початок відліку строку реєстрації з датою складання РК, а не з його отриманням, не лише не має нормативного підґрунтя, але й створює необґрунтовані перешкоди для платників податків у реалізації прав та обов?язків, що суперечить меті податкового законодавства - забезпеченню прозорості та справедливості у відносинах між платниками податків та контролюючим органом.
Колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що відсутність прямої норми в ПК України, що визначає порядок контролю за тим, коли отриманий відповідний РК, не є перешкодою для визначення моменту отримання РК.
Зокрема, в рамках, коли вже спір підлягає вирішенню в судовому порядку, суди мають чітко визначені повноваження щодо дослідження доказів. Так, адміністративний суд, застосовуючи засади адміністративного судочинства, з метою виконання передбаченого частиною першою статті 2 КАС України завдання, має повноваження досліджувати та оцінювати всі наявні докази, які можуть свідчити про дату фактичного отримання РК покупцем, і, з урахуванням заперечень сторін, встановити конкретну дату отримання РК.
Повертаючись до обставин цієї справи необхідно зазначити, що судами попередніх інстанцій встановлено, що висновки відповідача про порушення ТОВ «ЛРЗ «Мотор» податкового законодавства ґрунтувались на тому, що останнім не було дотримано граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених п.11 пп. 2 Розділу XX Перехідних положень, п. 201.10 ст. 201, п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX, з розрахунком штрафних санкцій, а саме: щодо подання для реєстрації податкової накладної №3 від 12.02.2020 на суму ПДВ -20762,3 грн (зареєстрована 09.06.2020, граничний термін реєстрації 29.02.2020), №3 від 21.10.2022 на суму ПДВ -63,45 грн (зареєстрована 30.12.2022, граничний термін реєстрації 15.11.2022), № 5 від 29.08.2022 на суму ПДВ -634,58 грн (зареєстрована 19.09.2022, граничний термін реєстрації 15.09.2022), № 471 від 22.12.2022 на суму ПДВ -2200 грн (зареєстрована 17.01.2023, граничний термін реєстрації 15.01.2023), № 1 від 03.07.2023 на суму ПДВ-3976 грн (зареєстрована 15.08.2023, граничний термін реєстрації 05.08.2023), № 290 від 10.08.2023 на суму ПДВ -98,4 грн (зареєстрована 14.09.2023, граничний термін реєстрації 05.09.2023), № 1 від 01.09.2023 на суму ПДВ -3473 грн (зареєстрована 10.10.2023, граничний термін реєстрації 05.10.2023), № 2 від 16.11.2023 на суму ПДВ -4790 грн (зареєстрована 19.12.2023, граничний термін реєстрації 18.12.2023) та №2 від 28.11.2023 на суму ПДВ -3020 грн (зареєстрована 19.12.2023, граничний термін реєстрації 18.12.2023), за що податковим органом нараховано позивачу штрафні санкції у розмірі 2%, 10%, 30%, 40% від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній у загальному розмірі 8917,53 грн.
На спростування висновків суду першої та апеляційної інстанції скаржник наголошує на тому, що суть порушення в даній справі полягає у несвоєчасній реєстрації РК до податкових накладних, які складені на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, а не податкових накладних.
Так, позивач стверджує, що:
Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №3 від 12.02.2020 до податкової накладної №20 від 12.02.2020 - отримано 09.06.2020, зареєстровано 09.06.2020;
Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №5 від 29.08.2022 до податкової накладної №26 від 19.08.2022 - отримано 13.09.2022, зареєстровано 19.09.2022;
Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №3 від 21.10.2022 до податкової накладної №108 від 21.10.2022 - отримано 29.12.2022, зареєстровано 30.12.2022;
Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №471 від 22.12.2022 до податкової накладної №361 від 17.11.2022 - отримано 12.01.2023, зареєстровано 17.01.2023;
Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 03.07.2023 до податкової накладної №10 від 05.04.2023 - отримано 14.08.2023, зареєстровано 15.08.2023;
Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №290 від 10.08.2023 до податкової накладної №4 від 03.07.2023 - отримано 14.09.2023, зареєстровано 14.09.2023;
Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 01.09.2023 до податкової накладної №112 від 19.06.2023 - отримано 05.10.2023, зареєстровано 10.10.2023;
Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 від 16.11.2023 до податкової накладної №14 від 04.01.2023 - отримано 19.12.2023, зареєстровано 19.12.2023;
Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 від 28.11.2023 до податкової накладної №210 від 28.07.2023 - отримано 18.12.2023, зареєстровано 19.12.2023.
При цьому, позивач зазначає, що відповідна інформація щодо дати отримання РК підтверджується як витягами з ЄРПН, так протоколами руху документів програмного комплексу M.E.Doc., які були долучені ним як до заперечень на Акт камеральної перевірки, так і до матеріалів справи в суді першої інстанції.
Проте, суди попередніх інстанцій, всупереч вимогам щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, проігнорували послідовні доводи позивача та не надали правової оцінки доказам, що підтверджують дати фактичного надходження розрахунків коригування (РК) на адресу ТОВ «ЛРЗ «Мотор». Зокрема, протоколам руху документів у програмному комплексі M.E.Doc та відповідним витягам з ЄРПН. Недослідження таких доказів унеможливило встановлення моменту фактичного отримання ТОВ «ЛРЗ «Мотор» електронних документів від постачальників та призвело до передчасних висновків про порушення позивачем граничних термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.
Відтак, доводи позивача про дослідження судами попередніх інстанцій усіх зібраних у справі доказів знайшли своє підтвердження у ході касаційного перегляду справи.
Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, тобто об?єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
Суд касаційної інстанції, як суд права, не уповноважений оцінювати відповідність протоколів руху документа в програмному комплексі та витягів з ЄРПН, на які покликається позивач для підтвердження дати отримання РК, критеріям належності, допустимості й достовірності.
Оцінка доказів відповідно до вимог статті 90 КАС України (належність, допустимість, достовірність) у сукупності належить виключно до компетенції судів першої та апеляційної інстанцій. Саме суди попередніх інстанцій, які наділені повноваженням щодо встановлення фактичних обставин у справі, повинні досліджувати й аналізувати подані сторонами докази, щоб зробити обґрунтовані висновки щодо дати отримання РК.
Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить, що суди попередніх інстанцій взагалі не досліджували, не аналізували та не оцінювали зазначені докази. Своєю чергою без належної оцінки таких доказів неможливо встановити ключові факти, що впливають на правильність вирішення цієї справи.
Відсутність повноважень щодо встановлення дійсної дати отримання товариством відповідних РК, на чому наполягають сторони у цій справі, не дає можливості та правових підстав, аби сформувати висновки щодо обґрунтованості чи необґрунтованості накладення на позивача штрафних санкцій та, відповідно, перевірити правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
З урахуванням наведеного Верховний Суд не може сформувати висновки щодо суті питання, покладеного в основу доводів позивача про правомірність його поведінки у контексті виконання обов?язку зі своєчасної реєстрації РК в ЄРПН, та вказати про відповідність чи невідповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України індивідуального акта, з приводу правомірності якого виник спір.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з?ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що порушення норм процесуального та матеріального права, допущені судами першої та апеляційної інстанцій, недослідження доказів у справі дають підстави для направлення справи на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з?ясувати всі фактичні обставини справи, з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор» задовольнити частково.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя: І.Л. Желтобрюх
Судді: Н.Є. Блажівська
О.О. Шишов