Провадження № 11-сс/821/168/26 Справа № 695/965/26 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
16 квітня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
за участю:
представника власника майна
адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника власника майна ПрАТ «Золотоніське автотранспортне підприємство 17112»- адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 березня 2026 року про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 1202625037000279 від 07.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,
Прокурор Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
Просив слідчого суддю накласти арешт на транспортний засіб марки «ЗИЛ», моделі «431410», д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, в якому знаходяться зрізи дерев породи сосна (колоди довжиною приблизно 1,9 м, в об'ємі близько 5 кубів), який опечатаний належним чином та розміщений під наглядом на території СТОВ «Чапаївське» та на товаро-транспортну накладну серії ААЯ № 111489 від 06.03.2026.
Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17.03.2026 клопотання прокурора задоволено та накладено арешт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 1202625037000279 від 07.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 ч. 1 КК України, на майно, вилучене 06.03.2026 під час огляду місця події - узбіччя дороги селища Золотоноша-Вільхи, Золотоніського району Черкаської області, на відстані 1 км+100 м, а саме на:
- транспортний засіб марки «ЗИЛ», моделі «431410», д.н.з. НОМЕР_1 , в якому знаходяться зрізи дерев породи сосна (колоди довжиною приблизно 1,9 м, в об'ємі близько 5 кубів), який розміщений на території СТОВ «Чапаївське»;
- товаро-транспортну накладну серії ААЯ № 111489 від 06.03.2026.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, представник власника майна ПрАТ «Золотоніське автотранспортне підприємство 17112» - адвокат ОСОБА_6 оскаржив її в апеляційному порядку та просить суд змінити ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на автомобіль «ЗИЛ», д.н.з. НОМЕР_1 , та відмовити у задоволенні клопотання. Якщо апеляційний суд прийде до висновку щодо обґрунтованості накладення арешту, просить зазначити в ухвалі відсутність заборони на користування автомобілем.
Вказує, що ПрАТ «Золотоніське АТП 17112» 06.03.2026 здійснювало перевезення деревини, якою опалюється Підприємство.
Перевезення малося відбуватися у три етапи, оскільки загальна кількість придбаної деревини становила 15 кубічних метрів, а за один раз автомобіль має можливість загрузити біля 5 кубічних метрів дров.
На підставі шляхового листа товарно-транспортної накладної було здійснено перший рейс.
Під час другого рейсу, завершення завантаження автомобіля відбувалося за відсутності лісника, який міг виписати товарно-транспортну накладну.
Тому, водій автомобіля ОСОБА_8 вирішив здійснити другий рейс без відповідної ТТН, а забрати її вже під час третього рейсу.
Однак, останній був зупинений працівниками поліції, після чого відбулося вилучення автомобіля.
Вважає, що можливі порушення процедури відпуску дров, що допущені працівниками лісового господарства, жодним чином не впливають на законність дій ПрАТ «Золотоніське АТП 17112», яке завжди свої зобов'язання щодо оплати деревини виконувало у повному обсязі.
Вказує, що вилучення автомобіля Підприємства суттєво перешкоджає господарській діяльності, оскільки за допомогою нього здійснюється вивіз сміття, придбання деревини, перевезення запасних частин для автобусів та вантажних автомобілів тощо.
Зазначає, що огляд автомобіля вже проведено, автомобіль хоча і лишається речовим доказом, однак слідчі дії з ним проводитися не будуть.
Крім того вказує, що діяння за ст. 246 КК України стає кримінально караним у випадку завдання шкоди, яка перевищує 66560,00 грн.
При цьому, вартість дров, які були вилучені працівниками поліції 06.03.2026, становить 3720,00 грн, що значно менше ніж поріг з якого починається кримінальна відповідальність.
Крім того, оскаржувана ухвала слідчого судді не містить заборони розпоряджатися або використовувати автомобіль, а тому, на думку представника скаржника, утримання автомобіля на території СТОВ «Чапаєвське» є незаконним.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскільки скаржник отримав копію ухвали 23.03.2026.
Прокурор в судове засідання не з'явився.
16.04.2026 на електронну адресу Черкаського апеляційного суду надійшло клопотання від прокурора Золотоніської окружної прокуратури про відкладення розгляду справи у звязку із перебуванням прокурора ОСОБА_7 у відпустці та зайнятістю інших прокурорів, які входять в групу прокурорів.
Прокурор, подаючи клопотання про відкладення розгляду справи приведеного змісту, не долучає доказів перебування його у відпустці та зайнятості інших прокурорів саме у день судового засідання, 16.04.2025.
Участь учасників процесу в рамках апеляційного перегляду оскаржуваної скаржником ухвали слідчого судді в контексті вимог процесуального закону не є обов'язковою, у зв'язку із чим колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду скарги за відсутності прокурора.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Щодо строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Представником власника майна ПрАТ «Золотоніське АТП 17112»- адвокатом ОСОБА_6 ставиться питання про поновлення строків на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 17.03.2026, оскільки ухвалу слідчого судді отримано скаржником 23.03.2026.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення.
При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу (ч. 5 ст. 115 КПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2026 слідчим суддею було ухвалено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали було оголошено 19.03.2026.
Відповідно до розписки, яка міститься в матеріалах справи, копію ухвали від 17.03.2026 отримав директор ПрАТ «Золотоніське АТП 17112» ОСОБА_9 23.03.2026.
У відповідності до позиції Верховного Суду, висловленої у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду від 27.05.2019 у справі № 461/1434/18, у випадку необізнаності заінтересованих осіб із мотивами прийнятого слідчим суддею рішення вказане за їхнім клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді адвокату ОСОБА_6 необхідно поновити, враховуючи, що апеляційна скарга направлена засобами поштового зв'язку на адресу Черкаського апеляційного суду 30.03.2026.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів, зокрема арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
За загальними правилами, передбаченими ч. 3 ст. 132 КПК, застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається лише у разі, якщо слідчий, дізнавач, прокурор доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3 - 1 ) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, передбачає можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою, щодо якої такий захід застосовується, кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що зазначених вимог закону слідчим суддею в частині задоволення клопотання щодо накладення арешту на транспортний засіб не дотримано з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, СВ Золотоніським районним відділом поліції ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202625037000279 від 07.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.03.2026 до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від працівників поліції про те, що неподалік села Вільхи Золотоніського району Черкаської області на автодорозі було зупинено транспортний засіб марки ЗИЛ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перевозив деревину породи сосна близько 5 кубів без відповідних документів.
По даному факту 07.03.2026 розпочато досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250370000279, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
У зв'язку з вищевикладеним з метою повної фіксації слідів вчинення кримінального правопорушення, виявлення та вилучення викраденого майна, як речових доказів по справі, безпосереднього переслідування осіб причетних до вказаного протиправного діяння, запобігання приховування, знищення речових доказів, 06.03.2026 в період часу із 13 год. 30 хв. по 14 год. 00 хв. старшим слідчим СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_10 проведено огляд місця події на узбіччі дороги селища Золотоноша-Вільхи, Золотоніського району, Черкаської області, а саме на відстані 1 км + 100 м, в ході якого виявлено та вилучено:
- транспортний засіб марки «ЗИЛ», моделі «431410», д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником якого являється ПрАТ «Золотоніське автотранспортне підприємство 17112», директором якого є ОСОБА_9 , в якому знаходяться зрізи дерев породи сосна (колоди довжиною приблизно 1,9 м, в об'ємі близько 5 кубів), водієм якого 06.03.2026 був ОСОБА_8 , який опечатано належним чином та розміщено під наглядом на території СТОВ «Чапаївське», що розташоване за адресою: 121 км, а/д Бориспіль-Запоріжжя;
- товаро-транспортна накладна серії ААЯ № 111489 від 06.03.2026 на авто «ЗИЛ» д.н.з. НОМЕР_1 та на деревину сосна в об'ємі 4,9990 м3, яку поміщено до паперового конверту, який зберігається при матеріалах справи.
06.03.2026 опитано в якості свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який надав пояснення про те, що він працює на посаді водія АТП 17112, що розташоване за адресою м. Золотоноша, вул. Захисників Маріуполя, 68 Б.
Так 06.03.2026 о 08 год. 00 хв. він прийшов на роботу, де виписав шляховий лист на автомобіль ЗИЛ, д.н.з. НОМЕР_1 та близько 09 год. 30 хв. поїхав по дрова, якими опалюють підприємство. Попередньо 05.03.2026 до опитаного зателефонував майстер ОСОБА_11 та повідомив, що 06.03.2026 буде санітарна вирубка в с. Комарівка Золотоніського району. Так після отримання шляхового листа він зателефонував ліснику ОСОБА_11 , який повідомив де відбувається вирізка дерев в с. Комарівка Золотоніського району, та де завантажать дровами. Після чого він виїхав до вказаного місця, де він був вперше в с. Комарівка. Прибувши на місце події, там перебував лісник ОСОБА_11 та автомобільний маніпулятор на базі трактора, який здійснив завантаження дров близько 5 кубів, та в подальшому ОСОБА_11 розробив ТТН. Після цього ОСОБА_8 поїхав в АТП 17112 де здійснив вивантаження даних дров біля котельні. Далі ОСОБА_8 повторно поїхав до с. Комарівка по дрова, так як знав, що попередньо було оплачено за 15 кубів дров, та таким чином потрібно було робити 3 заїзди. Приїхавши до даного місця де лісника ОСОБА_11 не було, автомобіль ОСОБА_8 повторно було завантажено близько 5 кубів та зателефонував Ростиславу для отримання ТТН, але він не брав слухавку та щоб не гаяти часу, та як там дорога лісова швидко танула, і щоб не загрузнути ОСОБА_8 вирішив поїхати без ТТН, яку хотів забрати за третім заїздом. Однак, проїхавши с. Вільхи Золотоніського району та близько 300-400 м не доїжджаючи до м. Золотоноша, його зупинили на службовому транспорті працівники поліції.
Постановою слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_12 від 07.03.2026 в даному кримінальному провадженні визнано речовими доказами транспортний засіб марки «ЗИЛ», моделі «431410», д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, в якому знаходяться зрізи дерев породи сосна (колоди довжиною приблизно 1,9 м, в об'ємі близько 5 кубів), який опечатано належним чином та розміщено під наглядом на території СТОВ «Чапаївське», що розташоване за адресою: 121 км, а/д Бориспіль-Запоріжжя, та товаро-транспортну накладну серії ААЯ № 111489 від 06.03.2026, яку поміщено до паперового конверту, який зберігається при матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних.
Норми ст. 98 КПК України передбачають, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Разом з тим, відповідно до вимог п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен, зокрема, враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з клопотання прокурора, ним ставиться питання про накладення арешту на транспортний засіб марки «ЗИЛ», моделі «431410», д.н.з. НОМЕР_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів, недопущення передачі іншим особам шляхом заборони відчуження, розпорядження та/або користування.
Задовольняючи клопотання прокурора, слідчий суддя наклав арешт, зокрема, на транспортний засіб марки «ЗИЛ», моделі «431410», д.н.з. НОМЕР_1 .
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Як вбачається з матеріалів клопотання, автомобіль марки «ЗИЛ» д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ПрАТ «Золотоніське АТП 17112» (а.с. 29-30).
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
З матеріалів, доданих до клопотання, не вбачається, що накладення арешту на транспортний засіб марки «ЗИЛ» є необхідним для досягнення мети арешту, визначеної ч. 1 ст. 170 КПК України, а саме запобігання приховуванню, пошкодженню, псуванню, знищенню, перетворенню чи відчуженню майна. Прокурор обмежився загальними посиланнями на необхідність їх арешту з метою повного та всебічного досудового розслідування, однак не конкретизував, які саме слідчі (розшукові) дії неможливо провести без вилучення та арешту транспортного засобу, і чому досягнення мети кримінального провадження не може бути забезпечене іншими, менш обтяжливими заходами.
Крім того, будь-яких відомостей, які б свідчили про реальні ризики втрати або відчуження транспортного засобу чи про необхідність саме його поміщення під нагляд на територію СТОВ «Чапаївське», матеріали клопотання також не містять, як не містять і відомостей про призначення у даному кримінальному провадженні експертиз, які необхідно провести з вилученим майном.
Колегія суддів, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, виходячи з наданих прокурором матеріалів, приходить до висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні.
На переконання апеляційного суду, в даному випадку слідчий суддя детально не перевірив доводи прокурора щодо накладання арешту на автомобіль марки «ЗИЛ», д.н.з. НОМЕР_1 , в співвідношенні до матеріалів кримінального провадження, та зробив хибний висновок про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на транспортний засіб, тоді як застосування такого заходу створювало б надмірне та неспівмірне втручання у право власності ПрАТ «Золотоніське АТП 17112».
Колегія суддів звертає увагу, що на час розгляду клопотання та апеляційної скарги, органом досудового розслідування не доведений факт незаконної вирубки дерев, незаконного походження деревини породи сосни, не спростовані й доводи скаржника щодо правомірності набуття цієї деревини.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що відповідно до ст. 132 КПК України, прокурором не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які орган досудового розслідування вказує у клопотанні про арешт майна транспортного засобу, а слідчий суддя задовольняючи клопотання прокурора в оскаржуваній частині, відповідно до положень ст. 94 КПК України, належним чином не перевірив їх з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.
Ухвала слідчого судді від 17.03.2026 в частині накладення арешту на зрізи дерев породи сосни та товарно-транспортну накладну представником скаржника не оскаржувалася, а відтак колегією суддів не перегадалася.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає визначених кримінальним процесуальним законом підстав для накладення арешту на транспортний засіб марки «ЗИЛ», д.н.з. НОМЕР_1 , і вважає за необхідне ухвалу слідчого судді в цій частині скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора в цій частині. В іншій частині ухвалу слідчого судді від 17.03.2026 залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 171, 172, 173, 376, 404, 405,407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Поновити представнику власника майна ПрАТ «Золотоніське автотранспортне підприємство 17112»- адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 березня 2026 року.
Апеляційну скаргу представника власника майна ПрАТ «Золотоніське автотранспортне підприємство 17112»- адвоката ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 березня 2026 року в частині накладення арешту на транспортний засіб марки «ЗИЛ», моделі «431410», д.н.з. НОМЕР_1 , який розміщений на території СТОВ «Чапаївське» - скасувати.
У задоволенні клопотання прокурора Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_7 в цій частині - відмовити.
В іншій частині ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 березня 2026 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4