Справа № 548/218/25 Номер провадження 22-ц/814/717/26Головуючий у 1-й інстанції Миркушіна Н. С. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
08 квітня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючий суддя: Триголов В.М.
Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 04 вересня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
27 січня 2025 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до Хорольського районного суду з вказаним позовом.
Позовні вимоги мотивував тим, що відповідач ОСОБА_1 не виконала взяті на себе за кредитним договором № 1300-7557 від 11.11.2023 року зобов'язання, а саме: у встановлений договором строк не повернула одержаний кредит.
Позивач просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість у розмірі 65000, 00 грн. та судові витрати: судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 04 вересня 2025 року позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", код ЄДРПОУ 38548598 заборгованість за договором № 1300-7557 від 11.11.2023 року в сумі 26000,00 (шістдесят п'ять тисяч гривень 00 копійок) грн., яка складається з наступного: 13000,00 грн. прострочену заборгованість за кредитом; 13000,00 грн. прострочену заборгованість за відсотками.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", код ЄДРПОУ 38548598, судовий збір в сумі 968,96 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги повторно наведені фактичні обставини та доводи позовної заяви і додатково стверджується, що суд належним чином не з'ясував обставини, що мають значення для справи, а саме «природу» процентів, які просив стягнути позивач, та як результат неправильно застосовано норми матеріального права.
Зазначає, що Товариством не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору, а відтак і відсутні порушення норм закону, що визначені в п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Згідно наданого розрахунку заборгованості, Товариство здійснює лише нарахування по процентам (згідно з п. 4.10. та 10.1. Договору) за користування кредитом в строк договору (згідно з п. 4.12. Договору), що погоджений між сторонами.
Вказує, що проценти визначені у договорі жодним чином не суперечать вимогам законодавства. Відповідач був ознайомлений з усіма умовами договору та погодився з ними.
Таким чином, вважає, що в результаті неправильного застосування норм матеріального права суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зробив хибний висновок, що умови за користування кредитом є несправедливими та не відповідають вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів в розумінні п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також заявлених позовних вимог, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з підстав передбачених ст. 375 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є фінансовою установою, що здійснює діяльність з інших видів кредитування, отримало Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ІК №116 від 01.08.2013, видане Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
11.11.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua), укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1300-7557, який разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) складає єдиний договір, в якому визначаються всі істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.
Позичальнику наданий одноразовий ідентифікатор А3466 для підписання кредитного договору № 1300-7557 від 11.11.2023, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів (п.5.2 Правил відкриття кредитної лінії).
Відповідно до умов кредитного договору, позивач надав відповідачу кредит в сумі 13 000,00 грн на особисті потреби (п.4.1), строк кредитування - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 05.09.2024 (п.4.12).
Позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю отриманий кредит та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована кредитодавцем) не пізніше ніж в останній календарний день строку кредитування, вказаного у п. 4.12. цього договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця. (п.5.1).
Базовий період складає 21 календарний день (п.4.8).
Стандартна процентна ставка становить 3,00% (п.4.10).
Сторонами погоджено орієнтовну вартість кредиту 130 000,00 грн. Реальна річна процентна ставка на дату укладення договору 572 465,00 %.
Видача кредитних коштів в сумі 13 000 грн ОСОБА_1 згідно з кредитним договором № 1300-7557 від 11.11.2023 підтверджена довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (а.с.24).
Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення коштів не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1300-7557 від 11.11.2023 станом на 17 грудня 2024 року заборгованість відповідача складає 128 635 грн, з яких 13 000 грн сума боргу за тілом кредиту, 115 635 грн заборгованість за відсотками.
В подальшому, за програмою лояльності відповідно до Правил акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», затверджених наказом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 96-П від 26 грудня 2023 року, позивачем здійснено часткове списання заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1300-7557 в сумі 63 635 грн.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що встановлений сторонами договору розмір відсотків за несвоєчасно виконані зобов'язання за кожень день прострочки є несправедливим у розумінні ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, тому суд дійшов до висновку про зменшення розміру відсотків до 13000,00 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду.
Відповідно до частини 3 статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторонни є вільними в укладенні договору, виборі контрагентата визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловогообороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
За змістом положень статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі-Закон) цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що несуперечить Закону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. При цьому, частина 4 статті 18 Закону не містить застереження щодо незастосування зазначених положень пункту 5 частини 3 цієї статті до умови договорів про надання споживчого кредиту.
Частинами 5 та 7 статті 18 Закону передбачено, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Як зауважував Конституційний Суд України, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10.11.2011 №15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).
У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.
Застосовуючи дану норму, суд зобов'язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення (Рішення Конституційного Суду України від 11.07.13 №7-рп/2013).
У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов'язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов'язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань позичальниками фізичними особами.
При цьому, суд вважає релевантним посилання на вказане рішення Конституційного Суду при вирішенні питання про розмір відсотків за порушення відповідачем грошового зобов'язання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (провадження №12-79гс19) вказано: «Суди попередніх інстанцій встановили, що умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у вигляді пені та штрафу, збільшили позовну давність за відповідними вимогами, а також пунктом 5.5 договору змінили розмір процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, і встановили її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев'яносто шести відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.
Право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.
Вирішуючи питання щодо можливості зменшення судом розміру процентів річних, що підлягають стягненню з боржника за прострочення грошового зобов'язання, Велика Палата Верховного Суду бере до уваги таке.
«Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання».
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції положень ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки вони спростовуються наявними у справі доказами та не відповідають фактичним обставинам справи.
Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції виконав вимоги ст.89, ст.264, ст.265 ЦПК України, дав належну оцінку встановленим фактам, які підтверджені відповідними доказами, зробив правильні по суті висновки по заявленим вимогам і у рішенні навів мотивовані оцінки аргументів сторін, а також мотиви прийняття і відхилення наданих у справу доказів.
В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість скасування чи зміни судового рішення.
Зважаючи на встановлене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - залишити без задоволення.
Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 04 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя: В.М. Триголов
Судді: А.І. Дорош
О.А. Лобов