Справа № 948/292/26 Номер провадження 11-кп/814/1264/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
16 квітня 2026 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12025170420000799 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 06 квітня 2026 року,
встановила:
Цією ухвалою
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Полтава, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , не судимому,
обвинуваченому за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 263 КК України,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 04.06.2026 включно без визначення застави.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у 37 епізодах вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у незаконному виготовленні, перевезенні, пересиланні та зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, у особливо великому розмірі, вчинених повторно, організованою групою; у контрабанді прекурсорів, тобто їх переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб; у організації та утриманні місця для незаконного виготовлення психотропної речовини, вчинених організованою групою, з корисливих мотивів; у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні та пересиланні прекурсорів з метою використання для виготовлення психотропної речовини, вчинених за попередньою змовою групою осіб; у використанні коштів, здобутих від незаконного обігу психотропних речовин з метою продовження незаконного обігу психотропних речовин, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; у незаконному придбанні, зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд мотивував ухвалене рішення наявністю на розгляді суду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 263 КК України, а також наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, що продовжують існувати на момент розгляду.
На ухвалу суду захисник подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково, визначити йому альтернативний запобіжний захід у вигляді 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 266240 грн.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що зазначені прокурором в клопотанні про продовження строку запобіжного заходу ризики побудовані виключно на припущеннях та не підтверджуються доказами, тому не можуть бути підставами для застосування запобіжного заходу.
Суд не обгрунтував чому більш м'який запобіжний захід не здатний запобігти ризикам.
Не надано оцінку даним щодо обвинуваченого, зокрема те, що він на підставі ст. 89 КК України вважається не судимим, має міцні соціальні зв'язки, проживає з дружиною, має постійне місце проживання.
Вважає, що суд не обгрунтував належним чином своє рішення про визначення запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без призначення альтернативного запобіжного заходу.
Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.
Оскільки учасники провадження не заявляли клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, тому розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, відповідно до положень ч.4 ст.422-1 КПК України.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Апеляційним судом встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження № 12025170420000799 за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 209 КК України; ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306 КК України; ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306 КК України; ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 307 КК України. В судовому засіданні 06 квітня 2026 року суд першої інстанції постановив ухвалу про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 04.06.2026 включно без визначення застави.
У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами частини 2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
За змістом кримінального процесуального закону (ст.199 КПК України), при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.
Ухвалюючи рішення, суд врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов обгрунтованого висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, правильно пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Більше того, необхідність застосування запобіжного заходу в апеляційній скарзі не оспорюються, оскільки апелянт просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу.
Тому, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_7 , зокрема особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі, даних про особу обвинуваченого, встановлених судом першої інстанції, те, що судовий розгляд у даному провадженні навіть ще не розпочався, суд дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також колегія суддів враховує обставини вчинення злочинів, те, що ОСОБА_7 вчинив тяжкі та особливо тяжкі злочини в складі організованої групи, тривалість злочинної діяльності обвинуваченого та суспільну небезпечність такої незаконної діяльності.
Суд правильно врахував те, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України та на які посилається прокурор у клопотанні на даний час не зменшилися і продовжують існувати, обґрунтовано звернув увагу на можливе покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в інкримінованому правопорушенні.
Отже, вказані вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених прокурором у клопотанні.
Колегія суддів враховує те, що ОСОБА_7 має соціальні зв'язки та постійне місце проживання, однак ці дані не спростовують наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і можливість їм запобігти в разі застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу з огляду на всі обставини справи, що мають правове значення при вирішенні питання про запобіжний захід, у їх сукупності.
Більше того ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень не визнає.
З огляду на вказане, враховуючи, що є достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_7 необхідно зазначити, що на підставі п.5 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, які є особливо тяжкими злочинами, місцевий суд обгрунтовано не визначив ОСОБА_7 альтернативний запобіжний у вигляді застави. Не наводить захисник переконливих доводів для визначення застави обвинуваченому і в апеляційній скарзі.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є такими, що не знайшли свого підтвердження.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування ухвали суду відсутні, а тому у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. 405, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 06 квітня 2026 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4