Справа № 369/6863/26
Провадження №1-кс/369/970/26
17.04.2026 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Києво- Святошинського відділу Бучанької окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111380000166 від 09.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, -
До провадження слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора Києво- Святошинського відділу Бучанької окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111380000166 від 09.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що 11.02.2026 до відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від працівника сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 Бучанського РУП про те, що 09.04.2026 за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, буд. 58а, громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надав працівника поліції неправомірну вигоду задля ухилення від доставки до ТЦК та СП.
Так, 09.04.2026 в ході проведення огляду місця події, який проводився за адресою: Київська обл., Бучанський район, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, буд. 58а, виявлено та вилучено: грошові кошти в розмірі 11000 гривень (4 купюри номіналом по 500 гривень з серійними номерами - АД1403085, ХЗ3972870, ХГ0001988, МБ1067962; 9 купюр номіналом по 1000 гривень з серійними номерами - ВС6704336, БП3378034, АВ0439440, ГР3395195, АС7978247, ВТ2517217, ГС0119066, КГ7819325, ЛЖ6212883).
Згідно вимог ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Виявлені та вилучені в ході огляду предмети є майном, яке відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, у зв'язку з чим постановою слідчого СВ ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 від 09.04.2026 вищевказане майно визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Після чого, 10.04.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 64-2 КК України права та обов'язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Підставою для арешту майна, щодо якого заявляється клопотання та його метою є, відповідно до п. 1, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України забезпечення збереження речових доказів та запобігання їх знищенню.
На підставі вищевказаного просить накласти арешт, на тимчасове вилучено майно в кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР № 12026111380000166 від 09.04.2026, а саме: грошові кошти в розмірі 11000 гривень (купюри номіналом 500 гривень з серійними номерами - АД1403085, ХЗ3972870, ХГ0001988, МБ1067962; купюри номіналом 1000 гривень з серійними номерами - ВС6704336, БП3378034, АВ0439440, ГР3395195, АС7978247, ВТ2517217, ГС0119066, КГ7819325, ЛЖ6212883).
Прокурор та слідчий надали суду заяви, в яких просили розглядати дане клопотання без їх участі.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Виявлені та вилучені в ході огляду місця події гроші є майном, яке відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, у зв'язку з чим постановою слідчого СВ ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 від 09.04.2026 вищевказані грошові кошти визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У даному випадку на вище вказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості їх пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту є збереження вказання майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.
У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19.11.2012 року № 1104 умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки існує необхідність збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Києво- Святошинського відділу Бучанької окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111380000166 від 09.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України- задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026111380000166 від 09.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 369 Кримінального кодексу України на грошові кошти в розмірі 11 000 гривень ( 4 купюри номіналом по 500 гривень з серійними номерами - АД1403085, ХЗ3972870, ХГ0001988, МБ1067962; 9 купюр номіналом по 1000 гривень з серійними номерами - ВС6704336, БП3378034, АВ0439440, ГР3395195, АС7978247, ВТ2517217, ГС0119066, КГ7819325, ЛЖ6212883).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1