Номер провадження 6/754/140/26
Справа № 754/12846/24
Іменем України
15 квітня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Сенюти В.О.,
секретаря судового засідання - Каба А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Орловської Вікторії Анатоліївни про розстрочення виконання рішення суду по цивільній справі № 754/12846/24,
Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Орловська В.А. через систему «Електронний суд» звернулась до Деснянського районного суду м. Києва із заявою про розстрочення виконання рішення суду в порядку ст. 435 ЦПК України.
Подану заяву обґрунтовує тим, що постановою Київського апеляційного суду від 03.02.2026 у справі № 754/12846/24 рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22.07.2025 скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «Глобус» заборгованість за кредитом в розмірі 46 892,60 грн. судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги 3742,60 грн та 2966,40 грн. витрати на правничу допомогу. Представник зазначає, що у відповідачки склалися обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме несприятлива фінансова ситуація, що пов'язана з отриманням мінімальної заробітної плати, має проблеми зі здоров'ям, крім того фінансове становище суттєво обтяжено кредитними зобов'язаннями, у зв'язку з цим не має можливості погасити суму боргу відразу. На підставі викладеного, просить суд розстрочити виконання судового рішення рівними частинами у розмірі 2000,00 грн. щомісячно до повного погашення.
Представник позивача АТ КБ «Глобус» - адвокат Прохоренко В.П. подав до суду заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду, відповідно до якого, заперечує проти поданої заяви та вважає, що її подання має на меті безпідставне затягування відповідачкою виконання обов'язку зі сплати заборгованості за кредитним договором. При цьому, позивач вважає, що вимога відповідачки про розстрочення виконання рішення рівними частинами по 2000,00 грн до повного виконання є прямим порушенням прав та інтересів позивача, та не відповідає нормам законодавства ст. 435 ЦПК України. Заявником не надано доказів наявності обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, посилання боржника на скрутне положення не є достатньою підставою для розстрочки виконання рішення. Також, не заслуговують на увагу, твердження представника відповідачки про існування такої істотної обставини, що перешкоджає виконанню рішення суду, та не зазначено інших обставин, які впливають на можливість виконання відповідачкою вказаного рішення суду.
Заявниця ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з'явились, про день, час та місце судового розгляду заяви повідомлені належним чином.
Представник АТ КБ «Глобус» в судове засіданні не з'явився, про день, час та місце судового розгляду заяви повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що учасники справи повідомлялись належним чином про судове засідання, з урахуванням строку, визначеного статтею 435 ЦПК України для розгляду вказаної заяви, відсутність будь-яких заяв з процесуальних питань від учасників справи, враховуючи думку представника заявника, зважаючи на те, що стягувачем та приватним виконавцем були подані письмові заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення суду, суд дійшов висновку проводити розгляд заяви у відсутність осіб, які належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду заяви.
Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 03.02.2026 у справі №754/12846/24 рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22.07.2025 скасовано, ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову:
- стягнуто з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь АТ «Комерційний Банк «ГЛОБУС» код ЄДРПОУ 35591059, заборгованість за кредитом в розмірі 46 892 грн. 60 коп.
- стягнуто з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь АТ «Комерційний Банк «ГЛОБУС», код ЄДРПОУ 35591059 судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги 3742,60 грн та 2966,40 грн витрат на правничу допомогу.
В решті позовних вимог відмовлено.
Заявниця ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва із заявою в порядку ст. 435 ЦПК України про розстрочення виконання рішення суду, оскільки склалися обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме несприятлива фінансова ситуація, що пов'язана з отриманням мінімальної заробітної плати, має проблеми зі здоров'ям, крім того фінансове становище суттєво обтяжено кредитними зобов'язаннями, у зв'язку з цим не має можливості погасити суму боргу відразу.
Положеннями ч.1, ч.2 ст.18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Таким чином, при набранні рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба або приватні виконавці, як органи примусового виконання, зобов'язані прийняти всі необхідні заходи для його виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Положення ч. 4 ст. 435 ЦПК України регламентує, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
У п.10 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 №14 роз'яснено, що суд у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання повинен мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). При цьому, Верховний Суд України не дає чітких роз'яснень щодо цих підстав, підкреслюючи роль судового розсуду в оцінці цих обставин.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим для виконання.
Таким чином, підставою для відстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання рішення. У вирішенні питання про розстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача.
Вирішуючи питання щодо можливості розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.
Розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Отже, розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду щодо сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід'ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України заявник не надав доказів, що підтверджують наявність підстав для розстрочення виконання рішення суду передбачених ч. 4 ст. 435 ЦПК України.
Посилання боржника на обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме несприятлива фінансова ситуація, що пов'язана з отриманням мінімальної заробітної плати, не є достатньою підставою для розстрочки виконання рішення.
Недостатнім є лише факт відсутності у боржника коштів, про що вона стверджує у своїй заяві, суди обов'язково повинні враховувати інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Враховуючи те, що заявниця не надала доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заява про розстрочення виконання рішення суду, а також обставини, що наводить заявниця в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні вищезазначених норм закону, на думку суду, не є істотними та достатніми для задоволення заяви.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
На підставі викладеного, керуючись ст. 435 ЦПК України, -
У задоволенні заяви представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Орловської Вікторії Анатоліївни про розстрочення виконання рішення суду по цивільній справі № 754/12846/24 - відмовити.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено - 17.04.2026.
Суддя: В.О.Сенюта