Номер провадження 2/754/8443/26
Справа № 754/6553/26
Іменем України
16 квітня 2026 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-
Позивач ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, у загальному розмірі 48397,95 грн., а саме:
-за кредитним договором № 45552147 від 26.09.2025 в розмірі 1795,95 грн;
-за кредитним договором № 6725599 від 26.09.2025 розмірі 30444,00 грн;
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною заявою до суду, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави (рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, рішення у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Два кредитні договори, за якими позивач просить стягнути з відповідача кошти, є різними і не пов'язаними між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами. Вирішення спору стосовно одного договору не вплине на вирішення спору за іншими договорами, у зв'язку з чим заявлені позивачем вимоги не є основними та похідними.
Згідно з ч. 6 ст. 188 ЦПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Отже, законодавець визначив, що роз'єднання позовних вимог є правом суду, а не обов'язком, натомість дотримання правил об'єднання позовних вимог є обов'язком позивача.
Крім того, до матеріалів позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 2664,40 грн., тобто за мінімальною ставкою, визначеною Законом України «Про судовий збір», виходячи з ціни позову.
Оскільки заявлені позивачем позовні вимоги не пов'язані між собою, то встановити за яку саме вимогу, тобто стягнення за яким з двох договорів, сплачений судовий збір суд не вправі, оскільки визначення цієї пріоритетності є виключним правом позивача, що в свою чергу позбавляє суд можливості з власної ініціативи роз'єднати позовні вимоги, виділивши об'єднані вимоги за різними та невзаємопов'язаними між собою договорами в самостійні провадження.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, тому наявні підстави для застосування п. 2 ч. 4 ст.185 ЦПК України, за приписами якого заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Частиною 7 статті 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 188 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення та підписання ухвали.
Повний текст ухвали суду складено - 16.04.2026.
Суддя В.О.Сенюта