Справа № 522/3661/26-Е
Провадження № 2/522/6235/26
16 квітня 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,-
На адресу Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , поданої в інтересах позивача представником - адвокатом Попроцьким Д.М., до ОСОБА_2 про визнання права власності.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи за позовною заявою передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої позовної заяви без руху з огляду на наступне.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлені наступні позовні вимоги майнового характеру про:
визнання за позивачем права власності на 65/1000 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнання за позивачем права власності на 553/2000 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
У постанові від 24.01.2018 р. у справі № 916/1220/17 Верховний Суд зазначив, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Такий правовий висновок викладений також у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23).
Таким чином, позовні вимоги про визнання права власності на майно є майновими, оскільки за своєю правовою природою пов'язані з підтвердженням прав на майно.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).
Судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та Кодексом України з процедур банкрутства (абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закону України № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України № 3674-VI за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору встановлена у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб у відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року становить 3328,00 гривень.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України № 3674-VI).
Таким чином, за подання позовної заяви до суду позивачем мала бути сплачена сума судового збору у розмірі 3979,33 гривень (497416,66 х 0,01 х 0,08).
У матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем суми судового збору у розмірі 3979,33 гривень за подання до суду позовної заяви про визнання права власності.
У прохальній частині позовної заяви міститься клопотання представника позивача про відстрочення позивачу сплати суми судового збору у зв'язку із скрутним матеріальним становищем.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Згідно з п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 вбачається, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у справі № 160/16921/20 від 27.06.2022 визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Велика палата Верховного Суду при розгляді справи № 0940/2276/18 від 14.01.2021 зробила висновок, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення....."
Посилаючись на складне матеріальне становище, як на підставу відстрочення від сплати судового збору, позивач не надала суду належних доказів на підтвердження свого майнового стану. Такими доказами можуть бути наприклад довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, інші документи.
Таким чином, суд не вбачає підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору.
Отже, позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом сплати позивачем суми судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3979,33 гривень та надання суду доказів такої доплати.
Сплату судового збору необхідно здійснити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача UA268999980313111206000015758
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Приморський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Попроцького Дмитра Михайловича про відстрочення сплати судового збору у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Ухвала окремо від рішення суду в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Юлія ЧОРНУХА