ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
14 квітня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
представника органу пробації - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Приморського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_5 про направлення звільненого від відбування покарання з випробуванням для відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Приморського районного суду м. Одеси від 08.07.2025 року засудженого ОСОБА_6 , -
встановив:
Начальник Приморського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_5 звернулась до суду з поданням про направлення звільненого від відбування покарання з випробуванням для відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Приморського районного суду м. Одеси від 08.07.2025 року засудженого ОСОБА_6 .
Засуджений ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце проведення судового провадження неодноразово повідомлявся судом у встановленому законом порядку за наявними у розпорядженні суду контактами, проте наявний в матеріалах провадження мобільний телефон знаходиться не в мережі, а судові виклики адресовані за адресою його проживання повертались до суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Таким чином, з урахуванням того, що судом вичерпані всі процесуальні можливості задля виклику засудженого, суд дійшов висновку про можливість розгляду подання за відсутності засудженого.
Представник органу пробації ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав подання, просив суд скасувати засудженому ОСОБА_6 випробування та направити його для відбування призначеного судом покарання.
Прокурор у судовому засіданні вирішення подання органу пробації залишив на розсуд суду.
Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали особової справи, дійшов наступних висновків.
08.07.2025 року вироком Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 був засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України до позбавлення волі строком на 5 роки, звільнений від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 08.08.2025 року вирок суду відносно ОСОБА_6 набрав законної сили та 01.10.2025 року надійшов до Приморського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області на виконання і відповідно до вимог чинного законодавства засуджений поставлений на облік.
Засуджений ОСОБА_6 був викликаний до Приморского районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області на 13.10.2025 року для роз'яснення порядку та умов відбування покарання у вигляді випробувального терміну. Засуджений в призначений день до Приморського РВ не прибув. 20.10.2025 року повторно був надісланий виклик до Приморського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області на 31.10.2025 року, засуджений не прибув.
Так, прийнятими заходами провідним інспектором Приморського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області можливе місцезнаходження засудженого ОСОБА_6 не встановлено.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України, питання які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до змісту ст. 164 КВК України уповноважений орган з питань пробації: веде облік засуджених протягом іспитового строку; роз'яснює засудженим порядок виконання обов'язків, покладених на них судом; здійснює нагляд за засудженими; вживає заходів з припинення порушень судових рішень; організовує першочергові заходи з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме; звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та Законом України «Про пробацію».
Згідно ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ст. 166 КВК України у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Згідно з ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Аналіз вищенаведених норм закону та приписів ст. 166 КВК України свідчить про те, що подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням вноситься до суду: 1) у разі роз'яснення засудженому порядку виконання обов'язків, які він не виконує, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення (вчинення трьох і більше таких правопорушень протягом іспитового строку), що свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, 2) у разі застосування до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням; 3) протягом призначеного судом іспитового строку.
Проте, підставою для направлення засудженого для відбуття покарання є не лише формальне невиконання покладених на нього обов'язків та вчинення адміністративних правопорушень, а такі невиконання та правопорушення, що свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Також, на це звертає увагу Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а саме, згідно з ч.2 ст.78 КК суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням необхідно встановити умисел засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення, і лише після застосування до нього письмово попередження.
Проте, матеріалами подання не доведено факт умисного ухилення засудженого від відбування покарання, умисного порушення ним умов призначеного випробування.
Сам факт періодичного невиконання обов'язків, покладених на засудженого вироком суду, ще не може бути безумовним свідченням його небажання ставати на шлях виправлення, а отже і вагомою підставою для направлення засудженого для реального відбування покарання.
Суд вважає необхідним зазначити, що скасування звільнення від відбування покарання є погіршенням стану засудженого, а отже умисне невиконання покладених судом обов'язків, повинно бути ретельно перевірено працівниками органу пробації, на яких законом покладений обов'язок контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.
При цьому, суд враховує, що встановити місцезнаходження ОСОБА_6 на теперішній час не вбачається за можливе. Зокрема, у судові засідання ОСОБА_6 жодного разу не з'явився, тому розгляд подання без з'ясування причин відсутності засудженого та без його участі у розгляді може привести до погіршення процесуального статусу ОСОБА_6 .
З огляду на те, що подане відділом пробації подання погіршує процесуальне становище засудженого, його розгляд без участі ОСОБА_6 неможливий та враховуючи те, що наявні матеріали переконливо і в достатній мірі не свідчать про свідоме небажання засудженого стати на шлях виправлення та ухилення від виконання обов'язків, що і є необхідною та достатньою підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання, суд не вбачає підстав для задоволення подання.
Керуючись ст.ст. 369-372, 376, 537, 539 КПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні подання начальника Приморського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
Єдиний унікальний номер справи: №522/3/18
Номер провадження № 1-в/522/76/26
Головуючий суддя - ОСОБА_1