Справа №127/8543/26
Провадження №1-кс/127/3450/26
20 березня 2026 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,
Прокурор відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивоване тим, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025020000000058 від 15.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 4 ст. 190, ч. 4 ст. 191 КК України, у зв'язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.
Під час розгляду справи, з матеріалів клопотання встановлено, що 15.01.2025 від оперативних співробітників надійшла інформація про факт видачі групою осіб медичних довідок щодо придатності громадян України до керування транспортними засобами, при цьому без фактичного проходження медичної комісії, яка включає в себе загальне обстеження спеціалістами, лабораторні та функціональне обстеження.
Окрім того, встановлено факти заволодіння грошовими коштами суб'єктів господарської діяльності різних форм власності, вчинених групою осіб, під приводом виконання умов укладеного договору щодо надання послуг, які фактично не можуть бути надані через відсутність на те дозвільних документів.
За даними фактами слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, після винесення рішення процесуальним керівником в порядку статті 217 КПК України, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020000000058 від 15.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 4 ст. 190, ч. 4 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб, діюча за попередньою змовою, вводячи в оману суб'єкти господарської діяльності різних форм власності, під приводом виконання умов укладеного договору, з метою заволодіння грошовими коштами останніх, використовуючи інші кримінально-протиправні схеми, здійснює виготовлення та видачу медичних довідок форми №100-2/о «Довідка про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин» без необхідних на те дозвільних документів, та фактичного проходження огляду особами.
В ході моніторингу тендерних закупівель на території Вінницької області встановлено, що ТОВ «Начмед Поділля» здійснювала заключення договорів з різними суб'єктами господарської діяльності різних форм власності, щодо виготовлення та видачі медичних довідок форми №100-2/о «Довідка про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин» без необхідних на те дозвільних документів та фактичного проходження огляду особами, внаслідок чого здійснювали заволодіння грошовими коштами юридичних осіб в сумі, обумовленій договором.
Окрім того, під час здійснення досудового розслідування зафіксовано факти збуту довідок форми №083/о «Щодо придатності до керування транспортними засобами» без фактичного проходження особами медичних оглядів, до яких причетні працівники ТОВ «Начмед Поділля» та філії даного товариства, а також працівники різних автомобільних шкіл, які за власну винагороду співпрацювали з даним товариством.
Згідно з оперативною інформацією, до даних кримінальних правопорушень безпосередньо причетна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання якої, за адресою: АДРЕСА_1 , можуть зберігатись речі та предмети, що несуть інтерес для органу досудового розслідування, зокрема в подальшому можуть бути використанні для проведення відповідних слідчих дій та судових експертиз, та нести свою цінність безпосередньо під час судового розгляду.
12.03.2026 на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду від 24.02.2026 у справі 127/5970/26, проведено санкціонований обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон ОСОБА_4 марки Redmi зеленого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , у телефоні перебуває сім-карта оператора мобільного зв'язку із абонентським номером НОМЕР_3 , вищезазначений мобільний телефон було вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ PSP 1448546.
Слідчим 12.03.2026 винесено постанову про визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні.
Прокурор в клопотанні зазначив, що вказане майно має істотне значення для кримінального провадження, оскільки безпосередньо містить сліди кримінального правопорушення та може бути використане під час проведення судових експертиз, інших слідчих дій для з'ясування дійсних обставин події, тому виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно.
Враховуючи вищевикладене, прокурор просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. На адресу суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, попередньо суду було надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.
Власник майна в судове засідання не з'явився.
Відповідно до частини 1 статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.
Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 ч. 1 статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 1 статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025020000000058 від 15.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 4 ст. 190, ч. 4 ст. 191 КК України.
Наведені в клопотанні обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №12025020000000058 від 15.01.2025 року та іншими документами, доданими на обґрунтування клопотання.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/5970/26 від 24.02.2026 надано дозвіл на проведену 12.03.2026 слідчу дію - обшук.
Постановою слідчого від 12.03.2026 про визнання вилучених речей речовими доказами, вилучені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025020000000058 від 15.01.2025 року.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Наведене свідчить про те, що вищевказане майно, яке було вилучене під час обшуку є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України має значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дане майно слід накласти арешт.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено необхідність накладення арешту на майно, вилучене 12.03.2026 у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки дані речі мають значення речових доказів, при цьому прокурором доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому клопотання про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 12.03.2026 у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони його використання іншими особами, окрім як для цілей кримінального провадження, до моменту закінчення усіх необхідних слідчих та процесуальних дій, а саме на мобільний телефон ОСОБА_4 марки Redmi зеленого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , у телефоні перебуває сім-карта оператора мобільного зв'язку із абонентським номером НОМЕР_3 .
Після проведення усіх необхідних слідчих дій (огляду та копіювання інформації), вищезазначений вилучений мобільний телефон повернути власнику на відповідальне зберігання.
Виконання та контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Зобов'язати прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя