Справа № 135/109/26
Провадження № 2/135/239/26
іменем України
16.04.2026 м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області в складі: головуючого судді Нікандрової С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
26.01.2026 ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №584129807 від 08.02.2022 у розмірі 11 286,18 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Позов обґрунтований тим, що 08.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №584129807на суму 2200,00 грн. Договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису, підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV758АХ.
Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов'язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 2200,00 шляхом перерахування через банк провайдер. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв'язку з чим загальна сума становить 10749,00 грн.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу №28/1118-01 укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну його дії. Згідно Реєстру прав вимоги №223 від 04.04.2023 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №584129807від 08.02.2022.
30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №30/1023-01. Згідно Реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023 до Договору факторингу №30/1023-01, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №584129807від 08.02.2022.
15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №584129807від 08.02.2022.
Відповідно до Реєстру Боржників №б/н від 14.07.2025 за Договором факторингу №15/07/25-Е від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача за Кредитним договором №584129807від 08.02.2022на загальну суму 11 286,18 грн.
На момент подання позову загальна сума заборгованості відповідача за Кредитним договором №584129807від 08.02.2022 становить 11 286,18 грн, в тому числі: 8678,33 грн - заборгованість по тілу кредиту; 2 607,85 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 29.01.2026 відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, за клопотанням представника позивача витребувано докази у АТ «Укрсиббанк».
Відповідачу ОСОБА_1 ухвалою суду було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п'яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилалася відповідачу ОСОБА_1 за фактичним місцем проживання ( АДРЕСА_1 ), проте рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд цивільної справи, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, суд згідно ч.5 ст.279 ЦПК України розглядає цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
17.02.2026 на виконання ухвали суду від 29.01.2026 від АТ «Укрсиббанк» отримано інформація щодо рахунків ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутністю учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст.12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Судом встановлено, що 08.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №584129807, підписаний позичальником з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора (а.с. 13-22).
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 8 800 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».
Відповідно до п. 2.2. Договору сума кредитного ліміту, вказана в пункті 2.1 договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути в розпорядженні позичальника.
Згідно з п.2.3. Договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 2200 грн одразу після укладення договору, орієнтована дата повернення якого 25.02.2022.
Другий та решта траншів з договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених цим договором (п.2.4. Договору).
Загальна сума кредиту за цим траншем складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії договору (п.2.5. Договору).
Згідно заявки на отримання грошових коштів в кредит від 08.02.2022, сформованої в системі «moneyveo», заявка містить загальну інформацію про позичальника ОСОБА_1 , номер договору - 584129807, дату укладення договору 08.02.2022, строк кредиту - 17 днів; персональні дані позичальника (а.с.27).
Відповідно до довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», сформованої 09.11.2023, за заявкою на кредит від 08.02.2022 договір №584129807 від 08.02.2022 підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором MNV758АХ, направленим на номер телефону НОМЕР_1 , який введено позичальником 08.02.2022 о 10:25:18 та цього ж дня о 10:25:26 здійснено перерахування коштів позичальнику (а.с.35).
Перерахування коштів відповідачу ОСОБА_1 на картку 5354-32хх-ххх-2525 підтверджується платіжними дорученнями: від 08.02.2022 на суму 2200,00 грн, від 12.02.2022 на суму 250,00 грн, від 22.02.2022 на суму 600,00 грн, від 22.02.2022 на суму 650,00 грн, від 23.02.2022 на суму 1550,00 грн від 23.02.2022 на суму 1000,00 грн, від 23.02.2022 на суму 1100,00 грн, від 23.02.2022 на суму 1450,00 грн, від 24.02.2022 на суму 1949,00 грн (а.с.38-42).
Згідно довідок ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 21.09.2025 на виконання кредитного договору №584129807 від 08.02.2022 кредитодавцем ініційовано платіжні операції шляхом подання надавачу фінансових послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг АТ «Сенс банк» здійснено перерахування коштів отримувачу ОСОБА_1 на платіжну карту 5354-32хх-ххх-2525: 08.02.2022 о 5:02:27 в сумі 1949 грн, 23.02.2022 о 5:13:29 в сумі 1450 грн, 23.02.2022 о 4:56:43 в сумі 1100 грн, 23.02.2022 о 3:54:07 в сумі 1000 грн, 23.02.2022 о 0:07:13 в сумі 1550 грн, 22.02.2022 о 6:21:27 в сумі 650 грн, 22.02.2022 о 6:04:07 в сумі 600 грн, 12.02.2022 о 19:12:20 в сумі 250 грн, 08.02.2022 о 10:25:28 в сумі 2200 грн (а.с.105-109).
Також надходження грошових коштів ОСОБА_1 на платіжну картку НОМЕР_2 підтверджується випискою за картковим рахунком клієнта за період з 08.02.2022 по 01.03.2022, наданою АТ «Укрсиббанк».
Відповідно до розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість відповідачки за кредитним договором №584129807 від 08.02.2022 станом на 05.05.2022 становить 9302,79 грн, в тому числі: 8799,47 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 551,05 грн - заборгованість за відсотками (а.с.89). Згідно розрахунку відповідач ОСОБА_1 на виконання зобов'язань за кредитним договором №584129807 від 08.02.2022 здійснив оплату 21.02.2022 в сумі 2511,00 грн, 28.02.2022 в сумі 315,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» зазначає, що право вимоги до боржника за договором №584129807 від 08.02.2022 перейшло до нього на підставі договорів факторингу.
28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язується відступити за плату ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с.52-57).
Пунктом 4.1. Договору факторингу передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги.
Згідно п.8.1. Договору факторингу цей договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками.
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (п. 8.2 Договору факторингу).
У пункті 8.6. Договору факторингу передбачено, що додатки та додаткові угоди до даного договору набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та становлять його невід'ємну частину.
28.11.2019 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, якою продовжено строк дії договору до 31 грудня 2020 року, а всі інші умови договору залишено без змін (а.с.57 зворот).
31.12.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою викладено текст договору в новій редакції (а.с.58-62).
Зокрема, в пункті 4.1. нової редакції договору передбачено, що наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
Додатковою угодою №27 від 31.12.2021 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладеною між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», продовжено строк дії договору до 31 грудня 2022 року (а.с.63).
Додатковою угодою №31 від 31.12.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладеною між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», строк дії договору продовжено до 31 грудня 2023 року (а.с. 63 зворот).
Додатковою угодою №32 від 31.12.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладеною між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року (а.с.64).
Предметом відступлення договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги, що є невід'ємною частиною договору.
В договорі факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, клієнт зобов'язувався передати фактору всі права вимоги, які зазначені в реєстрах прав вимоги.
Відтак, фактичне відступлення прав вимоги не прив'язується виключно до моменту укладення договору, а відбувається на підставі реєстру, який містить перелік прав вимоги, що можуть виникати як до, так і після укладення договору факторингу.
Згідно з реєстром права вимоги №175 від 05.05.2022 на умовах договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступає ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до ОСОБА_1 за договором №584129807 від 08.02.2022 на суму 9 229,38 грн (а.с.65-66).
Правомірність переходу від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 права вимоги за кредитними договорами, укладеними після підписання цього договору факторингу, за умови включення такої вимоги в реєстр прав вимоги, встановлена постановою Верховного Суду від 07.01.2026 у справі №727/2790/25.
30.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №30/1023-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити за плату та на умовах, визначених договором, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с.68-72).
Пунктом 4.1. Договору факторингу передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку.
Згідно п. 8.2. Договору факторингу строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2024 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Згідно з реєстром права вимоги №1 від 30.10.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №584129807 від 08.02.2022 на суму 11286,18 грн (а.с.73-74).
Платіжною інструкцією №4939 від 31.10.2023 підтверджується, що ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» сплатило ТОВ «Таліон Плюс» за відступлення права вимоги згідно з реєстром прав вимоги №1 від 30.10.2023 та договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 (а.с.75).
Згідно із розрахунком заборгованості, здійсненим ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість відповідачки за кредитним договором №584129807 від 08.02.2022 станом на 30.10.2023 становить 11 286,18 грн, в тому числі: 8678,33 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 2 607,85 грн - заборгованість за відсотками (а.с.90).
11.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №11/07/25-Е, за умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЕЙС» права вимоги, строк виконання зобов'язань за якими настав або виникне у майбутньому, до третіх осіб боржників, перелік яких зазначено в реєстрі боржників, що формується згідно з Додатком №1 до договору та є невід'ємною частиною договору (а.с.76-81).
В пункті 1.2. Договору факторингу передбачено, що перехід прав вимоги відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з Додатком № 2.
Відповідно до п. 9.3. Договору факторингу строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.2 цього договору та закінчується 31 грудня 2028 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025, що є Додатком №2 до договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025, підтверджується, що ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передало, а ТОВ «ФК «ЕЙС» прийняло реєстр боржників (а.с.84).
Згідно з реєстром боржників, підписаним 14.07.2025, що є Додатком №1 до договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025, до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №584129807 від 08.02.2022 на суму 11 286,18 грн, в тому числі: 8678,33 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 2 607,85 грн - заборгованість за відсотками (а.с.82-83).
Платіжними інструкціями №360 від 24.09.2025, №357 від 19.09.2025, №358 від 19.09.2025, №355 від 18.05.2025, №356 від 19.09.2025, №317 від 12.08.2025, №344 від 04.09.2025 підтверджується, що ТОВ «ФК «ЕЙС» сплатило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» кошти за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 (а.с.85-88).
Отже, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №584129807 від 08.02.2022.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог в частині заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом, суд виходить з такого.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв'язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, зробила такий висновок: припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду також у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 17 (сімнадцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку, передбаченому п.3.2. Договору.
Відповідно до п. 3.2. Договору сторони погодили, що встановлений в п.3.1. Договору строк дисконтного періоду можу бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальник в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
Згідно з п.3.3. Договору для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 17 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 680 грн 68 коп.
Пунктом 7.1. Договору передбачено, що на момент укладення цього договору, сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 25.02.2022, а саме протягом 17 днів від дати отримання першого траншу позичальником.
В п. 7.2. Договору передбачено, що дата повернення кредиту, що вказана в п.7.1 Договору, переноситься, а вказаний строк кредитування продовжується при настанні наступних відкладальних обставин: 7.2.1. у разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту кожен раз переноситься на нову дату закінчення дисконтного періоду, вирахувану відповідно до правил цього Договору; 7.2.1. у разі якщо позичальник продовжує користуватись кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування, зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.
Відповідно до п. 11.1. Договору строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строк надання кредиту у вигляді кредитної лінії, що визначається з врахуванням факту настання чи ненастання обставин передбачених цим Договором, або до моменту дострокового розірвання Договору.
Згідно п.11.3. Договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст.212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на умовах передбачених цим Договором.
З наданих позивачем документів встановлено, що відповідач ОСОБА_1 продовжував користуватися сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду, що згідно умов Договору є відкладальною обставиною, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) кожен раз на один календарний день, але не більше ніж 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду, і припинився 26.05.2022.
Таким чином, проценти за користування кредитом за період з 08.02.2022 по 25.05.2022 включно нараховані в межах строку кредитування за кредитним договором №584129807 від 08.02.2022, а тому вимога ТОВ «ФК «ЕЙС» в частині заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом в сумі 2 607,85 грн є обґрунтованою.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги неналежне виконання зобов'язань відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором №584129807 від 08.02.2022, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в розмірі 11 286,18 грн, в тому числі: 8 678,33 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 2 607,85 грн - заборгованість за процентами.
Керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на оплату витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст.137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою. (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу до позову долучено договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, укладеного між ТОВ «ФК «ЕЙС» та адвокатським бюро «Соломко та партнери», додаткову угоду №25770923322 від 01.09.2025 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 (а.с.92-95).
Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень ст.ст.77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» витрат на професійну правничу допомогу.
Разом з тим, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним з складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, невеликий обсяг досліджуваних доказів), та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 5000 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-284 ЦПК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, каб.13, код ЄДРПОУ 42986956) №584129807 від 08.02.2022 в розмірі 11 286 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят шість) гривень 18 копійок, в тому числі: 8 678,33 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 2 607,85 грн - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, каб.13, код ЄДРПОУ 42986956) судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, а разом 7 662 (сім тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ладижинського міського суду
Вінницької області С.О. Нікандрова