Справа № 145/774/25
Іменем України
16 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Васильєвої Т.Ю.,
секретар Манюк Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниця заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Відповідач звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, якою просить переглянути та скасувати заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 22.09.2025 по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. Свої вимоги заявник обгрунтовує тим, що прозивачем при зверненні до суду було направлено копію позовної заяви з додатками на неправильну адресу відповідача. Надалі, позивач сам визнав помилковість зазначеної в позові адреси, подавши до суду заяву про уточнення відомостей в адресі відповідача, відповідно до чого була змінена підсудність. Водночас, після внесення змін та зазначення правильної адреси, позивач не направив повторно відповідачу копію позовної заяви та доданих до неї документів за належною адресою. Унаслідок таких дій, відповідач не був належним чином повідомленим про подання позову та розгляд справи, був позбавлений можливості подати відзив, надати заперечення та реалізувати своє право на захист, у тому числі заявити про сплив строку позовної давності. Зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи. Отже, прийнявши рішення, суд належним чином не повідомив ОСОБА_1 про судовий розгляд та не надав можливість висловити свою позицію по справі.
Також, відповідач зазначає, що перебіг строку давності за договором № 3396307823-168903 від 25 грудня 2021 року розпочався з настання строку виконання зобов'язання - 08.01.2022, за договором позики №3156928 від 10 грудня 2021 року - 30.12.2021, за договором позики №555162748316 від 19 грудня 2021 року - 18.01.2022. Позов подано у 2025 році, тобто після спливу трьохрічного строку позовної давності. Окрім цього, позивач обґрунтовує свої вимоги договорами відступлення права вимоги (продажу кредиту), однак подані документи: не містять належної ідентифікації саме спірного кредитного договору; не містять читабельних та повних реєстрів боржників; не дають можливості простежити безперервність переходу права вимоги. Крім того, відповідача не було належним чином повідомлено про відступлення права вимоги. За таких обставин позивач не довів, що є належним кредитором у спірних правовідносинах.
Окрім цього, суд встановив, що матеріалами справи підтверджено понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9 000 грн, враховуючи складність справи та кількість документів, які підлягали опрацюванню для обгрунтування позовної заяви, та стягнув судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 000 грн. Відповідач вважає таку суму необґрунтованою, оскільки дана справа є справою незначної складності, судова практика у таких спорах є сталою, а підготовка позовної заяви не потребувала вивчення великого обсягу доказів.
За вказаних обставин відповідач просив поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, переглянути заочне рішення у справі, скасувати його та призначити справу до розгляду в загальному порядку (а.с. 161 - 164).
Ухвалою суду від 04.02.2026 ОСОБА_1 поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення,заяву про перегляд заочного рішення призначено до розгляду в судовому засіданні, про що повідомлено учасників судового розгляду (а.с. 174).
12.02.2026 представник ТОВ «Факторинг Партнерс» подав до суду зперечення на заяву про перегляд заочного рішення, у яких зазначив, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про судову справу. На сьогоднішній день користувач мобільного додатку «Дія», як учасник судового процесу, отримує повідомлення з інформацією про назву та адресу суду, номер зали судового засідання, єдиний унікальний номер справи, суть спору та сторони у справі, судові рішення. Тому, відповідач міг та мав можливість і нічим не був обмежений щодо набуття інформації по даній справі. Більш того, ще 26.09.2025 на сайті ЄРДСР було оприлюднено оскаржуване заочне рішення, з яким відповідач мав змогу ознайомитись. В даному випадку, тягар доведення не надісланої та не отриманої кореспонденції лежить на заявнику, який подав заяву про перегляд заочного рішення, що останнім не було зроблено.
Окрім цього вказує, що перебіг строків позовної давності було зупинено у зв'язку з введенням карантину, а в подальшому - воєнного стану, тому посилання відповідача на пропущення строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом не підлягає задоволенню.
Також, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом грошової вимоги до відповідача, що підтверджується належними доказами. Всі документи щодо вимоги за договорами про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 були надані правонаступнику та відображені в матеріалах позовної заяви.
Враховуючи, що спір виник виключно через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду. Сторона позивача вважає, що заявлена до стягнення сума витрат позивача на правову допомогу є обгрунтованою та співмірною зі складністю даної справи, натомість, зворотного відповідачем не доведено, а тому, підстави для відмови у задоволенні вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу відсутні. Відповідач нівелює інститут заочного розгляду справи та зловживає своїми процесуальними правами, що в свою чергу є неприпустимим, порушує принцип ефективності судової системи та обов'язковості судових рішень, тому просить суд заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення (а.с. 178 - 183).
30.03.2026 представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Богач А.А. подав до суду додаткові пояснення у справі, у яких зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази того, що направлені позивачем документи при зверненні до суду були вручені ОСОБА_1 , в судовому рішенні відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 отримав листи від Вінницького районного суду Вінницької області. Також, безпідставним вважає твердження позивача про те, що відповідач умисно ухилявся від отримання кореспонденції, оскільки саме позивачем було допущено помилку при зазначенні адреси відповідача, а після встановлення правильної адреси, копія позовної заяви з додатками повторно не направлялася.
Окрім цього, з огляду на характер спору та зміст поданих процесуальних документів, підготовка яких здійснюється за типовими шаблонами, дана справа не потребує значних витрат часу на підготовку правничої позиції (а.с. 215 - 216).
Відповідач (заявник) та та його представник, в судове засідання не з'явилися, в додаткових поясненнях представник відповідача заявив клопотання про розгляд справи без участі сторони відповідача.
Представник ТОВ «Факторинг Партнерс» в судове засідання не з'явився, в своїх запереченнях заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Частиною 3 ст. 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчившизаяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 22.09.2025 позов ТОВ «Факторинг Партнерс» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договорами № 3156928 від 10.12.2021, № 3396307873-168983 від 25.12.2021 та № 555162748316 від 19.12.2021 в загальному розмірі 19 257, 61 грн,судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000, 00 (а.с. 140 - 144).
Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто для встановлення наявності підстав для скасування заочного рішення обов'язковим є встановлення судом одночасно двох обставин, як того, що відповідач з поважної причини не з'явився до судового засідання та не подав відзив на позовну заяву, так і того, що докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тиврівським районним судом Вінницької області було встановлено зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 . Так, відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 10.06.2025 відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Тому, на підставі ухвали Тиврівського районного суду Вінницької області від 10.06.2025справу було передано для розгляду за підсудністю до Вінницького районного суду Вінницької області (а.с. 121, 122 - 123).
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 11.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідача було викликано до суду рекомендованим відправленням з повідомленням про вручення (а.с. 131).
На конверті із судовою повісткою, який був повернутий до суду, міститься відмітка про причину повернення, а саме, «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно, оскільки до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення про невручення судової повістки із зазначенням, що адресат відсутній за вказаною адресою, за якою відповідач зареєстрований у встановленому законом порядку, судом дотримані умови проведення заочного розгляду даної цивільної справи.
Згідно ч. 4 ст. 130 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Згідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Водночас, стороною відповідача не доведено твердження про те, що він не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, заявником не зазначено будь-яких поважних причин, з яких він був відсутній за зареєстрованим місцем проживання в період, коли особа, яка доставляє судову повістку, намагалася її вручити відповідачу чи членам його сім'ї.
Згідно заяви про перегляд заочного рішення, він проживає за цією ж адресою, доказів відсутності за цією адресою чи інших обставин, що могли бути перешкодою для належного отримання судової повістки, відповідачем не обгрунтовано та не доведено.
Тому суд вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами, що він не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин.
Оцінюючи посилання відповідача на те, що докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд виходить з наступного.
Щодо доводів відповідача про те, що позовна заява була подана з пропущенням строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно частини 1 статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
30.03.2020 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№ 540-IX), відповідно до якого прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 12. Зазначений Закон України від 30.03.2020 № 540-IX набрав чинності 02.04.2020. Згідно з п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
15.03.2022 Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набув чинності 17.03.2022, Прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені п. 19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".
Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» від 08.11.2023 року (набрав чинності 30.01.2024 року) п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України викладено в наступній редакції, а саме «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Та лише законом України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025, який набрав чинності 04.09.2025, п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України був виключений.
Відтак, перебіг позовної давності з 09.01.2022 (наступна дата після завершення строку кредитування за кредитним договором № 3396307873-168983 від 25.12.2021), з 31.12.2021 (наступна дата після завершення строку кредитування за кредитним договором № 3156928 від 10.12.2021) та з 19.01.2022 (наступна дата після завершення строку кредитування за кредитним договором № 555162748316 від 19.12.2021) і на момент подання позову до суду було продовжено, а в подальшому зупинено: спочатку у зв'язку із запровадженням карантину, а з 24.02.2022 року - у зв'язку з введенням воєнного стану.
Позивач звернувся до суду з даним позовом 09.06.2025, тобто під час дії п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, тому строк позовної давності за заявленими вимогами станом на 09.06.2025 (дату звернення до суду з позовом) не сплив.
За вказаних обставин, підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, як про те вказує представник відповідача, в межах обставин даної справи немає.
Окрім цього, відповідач зазначає, що подані позивачем копії кредитного договору, додатків до нього та інших документів надані у вигляді скан-копій неналежної якості, значна частина яких є нечитабельною. Зі змісту таких документів неможливо: встановити всі істотні умови договору; перевірити положення щодо процентів, штрафів, строків; з'ясувати, чи погоджувався відповідач з окремими умовами договору. Також зазначає, що подані позивачем документи не містять належної ідентифікації саме спірного кредитного договору, не містять читабельних та повних реєстрів боржників, не дають можливості простежити безперервність переходу права вимоги.
Водночас, дані твердження відповідача не підтверджуються матеріалами справи, оскільки при винесенні заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 22.09.2025, судом було досліджено надані позивачем докази в їх сукупності, та встановлено, що позивач за договорами факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024, № 18/12-2023 від 18.12.2023 та договором відступлення (купівлі-продажу) права вимоги № 18-02/25 від 18.02.2025 набув право грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами, заборгованість за якими була розрахована до набуття прав вимоги позивачем за даними договорами, в загальній сумі 19 257, 61 грн, та позивачем не змінювалась, враховано істотні умови договорів № 3156928 від 10.12.2021, № 3396307873-168983 від 25.12.2021 та № 555162748316 від 19.12.2021.
Всі надані позивачем докази є чіткими та зрозумілими, узгодженими між собою, а тому лише зазначення відповідача про неможливість встановити всі істотні умови договору, перевірити положення щодо процентів, штрафів, строків, не знайшло свого підтвердження.
Також відповідач вказує, що матеріали справи не містять повідомлення ОСОБА_1 про відступлення права вимоги за вказаним кредитними договорами.
Так, відповідач посилається на ч. 2 ст. 516 ЦК України, відповідно до якої, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 4.2.7 договору № 3396307873-168983 від 25.12.2021, кредитодавець має право відступити, у будь-який спосіб (цесія, факторинг) права вимоги за цим договором юудь-якій третій особі, без отримання згоди від позичальника
Згідно п. 6.4 договору № 555162748316 ід 19.12.2021, підписуючи це договір позичальник згоден з тим, що позикодавець має право укласти договір відступлення права вимоги за договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою, відповідно до чого позикодавець у будь-який час має право відступити право вимоги до позичальника будь-якій третій особі.
Відповідно до п. 3.2.6 договору № 3156928 від 10.12.2021, кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу чи делегувати (доручати здійснення) свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом дії цього договору без згоди позичальника. У випадку, якщо після відступлення прав вимоги за цим договором кредитодавець отримає від позичальника платіж (кошти) для погашення існуючої заборгованості за цим договором, такий платіж (кошти) відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України Позичальнику не повертається і зараховується в рахунок виконання зобов'язань позичальника за цим договором.
Однак, до своєї заяви відповідачем не долучено доказів сплати боргу на рахунок попередніх кредиторів, а саме посилання на відсутність підтвердження повідомлення боржника про зміну кредитора у зобов'язанні не є підставою для визнання вимог позову недоведеними.
Окрім цього, посилання відповідача на те, що сума витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000, 00 грн є необгрунтованою, оскільки дана справа є справою незначної складності, є безпідставним, при винесенні заочного рішення було враховано складність справи та кількість документів, які підлягали опрацюванню для обгрунтування позовної заяви, про що було зазначено у даному рішенні. В межах даної справи суд зауважує, що позивач фактично об'єднав в одній позовній заяві три вимоги за різними кредитними договорами, які могли розглядатися в різних позовних провадженнях, тобто розмір опрацювань та формування позиції по справі відповідає трьом окремим справам позовного характеру в разі заявлення вимог за кожним з трьох кредитних договорів окремо, тому суд вважає заявлену суму обгрунтованою.
За таких обставин, судом при винесенні заочного рішення було встановлено, що нарахований відповідачу розмір боргу відповідає укладеним ним договорам, а докази, на які він посилається в заяві про перегляд заочного рішення, фактично є лише незгода відповідача з наданими позивачем доказами, які не заперечувалися відповідачем в ході судового розгляду за відсутності об'єктивних перешкод для цього. За відсутності будь-яких доказів на підтвердження позиції відповідача, зазначені ним обставини, які спростовано матерілами справи, не мають істотного значення для правильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, зокрема, у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13), що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Враховуючи вищевикладене,заява про перегляд заочного рішення є такою, що не підлягає задоволенню.
А тому, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, щозаочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 19, 287, 288, 353 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором залишити без задоволення.
В зв'язку з залишенням заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Повний текст ухвали складено 16.04.2026.
Суддя: