Справа № 203/3521/25
1-кс/0203/2719/2026
15 квітня 2026 року Центральний районний суд м.Дніпра в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро клопотання адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-
До Центрального районного суду м.Дніпра надійшло вищезазначене клопотання адвоката ОСОБА_4 , в якій останній зазначив, що в рамках кримінального провадження №62025170030009327 у ОСОБА_5 було вилучено мотоцикл марки «Suzuki», моделі «GSX-S1000F», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на який ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 29.05.2025 року було накладено арешт, із забороною відчуження, розпорядження та користування. Посилаючись на те, що на теперішній час відпали підстави для подальшого арешту транспортного засобу, оскільки експертизи відносно останнього вже були проведені та на даний момент не проводяться, заявник просив скасувати арешт мотоцикла, накладений ухвалою слідчого судді від 29.05.2025 року та зобов'язати прокурора або іншу уповноважену особу повернути його власнику ОСОБА_5 .
В призначене судове засідання заявник, будучі належним чином повідомленим про день та час слухання справи, не з'явився, про поважність причин неявки не повідомив, що з огляду на положення ст.174 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на його передчасність, оскільки на теперішній час у кримінальному провадженні проводиться комплексна експертиза.
Перевіривши доводи, викладені в поданому клопотанні, заслухавши прокурора та дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Під час розгляду клопотання встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025170030009327, відомості за яким внесено до ЄРДР 23.05.2025 року з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.286 КК України, за фактом ДТП, що сталась 23.05.2025 року в м.Кам?янське, за участю мотоцикла «Suzuki», моделі «GSX-S1000F», під керуванням водія ОСОБА_5 , який допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці.
Також з долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження вбачається, що згідно протоколу огляду місця ДТП від 23.02.2025 року було вилучено мотоцикл марки «Suzuki», моделі «GSX-S1000F», реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN- НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_5 .
Постановою слідчого від 23.05.2025 року зазначений вище транспортний засіб було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 29.05.2025 року у справі №203/3521/25, провадження №1-кс/0203/2168/2025, було задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на вилучений транспортний засіб, із позбавленням права відчуження, розпорядження та користування останнім.
Відповідно ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів такого забезпечення є арешт майна.
Частинами 1,3 ст.132 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно ч.ч.1,2 ст.100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною 9 ст.100 КПК України передбачено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
При вирішені питання про накладення арешту, слідчим суддею було враховано наявність даних, які свідчили про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
З огляду на обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення, транспортний засіб, за участі якого відбулась ДТП та який внаслідок останньої отримав механічні пошкодження, зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та відповідає критеріям речових доказів, визначеним ст.98 КПК України.
Згідно долученої прокурором під час розгляду клопотання копії супровідного листа вбачається, що на теперішній час у кримінальному провадженні призначено судову комплексну комісійну трасологічну, фототехнічну та автотехнічну експертизи, для забезпечення проведення якої може виникнути необхідність у дослідженні та використанні транспортного засобу.
Таким чином, застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді заборони відчуження, розпорядженням та користування транспортним засобом, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, зберіг на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, до проведення всіх необхідних слідчих та вчинення процесуальних дій у кримінальному провадженні, на теперішній час не втратив своєї актуальності, забезпечить виконання завдань кримінального провадження, проведення всебічного та об'єктивного досудового розслідування.
В зв'язку з цим, в задоволенні клопотання про скасування арешту з транспортного засобу на даній стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні слід відмовити.
Керуючись ст.ст.28,131,132,170,173,174,369-372 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1