Справа № 202/12124/25
Провадження № 2-п/202/46/2026
13 квітня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Агабалаєвої М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Звернувшись до суду з заявою про перегляд заочного рішення 24.02.2026, представником відповідача зазначено, що заочним рішенням Індустріального районного суду міста Дніпра від 24.02.2026позовні вимоги АТ «Сенс Банк»до ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №592381256 від 23.08.2020 року станом на 29.09.2025 року у розмірі 305 281,45 грн., з котрих: 155 307,30 грн. - прострочене тіло кредиту; 149 974,15 грн. - відсотки за користування кредитом; вирішено питання про судові витрати.
Як указано представником відповідача у заяві про перегляд судового рішення, відповідачці ОСОБА_1 про розгляд справи стало відомо на при кінці грудня 2025 року. Відповідачка звернулась до Адвокатського бюро Станіслава Казанцева «ДЖАСТІС» і 06.01.2026 уклала договір №2130 про надання правової допомоги з Адвокатським бюро, предметом якого є здійснення представницьких повноважень, захист прав і законних інтересів клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю сторін, а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити такі послуги.
Однак, на початку березня у застосунку «Дія» відповідачка отримала рішення суду, датоване 24.02.2026 р., що стало для неї повним неочікуванням, оскілки з телефонної розмови, її адвокат запевнив, що судове засідання у лютому буде відкладене на іншу дату у березні місяці.
Не будучи юридично обізнаною, не розуміючи як діяти далі, відповідачка звернулась до іншого спеціаліста у галузі права для отримання роз'яснень щодо своїх прав та представленню інтересів у суді у подальшому. 16.03.2026, уклавши договір про надання правничої допомоги з іншим адвокатом, 17 березня 2026 через представника ознайомилась з матеріалами судової справи №202/12124/25 й текстом заочного рішення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка судом не була належним чином повідомлена про розгляд справі, оскільки в матеріалах справи міститься лише одне повідомлення, конверт із позначкою поштового відділення щодо відсутності за вказаною адресою відповідачки, конверт був повернутий до суду. Тому представник відповідача вважає, що прийняття судом заочного рішення у зв'язку з відсутністю будь-яких пояснень, доказів та відзиву від відповідачки свідчить про введення в оману відповідачки адвокатом, договір про надання правової допомоги з яким був укладений, про порушення її прав та відсутності в її діях жодних підстав для того, щоб вважати відповідачку недоброчесною, оскільки наслідки таких дій у разі обізнаності лише шкодять останній та ставить її у завідомо невигідне становище в процесі судового провадження.
Враховуючи, що в матеріалах справи міститься лише один конверт, що був повернутий до суду, як доказ належного повідомлення сторони по справі про призначене судове засідання, то відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Тобто, на думку представника відповідача, для вирішення справи має бути два факти підтверджень отримання відповідачем повідомлення про дату судового засідання.
Також зазначено, що представник відповідача не погоджується з висновками суду з наступних підстав.
ОСОБА_1 у 2020 році дійсно отримала кредит на придбання побутової техніки, видаткова накладна від 23.08.2020 міститься в матеріалах справи. Даний кредит був погашений і грошові кошти за придбання побутової техніки були повернуті. Кредит був оформлений та видавався через банківську картку, оформлену в установі АТ «Альфа Банк», як кредитна картка, котрою відповідачка мала можливість і в подальшому користуватися.
Протягом погашення кредиту, у зв'язку з належним виконанням умов кредитного договору, банк підвищував протягом року ліміт кредитування й станом на 30.08.2021 рік складав 82 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку з кредитною картою.
До розпочатого повномасштабного вторгнення відповідачка здійснювала платежі у погашення кредиту, оскільки мала постійну роботу та сталий заробіток. Однак з 01.02.2022 року відповідачка залишилась без роботи й протягом декількох років взагалі не працювала, а тому здійснювати платежі просто не мала можливості, оскільки навіть не перебувала у м. Дніпрі, а як багато людей була вимушена виїхати закордон .
Протягом тривалого часу відповідачці не було відомо щодо наявності заборгованості, вимоги від позивача відповідачка не отримувала, про що свідчить відсутність в матеріалах справи повідомлень про вручення поштового відправлення на ім'я ОСОБА_1 , або листів з відміткою про повернення у зв'язку із закінчення строку зберігання. Однак судом у рішенні щодо даних обставин, в порушення вимог закону, не було надано жодної правової оцінки. Тому вважає, що у зв'язку з відсутністю повідомлень про порушення позичальником умов кредитного договору та будь-яких пояснень з боку позивача, не можливо встановити та з'ясувати дійсну дату виникнення простроченої заборгованості за кредитним договором.
Так, платежі позичальником здійснювались протягом 2020-2022 років, заборгованість за кредитним договором сплачувалась не завжди у розмірі, передбаченому графіком погашення кредиту. Однак станом на 04.03.2022 поточна сума заборгованості склала 82 791,65 грн. Якщо вважати, що станом на 2022 рік була саме така заборгованість з тіла кредиту, то яким чином за три роки вона змінилась у двічі станом у 2025 році, як то зазначає позивач. Оскільки позивачем не був наданий детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором із зазначенням розрахунку суми основного боргу, із зазначенням щомісячних сум, що підлягали сплаті, та фактично сплачених сум, кількість прострочених днів; розрахунок суми заборгованості по сплаті процентів, із зазначенням із зазначенням щомісячних сум, що підлягали сплаті, та фактично сплачених сум, кількість прострочених днів, вважає, що стверджувати та визначати як безспірну заборгованість за кредитним договором у розмірі 305 281,45 грн. - є неправомірним, та таким, що суперечить діючому законодавству, оскільки відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Позивач АТ «Сенс Банк» зазначає у позові, що відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом і відсотками. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 29.09.2025 року має заборгованість - 305 281,45 грн., з котрих: 155 307,30 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 149 974,15 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
Мотивуючи прийняте рішення, суд також встановив, що згідно «…Виписки з рахунка приватного клієнта №138129-2025/1027 за розрахунковий період: з 25.08.2020 по 29.09.2025 станом на 29.09.2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Сенс Банк» становить 305 281,45 грн., з котрих: 155 307,30 грн. прострочене тіло кредиту; 149 974,15 грн. відсотки за користування кредитом.». Доказами, що обґрунтовують обставини, на які посилається відповідачка, як на підставу своїх заперечень щодо стягнення з неї значної суми грошових коштів, відповідно до ст. 102 ЦПК України, може бути лише висновок експерта з проведеними дослідженнями, оскільки встановлення таких обставин, потребують спеціальних знань.
З урахуванням того, що дана справа потребує залучення спеціаліста та проведення судової-економічної експертизи, що не може бути вирішено у спрощеному провадженні, підпадає під категорію, що не є малозначною, виходячи із розміру суми позову, представник відповідача вважає, що дана справа повинна розглядатися в загально провадженні з викликом сторін.
З огляду на зазначене, представник відповідачки просила скасувати заочне рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 24.02.2026 року, призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 24.03.2026 року прийнято заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромта призначено до розгляду.
В судове засідання відповідач не з'явилась. Її представник, адвокат Юрко О.С., у судовому засіданні підтримала позицію відповідача, просила задовольнити з підстав, зазначених у заяві.
Представник позивача АТ «Сенс Банк» в судове засідання не з'явилася, про розгляд заяви повідомлена.
Відповідно до частини 1 ст. 287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Суд, вислухавши представника відповідача, ознайомившись із заявою про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що 24.02.2026року Індустріальним районним судом міста Дніпра було ухвалене заочне рішення у справі за позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, котрим позов АТ Сенс Банк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» №592381256 від 23.08.2020 року станом на 29.09.2025 року у розмірі 305 281,45 грн. та судовий збір у розмірі 3 663,38 грн.
Відповідно до вимог ст. ст. 280,289 ЦПК України, дане рішення винесено при заочному розгляді.
Відповідно до положень частини 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач повідомлялася про судові засідання на 21.01.2026 шляхом направлення смс-повідовлення, на 24.02.2026 відповідачці направлялася судова повістка засобами поштового зв'язку за місцем її реєстрації, втім на адресу суду повернувся конверт із рекомендованим повідомленням із судовою повісткою із позначкою «адресат відсутній».
Водночас, у заяві про перегляд заочного рішення відповідачем не зазначено, в чому полягає неправильність судового рішення; не долучено доказів, котрі, на думку відповідача, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
В той де час при ухваленні заочного рішення від 24.02.2026 року суд керувався наступними доказами: долученими АТ «Сенс Банк» в якості додатків до позову, сформованого та поданого за допомогою системи «Електронний суд», а саме: офертою на укладання угоди про надання кредиту №592381256, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 23.08.2020 року, котрою ОСОБА_1 пропонує позивачу укласти Угоду про надання споживчого кредиту, тип кредиту «Споживчий кредит» на суму 15 730,70 грн. з процентною ставкою 0,01% річних, строк кредиту - 15 міс. Умови кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії: тип кредиту «Відновлювальна кредитна лінія» на суму до 200 000,00 грн. з фіксованою процентною ставкою 40,00% річних, строк кредитування - 3 роки з моменту випуску; паспортом споживчого кредиту, підписаний ОСОБА_1 28.08.2020 року; анкетою-заявою про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», підписаною ОСОБА_1 23.08.2020 року; довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб; графіком платежів, розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супровідних послуг, що є Додатком №1 до Угоди про надання кредиту №592381256 від 23.08.2020; випискою з рахунка приватного клієнта №138129-2025/1027 за розрахунковий період з 23.08.2020 року по 29.09.2025 року (розміщена в системі «Електронний суд»), в котрій детально описано кожну операцію, що була здійснена за розрахунковим рахунком НОМЕР_1 (розміщений в системі «Електронний суд»), що належить відповідачу ОСОБА_1 ; розрахунком заборгованості за кредитом за період з 23.08.2020 року по 23.09.2025 року.
З урахуванням положень статті 288 ЦПК України, а саме того, що заочне рішення підлягає скасуванню лише за сукупності двох обставин, а саме: неявки відповідача в судове засідання та неповідомлення про причини неявки з поважних причин, а також не надання відзиву на позовну заяву з поважних причин, і наявності доказів, на які посилається відповідач, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви представника відповідачки ОСОБА_1 , адвоката Юрко О.С., про перегляд заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 24.02.2026 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Керуючись ст. ст.260,287,288,353 ЦПК України , суд-
Заяву представника відповідачки ОСОБА_1 , адвоката Юрко О.С., про перегляд заочного рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 24.02.2026 по справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.
Рішення у справі може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Бєльченко Л.А.