г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 177/108/26
Номер провадження 2/213/1036/26
15 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Попова В.В., секретар судового засідання - Куропятник І.О., розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань № 14, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу №177/108/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст позовних вимог.
30 травня 2023 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №00-8185542 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. У вказаному Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. Всупереч умов Договору, відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 24832,50 грн., з яких: 6772,50 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 18060,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
18.12.2023 ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу №1-18122023, згідно умов якого, позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором в розмірі 24832,50 грн., та витрати по справі, які складаються з судового збору 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу 7000,00 грн.
Процесуальні дії у справі.
04 березня 2026 року позовна заява надійшла до суду, за підсудністю.
09 березня 2026 року судом отримано інформацію щодо останнього відомого зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.
10 березня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
27 березня 2026 року судом від АТ "ПУМБ" отримано витребувані докази.
Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.
Заяви, клопотання.
У судове засідання сторони не з'явились, їх належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, зокрема - відповідача шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади.
Представник позивача у позові просить розгляд справи проводити без його участі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач відзив на позов не подав, ніяких клопотань від нього не надходило.
За таких обставин, суд вважає можливим ухвалити рішення у справі за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ч.4 ст.223 ЦПК України, та оголосив про заочний розгляд справи відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом.
30 травня 2023 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №00-8185542 з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора 7306F.
Відповідно до п.1.2 Договору, сума кредитного ліміту 6450,00 грн.
Згідно п.1.3 Договору, строк дії кредитної лінії 120 днів.
Згідно п.1.4.2 Договору стандартна процентна ставка 2,50% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно довідки ТОВ «Контрактовий дім» первісним кредитором ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" кошти за Договором №00-8185542 були перераховані 2023-05-30 20:27 на картку НОМЕР_1 в сумі 6450,00 грн.
Згідно довідки АТ «ПУМБ» КНО-07.8.5/2585БТ від 19.02.2026 року, на ім'я ОСОБА_1 в банку випущена, зокрема, картку № НОМЕР_2 , яка містить зарахування 30.05.2023 на суму 6450,00 грн. через сервіс іншого банку.
Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, що створило заборгованість, згідно виписки з особового рахунку та детальним розрахунком, наданим позивачем, заборгованість за договором становить 24832,50 грн., з яких: 6772,50 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 18060,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
При цьому суд зазначає, що розмір заборгованості за тілом кредиту становить 6450,00 грн, а сума 322,50 грн. - комісія згідно п.1.5 Договору (За надання Кредиту, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю комісію у розмірі 5,00% від суми Кредиту, що складає: 322.50 (триста двадцять дві гривні п'ятдесят копійок) грн.)
18.12.2023 ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу №1-18122023, згідно умов якого, позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу №1-18122023 від 18.12.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 24832,50 грн.
Зміст спірних правовідносин.
Встановленим обставинам відповідають правовідносини із зобов'язань за кредитним договором та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язань, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов'язань.
Норми права, які застосовує суд.
За нормами ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Нормою ст.638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до пункту 6 частини 1 цієї статті Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Крім того відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Визначення факторингу міститься у ст.49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).
Частиною 1 ст.1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з кредитного договору.
Частиною першою статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передавання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Висновок суду.
Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, судом встановлено, що що позивачем підтверджений факт укладення відповідачем кредитного договору з первісним кредитором, порушення ним взятих на себе зобов'язань, ознайомлення і згода відповідача з умовами кредитного договору, набуття позивачем права вимоги до відповідача за цим договором. Відповідачем порушувались умови кредитного договору, кошти на повернення кредиту не сплачувались, що призвело до виникнення заборгованості.
Відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування суми заборгованості перед позивачем у зазначеному розмірі - не надав, обставини, на які посилається позивач як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження при розгляді справи.
Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, та оскільки судом встановлено порушення права позивача на своєчасне отримання коштів внаслідок неналежного виконання зобов'язання відповідачем, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
При цьому суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Щодо розподілу судових витрат.
Суд вважає за необхідне на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у сумі 2662,40 грн.
Згідно з пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, в його рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до Постанови Верховного суду від 11 листопада 2021 року у справі №922/449/21 витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Надаючи оцінку переліченим послугам правничої допомоги, на думку суду вартість послуг адвоката в загальній сумі 7 000,00 грн є обґрунтованою та співмірною із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаної адвокатом роботи, значенням справи для учасників.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 10, 12, 19, 23, 76-81, 89, 95, 137, 141, 258-259, 263-265, 274, 279, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №00-8185542від 30 травня 2023 року у розмірі 24832 (двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять дві) грн. 50 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6772,50 грн., заборгованість за процентами - 18060,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку - безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, оф.2005, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 15 квітня 2026 року.
Головуючий суддя В.В. Попов.