Єдиний унікальний номер 211/4017/26
Номер провадження 1-кп/211/1147/26
17 квітня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області -
за головуванням судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора (у режимі відеоконференції) - ОСОБА_3
обвинуваченого (у режимі відеоконференції) - ОСОБА_4 ,
захисника (у режимі відеоконференції) - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому
ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одеса Одеської області, громадянина України, одруженого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з середньо- спеціальною освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, телефоніста лінійного наглядача відділення зв'язку взводу зв'язку танкового батальйону ВЧ НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого у ч. 1 ст. 121 КК України,
до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, а саме, кримінальне правопорушення, передбачене у ч. 1 ст. 121 КК України.
20 січня 2026 року о 04 год. 50 хв. ОСОБА_4 затримано відповідно до ст. 208 КПК України.
20 січня 2026 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого у ч. 1 ст. 121 КК України.
Строк дії тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується 20 квітня березня 2026 року.
Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та наполягав на продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , без визначення розміру застави.
У судовому засіданні захисник не заперечував проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши та дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, суд висновує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України, передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Згідно з положенням ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що дане кримінальне правопорушення внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026052260000064 від 19 січня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого у ч. 1 ст. 121 КК України.
20 січня 2026 року о 04 год. 50 хв. ОСОБА_4 було затримано порядку ст. 208 КПК України.
20 січня 2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого у ч. 1 ст. 121 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого у ч. 1 ст. 121 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності.
21 січня 2026 року слідчим суддею Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів з дня його затримання, а саме з 20 січня 2026 року по 20 березня 2026 року (включно) з утриманням на Лугансько-Павлоградської гауптвахті.
Під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, суд бере до уваги дані які вказують на обґрунтовану підозру, та які містяться у долучених матеріалах клопотання.
Водночас, з огляду на положення ч. 5 ст. 9 КПК України, а саме, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.
Отже, в судовому засіданні доведена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого у ч. 1 ст. 121 КК України.
Положеннями ч. 1 ст. 177 КПК України визначається, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Разом з цим, встановлені обставини в судовому засіданні, свідчать про наявність ризиків передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також, той факт, що покарання за кримінальне правопорушення є більш суворим, ніж наслідки та ризик втечі для обвинуваченого ОСОБА_4 .
Проте суд наголошує, що лише цієї умови недостатньо для продовження запобіжного заходу і звертає увагу на те, що у судовому засіданні прокурор доказав що обґрунтовано існують та на момент розгляду клопотання не зменшились ризики впливу ОСОБА_4 на потерпілого, свідків за провадженням, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У судовому засіданні прокурор доказав, що більш м'який запобіжний захід обраний ОСОБА_4 на цій стадії кримінального провадження не зможе запобігти встановленим ризикам.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Аналізуючи п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод можливо зробити висновок, що позбавлення свободи захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.
На підставі вищенаведеного та керуючись, ст. ст. 176-178, 182-184, 186, 193-197, 205, 309, 376 КПК України, суд,
клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026052260000064 від 19 січня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого у ч. 1 ст. 121 КК України про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 без визначення розміру застави задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026052260000064 від 19 січня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого у ч. 1 ст. 121 КК України, строком на 60 днів, тобто до 15 червня 2026 року (включно), без визначення розміру застави.
Утримувати ОСОБА_4 на Лугансько-Павлоградської гауптвахті.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та направити начальнику гауптвахти для виконання в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, а обвинуваченим, з моменту отримання повного тексту ухвали.
У підготовчому судовому засідані оголосити перерву до 06 травня 2025 року до 13: 30 год.
У судове засідання викликати обвинуваченого, потерпілого, прокурора, захисника.
Суддя ОСОБА_1