17 квітня 2026 рокусправа № 380/26027/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького до Східницької селищної ради Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50; код ЄДРПОУ 00492990) до Східницької селищної ради Львівської області (82391, Львівська область, Східницька ТГ, селище Східниця, вул. Золота баня, 3; код ЄДРПОУ 26359951) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Східницької селищної ради тридцять четвертої сесії восьмого демократичного скликання Львівської області від 13.09.2024 № 1888 «Про відмову в присвоєнні поштової адреси спальним корпусам № 1, 2 пансіонату «Ксенія»;
- зобов'язати відповідача присвоїти поштову адресу спальним корпусам № 1,2 пансіонату «Ксенія».
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького в період в період з 1990 по 2000 роки господарським способом було збудовано на території земельної ділянки з кадастровим номером 4621285100:06:000:0011, на площі 0,6549 га, яка належить Університету на праві постійного користування (виділена Дрогобицькою районною державною адміністрацією на території тодішньої Новокропивницької сільської ради за межами населеного пункту села Новий Кропивник) спальні корпуси №1, №2 пансіонату «Ксенія», які за бухгалтерським обліком входить до структури Університету. В подальшому вказані об'єкти нерухомості державної форми власності відповідно до Наказу МОН України № 431 від 20.03.2017 року «Про закріплення державного майна за Львівським національним університетом ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького» обліковуються на балансі Університету на праві господарського відання. На вказані об'єкти нерухомості в квітні 2024 року була проведена технічна інвентаризація, заведена інвентаризаційна справа та виготовлені технічні паспорти. Відомості про реєстрацію вказаної технічної документації були внесені до Єдиної державної електронної системи в сфері будівництва та сформовано витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. В зв'язку з відсутністю поштової адреси вказаних об'єктів і у відповідності до вказаного Наказу МОН України №431 від 20.03.2017 року ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького на підставі абзацу 2 частини 5 статті 26 3 Закону України «Про сприяння містобудівної діяльності» звернувся із Заявою № 960-05 від 26.07. 2024 до Східницької селищної ради щодо присвоєння поштової адреси вказаним об'єктам. Рішенням від 13 вересня 2024 року №1888 було відмовлено у присвоєнні поштової адреси з підстав подання неповного пакету документів, що суперечать фактичним обставинам і діючому законодавству. На думку представника позивача, відповідно до п.1 ч.15 ст. 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вказані підстави можуть застосовуватися для відмови у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта, а Університет звертався із заявою про присвоєння адреси вказаним об'єктам. З огляду на зазначене позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, а тому звернувся з вказаним позовом до суду.
Ухвалою від 02.01.2025 суддя Кисильова О.Й. прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження у справі.
20.01.2025 за вх.№4310 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що підставами для відмови у задоволенні звернення позивача є подання неповного пакету документів для отримання відповідної поштової адреси. Зокрема, замовником були надані технічні паспорти без використання Реєстру будівельної діяльності. Органом з присвоєння поштових адрес Східницької селищної ради у Реєстрі будівельної діяльності за результатами пошуку технічних паспортів не було знайдено відповідних технічних паспортів, що вказує на те, що подані замовником технічні паспорти не внесені у Реєстр будівельної діяльності або внесені, або не підписані розробником інвентаризації. Відповідно до даних інвентаризаційної справи №15/1, №15/2, рік спорудження корпусів №1 та №2 пансіонату «Ксеня» - 2010 рік, проте замовником не надана копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. У той же час, у заяві на присвоєння поштової адреси, заявником зазначено, що період будівництва пансіонату «Ксеня» 1990-2000 роки. Таким чином, у поданих документах міститься невідповідність щодо року будівництва пансіонату. Також зауважив, що земельна ділянка була надана у постійне користування лише у 2006 році. Вказує, що замовником не поданий документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, що є підставою для відмови у прийнятті рішення про присвоєння поштової адреси. Крім цього, представник відповідача зазначив, що земельна ділянка на якій розташований пансіонат знаходиться поза межами населених пунктів і даний об'єкт не внесений до Державного реєстру географічних назв. З огляду на зазначене вважає, що підстави для задоволення позову відсутні. Просить у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи на підставі проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи (звільнення судді з посади) справа розподілена до провадження судді Сподарик Н.І.
Ухвалою суду від 30.01.2026 суддею Сподарик Н.І. справу прийнято до свого провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького звернувся до Східницької селищної ради із заявою №960-05 від 26.07.2024 «Про присвоєння поштової адреси спальними корпусами №№1,2 пансіонату «Ксеня», з проханням поставити рішення сесії Східницької селищної ради стосовно присвоєння поштової адреси спальним корпусам №№1, 2 пансіонату «Ксеня», який знаходиться за межами села Новий Кропивник, Східницьої ОТГ, Дрогобицького району, Львівської області.
У заяві повідомлено, що відповідно до наказу №431 від 20.03.2017 Міністерства науки і освіти України на праві господарського відання ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького користується спальними корпусами №№1, 2 пансіонату «Ксеня». Вказані корпуси розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 4621285100:06:000:0011, яка була виділена Дрогобицькою районною державною адміністрацією на території Новокропивницької сільської ради та знаходиться за межами населеного пункту. Повідомлено, що спальні корпуси №№1,2 були побудовані господарським способом в кінці 90-х-середини 2-х тисячних років, будь-якої проектної документації та дозвільних документів на будівництво спальних корпусів не збереглося.
До поданої заяви було долучено копії: технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами Спальний корпус №2 (інвентаризаційна справа №15-2/24); технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами Спальний корпус №1 (інвентаризаційна справа №15-1/24); державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №175001; наказ №431 від 20.03.2017 «Про закріплення державного майна за ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького»; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
13.09.2024 Східницькою селищною радою прийнято рішення №1888 від 13.09.2024 «Про відмову у присвоєнні поштової адреси спальним корпусам №1,2 пансіонату «Ксеня».
Відповідно до вказаного рішення ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького відмовлено у присвоєнні поштової адреси спальним корпусам №1,2 пансіонату «Ксеня», який знаходиться за межами села Новий Кропивник Дрогобицького району Львівської області у зв'язку з поданням неповного пакету документів відповідно до пункту 1 частини 15 статті 263 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
При вирішенні спору, суд виходить з такого.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» адресою об'єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об'єкта та визначення місця його розташування на місцевості.
Порядок присвоєння адрес об'єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов'язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.
Адреса присвоюється об'єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об'єктами нерухомого майна.
Реквізитами адреси є: 1) назва держави (Україна); 2) назва адміністративно- територіальної автономії у складі України - для об'єктів, розташованих на території Автономної Республіки Крим; 3) назва області (крім Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя); 4) назва району - для населених пунктів районного підпорядкування; 5) назва населеного пункту, а для об'єктів, розташованих за його межами, - назва найближчого населеного пункту (об'єднаної територіальної громади), розташованого у межах відповідного району (об'єднаної територіальної громади); 6) назва гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об'єкта (за наявності); 7) назва вулиці, площі, майдану, шосе, проспекту, бульвару, алеї, провулку, узвозу тощо (далі - вулиця) (за наявності); 8) номер об'єкта (будинку, будівлі, споруди); 9) номер корпусу - для об'єктів, які складаються з декількох корпусів; 10) номер квартири, гаражного боксу, машиномісця, іншого житлового та нежитлового приміщення, яке є самостійним об'єктом нерухомого майна (за наявності).
Адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється:
виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;
місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, змін7, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею.
Адреса вважається присвоєною з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її присвоєння.
Відомості про присвоєння адреси доводяться до відома замовника будівництва в порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону, у день внесення інформації про присвоєння адреси об'єкту нерухомого майна до Реєстру будівельної діяльності.
Програмні засоби Реєстру будівельної діяльності у день реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката забезпечують автоматичне направлення відповідному органу з присвоєння адреси повідомлення про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта до відома. Прийняття додаткових розпорядчих документів щодо присвоєння адреси, крім визначених цією статтею, не вимагається.
Відповідно до ст. 26-4 Закону України «Про регулювання містобудівною діяльністю» після запровадження електронної системи присвоєння, зміна, коригування, анулювання адреси щодо об'єктів, право на виконання будівельних робіт щодо яких набуто до запровадження цієї системи, здійснюються у порядку, визначеному статтею 263 цього Закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Документи для присвоєння, коригування адреси подаються відповідно до статті 26 і цього Закону.
Присвоєння адреси здійснюється за вибором замовника після отримання права на виконання будівельних робіт або після прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію.
Для присвоєння адреси подаються такі документи:
1) заява про присвоєння адреси щодо об'єкта будівництва або закінченого будівництвом об'єкта із зазначенням прізвища, імені, по батькові заявника та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи, відомостей про ідентифікатор закінченого будівництвом об'єкта (для об'єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви);
2) копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об'єкт (крім випадків, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес), - у разі, якщо право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
3) генеральний план об'єкта будівництва (у разі спорудження об'єкта на підставі проектної документації на будівництво) - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об'єкта будівництва;
4) копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт, - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об'єкта будівництва (якщо відомості про такий документ не внесено до електронної системи);
5) копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта (якщо відомості про такий документ не внесено до електронної системи);
6) копія документа, що посвідчує особу заявника, - у разі подання документів поштовим відправленням;
7) копія документа, що засвідчує повноваження представника, - у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі.
Копії документів, що подаються для присвоєння адреси, засвідчуються замовником (його представником).
Орган з присвоєння адреси протягом п'яти робочих днів з дня отримання заяви про присвоєння, коригування адреси:
1) приймає рішення про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси, яке повинно містити відомості про ідентифікатор закінченого будівництвом об'єкта (для об'єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви);
2) оприлюднює рішення про присвоєння, коригування/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);
3) вносить інформацію про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси) до Реєстру будівельної діяльності.
Рішення про присвоєння/відмову у присвоєнні адреси повинно додатково містити відомості про місце розташування об'єкта згідно з документом, що дає право на виконання будівельних робіт (у разі присвоєння адреси щодо об'єкта будівництва), або документом, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (у разі присвоєння адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта).
Рішення про коригування адреси повинно додатково містити відомості про попередню адресу щодо закінченого будівництвом об'єкта.
Рішення про відмову у присвоєнні, коригуванні адреси повинно містити посилання на відповідну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також відомості про те, яке саме положення поданого заявником документа не відповідає вимогам законодавства.
Підставами для відмови у присвоєнні, коригуванні адреси є:
1) подання неповного пакета документів;
2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
3) подання заяви особою, яка не є замовником, або його представником - у разі подання заяви щодо присвоєння, коригування адреси щодо об'єкта будівництва;
4) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння, коригування адреси на відповідній території.
Відмова у присвоєнні, коригуванні адреси з підстав, не передбачених цією частішою, не допускається.
Як встановлено судом, оскаржуваним рішенням від 13.09.2024 № 1888 «Про відмову в присвоєнні поштової адреси спальним корпусам №1, 2 пансіонату «Ксенія», відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача, подано неповний пакет документів для отримання відповідної поштової адреси.
Так, частина 1 статті 26-4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» регламентує, що після запровадження електронної системи присвоєння зміна, коригування, анулювання адреси щодо об'єктів, право на виконання будівельних робіт щодо яких набуто до запровадження цієї системи, здійснюються у порядку, визначеному статтею 26-3 цього Закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Порядок запровадження зазначеної електронної системи визначено у постанові Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681 «Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», пунктом 9 якої передбачено наступне:
до введення в дію Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва в частині створення інвентаризаційних справ, матеріалів технічної інвентаризації, технічних паспортів закінчених будівництвом об'єктів та їх частин (житлових та нежитлових приміщень), об'єктів незавершеного будівництва, укладення електронних договорів про проведення технічної інвентаризації та вчинення інших дій щодо цих документів з 1 серпня 2021 р.:
фізичні особи - підприємці або юридичні особи, які відповідно до частини другої статті 39-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проводять технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна, вносять до електронного кабінету користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомості про проведену технічну інвентаризацію об'єкта нерухомого майна;
суб'єкти державної реєстрації прав під час надання послуги у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень використовують дані про об'єкт нерухомості, право на який підлягає реєстрації, з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Оскільки надані заявниками технічні паспорти були виготовлені у 2024 році без використання Реєстру будівельної діяльності, вони не можуть використовуватись як документ та підстава для вчинення встановлених законом дій.
Крім цього, органом з присвоєння поштових адрес Східницької селищної ради у Реєстрі будівельної діяльності за результатами пошуку технічних паспортів не було знайдено відповідних технічних паспортів, що вказує на те що подані замовником технічні паспорти не внесені у Реєстр будівельної діяльності або внесені але не підписані розробником інвентаризації.
Тому, на думку суду, за цих обставин відповідачем було правильно застосовано норму матеріального права - положення статті 26-4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Крім цього, відповідно до даних інвентаризаційної справи №15/1 №15/2 (технічні паспорти) рік спорудження спальних корпусів № 1 та №2 пансіонату «Ксеня» - 2010. Проте, замовником не надана копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. У той же час, у заяві на присвоєння поштової адреси, заявником зазначено, що період будівництва пансіонату «Ксеня» 1990 - 2000 роки. Отже у поданих документах міститься невідповідність щодо року будівництва пансіонату.
Більше того, судом встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою, відповідно до копії державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №175001, отримано позивачем на підставі розпорядження голови Дрогобицької райдержадміністрації №294 від 11.08.2006, що в свою чергу підтверджує невідповідності щодо року будівництва спальних корпусів.
При цьому суд зауважує, що відповідачем роз'яснено позивачу, яку інформацію слід було подати для розгляду заяви про присвоєння адреси.
Крім цього, суд зауважує, що відповідно до Порядку присвоєння адрес об'єктам будівництва, об'єктам нерухомого майна, адресою об'єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об'єкта та визначення місця його розташування на місцевості.
Відповідно до державного акту на право користування земельною ділянкою серія ЯЯ №175001 земельна ділянка на якій розташований пансіонат «Ксеня» розташована на території Новокропивницької сільської ради за межами населеного пункту, відповідно до наказу міністерства освіти і науки України спальний корпус №1 і спальний корпус № 2 знаходяться в с. Новий Кропивник.
Відповідно до містобудівної документації «Проект змін до генерального плану смт (курорту) Східниця» пансіонат «Ксеня» розташований у адміністративній межі селища Східниця, у той час коли містобудівною документацією «Генеральний план села Новий Кропивник» не опрацьована територія де знаходиться пансіонат «Ксеня».
У технічних паспортах інвентаризаційні справи №15/1 та №15/2 вказано, що спальні корпуси пансіонату «Ксеня» знаходяться у с. Новий Кропивник, отже у поданих документах є розбіжності щодо місця розташування пансіонату «Ксеня».
Відповідно до порядку присвоєння адрес об'єктам будівництва, об'єктам нерухомого майна, якщо об'єкт розташований за межами населених пунктів, замість реквізиту «назва населеного пункту» використовується реквізит адреси «назва поіменованого об'єкта».
Для визначення назви поіменованого об'єкта використовуються інформаційні ресурси системи містобудівного кадастру (за наявності), інтегровані з ним системи та/або Державного реєстру географічних назв для географічних об'єктів, що внесені до нього.
Оскільки земельна ділянка на якій розташований пансіонат «Ксеня» розміщена за межами населених пунктів і даний об'єкт не внесений до Державного реєстру географічних назв.
Також судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4621285100:06:000:0195, на якій знаходиться спальний корпус №1 використовується для обслуговування національного парку «Сколівські Бескиди» та не перебуває у користуванні Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького.
З урахуванням усіх встановлених обставин, суд приходить до висновку, що відповідач відмовляючи позивачу у присвоєнні поштової адреси діяв у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача присвоїти поштову адресу спальним корпусам № 1,2 пансіонату «Ксенія», то такі задоволенню не підлягають як похідні.
При цьому, суд звертає увагу, що після усунення усіх недоліків, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, позивач вправі повторно звернутися до відповідача із заявою щодо присвоєння поштової адреси.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За приписами статті 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, а отже не підлягають задоволенню.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судових витрат.
Керуючись ст.ст. 14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна