справа №826/9905/16
з питань розгляду справи за правилами
загального позовного провадження
16 квітня 2026 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмову провадженні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача Міністерства юстиції України про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «ЖЛ», Закритого акціонерного товариства «Житомирські ласощі», приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Дніпропетровської області Поляруш Ольги Петрівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коновалової Есталіни Анатоліївни про визнання протиправними та скасування висновку та рішення,
на розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «ЖЛ», Закритого акціонерного товариства «Житомирські ласощі», приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Дніпропетровської області Поляруш Ольги Петрівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коновалової Есталіни Анатоліївни про визнання протиправними та скасування висновку та рішення.
До суду надійшло клопотання представника відповідача Міністерства юстиції України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Клопотання обґрунтовує тим, що рішення у вказаній справі мають важливе значення для сторін, оскільки предметом розгляду справи № 826/9905/16 є визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 1537/5 від 30 травня 2016 року, прийнятим за результатами розгляду скарги. Саме розгляд справи із проведенням судового засідання надасть змогу найбільш об'єктивно та повно дослідити обставини справи, заслухати думки учасників справи, а ненадання такої можливості - призведе до неповного та необ'єктивного розгляду справи, неможливості всебічно встановити обставини справи та заслухати думку сторін. Відповідач вважає, що розгляд справи за правилами спрощеного провадження позбавить його права на подання додаткових доказів, пояснень та заперечень по справі, а вимоги, зазначені позивачем у позовній заяві та докази відповідача потребують додаткових пояснень представника Міністерства юстиції України. Крім цього, наголошує, що питання віднесення справи до категорії справ незначної складності безпосередньо впливає на права Міністерства юстиції України щодо оскарження прийнятого рішення.
Вирішуючи подане клопотання, суд виходить з такого.
Частиною 1 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з ч. 3 ст. 12 КАС України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною 4 ст. 12 КАС України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КАС України, умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно із ч.2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч.4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Отже, КАС України визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Втім, предмет спору у цій справі не віднесений до категорій, перелічених у ч. 4 ст.12 КАС України та ч.4 ст.257 КАС України.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У поданому клопотанні представник відповідача стверджує, що справа має важливе значення для сторін.
Покликання на важливе значення справи для сторін не може бути достатнім аргументом для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, адже будь-який спір є значимим для сторін, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.
Разом з тим, суд зазначає, що у заявленому клопотанні не зазначено та не обґрунтовано в чому полягає важливість розгляду справи саме в порядку загального позовного провадження, дослідження яких саме матеріалів та надання яких саме пояснень є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч. 1 ст. 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Крім того, відповідач не обмежений у своєму праві подавати відзив на позовну заяву, пояснення по суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших учасників процесу, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
Також, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення заявленого представником відповідача клопотання.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 260, 262, 294 КАС України, суд
у задоволенні клопотання представника відповідача Міністерства юстиції України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Сидор Н.Т.