Рішення від 16.04.2026 по справі 320/50997/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м.Київ №320/50997/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пожежна безпека України» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пожежна безпека України» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 06.08.2025 № 724520412, від 06.08.2025 № 724820412, від 25.08.2025 № 07839324022, від 25.08.2025 № 07840924022, від 25.08.2025 № 07840724022, від 26.08.2025 № 00786960701, від 26.08.2025 № 00787010701, від 26.08.2025 № 00786930701, від 26.08.2025 № 00786990701, від 27.08.2025 № 79299/26-15-07-03-01-26.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказує про необґрунтованість висновків акта перевірки та протиправність прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та поясненнях.

Згідно з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 адміністративну справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 10.12.2025 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Протокольною ухвалою від 28.01.2026 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що оскаржувані рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у відповідному акті перевірки та наданому суду відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Головним управлінням ДПС у м. Києві відповідно до підпункту 75.1.2, пункту 75.1, статті 75, 77 Податкового кодексу України, плану графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2025 рік, на підставі наказу № 3559-п від 15.05.2025 року - проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Пожежна безпека України» (код ЄДРПОУ: 43417994) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 19.12.2019 по 31.03.2025, валютного - за період з 19.12.2019 по 31.03.2025, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 19.12.2019 по 31.03.2025 та іншого законодавства за відповідний період.

За наслідками проведеної перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено Акт документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Пожежна безпека України» від 15.07.2025 №60453/Ж5/26-15-07-01-06-20/43417997.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Пожежна безпека України»:

- підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14, підпункту 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.1, пункту 138.2, підпункту 138.3.1, підпункту 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-ІV (зі змінами та доповненнями), пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), П(с) БО 7 «Основні засоби», П(с)БО 16 «Витрати» в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 8 148 240 грн. в тому числі по періодам: 2020 рік в сумі 1 092 255 грн., 2021 рік в сумі 904 496 грн., 2022 рік в сумі 146 834 грн., 2023 рік в сумі 2 758 356 грн., 2024 рік в сумі 2 653 446 грн., І квартал 2025 року в сумі 592 853 грн.;

- пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-ІV (зі змінами та доповненнями), Закону України від 16.07.1999 №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 138 340 грн., в тому числі по періодам: лютий 2020 року - 650 грн., березень 2020 року - 1750 грн., квітень 2020 року - 1365 грн., червень 2020 року - 4676 грн., липень 2020 року - 1928 грн., жовтень 2020 року - 682 грн., квітень 2021 року - 3948 грн., травень 2021 року - 3038 грн., липень 2021 року - 9003 грн., серпень 2021 року - 16833 грн., серпень 2022 року - 5400 грн., липень 2023 року - 61218 грн., серпень 2023 року - 5893 грн., вересень 2023 року - 7000 грн., квітень 2024 року - 13667 грн., липень 2024 року - 1289 грн.;

- пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-ІV (зі змінами та доповненнями) в частині несвоєчасної реєстрації та відсутності складання та реєстрації податкових накладних в ЄРПН;

- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-ІV (зі змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено заниження суми податку на доходи фізичних осіб, в періоді що перевірявся на суму 1 002 308,4 грн.;

- пункту 51.1 статті 51, пункту 70.16 статті 70, підпункту 176.2 «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-ІV (зі змінами та доповненнями) та розділ ІІ та ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 щодо подання податкового розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичного особи за І квартал 2023 року - І квартал 2025 року не в повному обсязі;

- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 з урахуванням підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-ІV (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження суми військового збору, в періодів що перевірявся на загальну суму 122 613,7 грн.;

- підпункту 267.6.4 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-ІV (зі змінами та доповненнями) в частині подання декларації з транспортного податку за 2024 рік з порушенням граничного терміну.

19.08.2025 за результатом розгляду заперечень на Акт перевірки, ГУ ДПС у м. Києві листом «Про надання відповіді на заперечення ТОВ «Пожежна безпека України» №32142/Ж12/26-15-07-01-06-06, ГУ ДПС у м. Києві внесено зміни до висновків Акту перевірки від 15.07.2025 №60453/Ж5/26-15-07-01-06-20/43417997 та викладено у наступній редакції:

«Перевіркою встановлено порушення:

- пункту 201.1, пункту 201.7, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-ІV (зі змінами та доповненнями), пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації та відсутності складання та реєстрації податкових накладних в ЄРПН в квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2022 року, січні, лютому, березні, квітні, травні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2023 року, січні, лютому, березні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2024 року, січні, лютому 2025 року;

- пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-ІV (зі змінами та доповненнями), в частині відсутності складання та реєстрації податкових накладних в ЄРПН за лютий, березень, квітень, червень, липень, жовтень 2020 року, квітень, травень, липень, серпень 2021 року, серпень 2022 року, липень, серпень, вересень 2023 року, квітень, липень 2024 року;

Дана відповідь є невід'ємною частиною акта планової виїзної перевірки ТОВ «Пожежна безпека України» 15.07.2025 №60453/Ж5/26-15-07-01-06-20/43417997».

Крім того, на підставі висновків актів:

- камеральної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов'язання) транспортного податку №67975/Ж5/26-15-04-12-01/43417994 від 04.08.2025 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.08.2025 №724520412, яким зобов'язано сплатити штрафні санкції у розмірі 930,50 грн. у зв?язку з порушенням термінів сплати (перерахування) ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» самостійно узгодженої суми грошового зобов?язання задекларованих в декларації з транспортного податку, чим порушено вимоги пп. 267.8.8 п. 267.8 статті 267 ПК України;

- про результати камеральної перевірки щодо не подання/несвоєчасного подання податкової звітності №68143/Ж5/26-15-04-12-01/43417994 від 05.08.2025, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №724820412 від 06.08.2025, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340,00 грн у зв?язку з несвоєчасним поданням ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» податкової декларації з транспортного податку (юридичні особи) за 2024 рік, чим порушено вимоги статті 267 ПК України.

Відповідно до акта перевірки від 15.07.2025 №60453/Ж5/26-15-07-01-06-20/43417994 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 25.08.2025 №07839324022, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн за платежем податок на доход фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, - за порушення п. 51.1 ст. 51, п. 70.16 ст. 70, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України, Розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 №4, із змінами і доповненнями щодо подання не в повному обсязі податкових розрахунків щодо сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків - фізичних осіб за 1 квартал 2023 року - 1 квартал 2025 року);

- від 25.08.2025 №07840924022, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з військового збору на 153 267 грн 13 коп. за порушення пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПК України, в результаті чого встановлено заниження суми військового збору до бюджету за квітень 2024 - березень 2025;

- від 25.08.2025 №07840724022, яким збільшено суму грошового зобов?язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб на 1 252 885 грн 50 коп. за порушення пп. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб до бюджету за квітень 2024 - березень 2025.

- від 26.08.2025 №00786960701, яким збільшено суму грошового зобов?язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 172 925 грн 00 коп. за порушення п. 198.5. ст. 198 ПКУ, Закону України від 16.07.1999 №996-X1V «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого встановлено заниження податкових зобов?язань з податку на додану вартість за період фінансово-господарської діяльності платника податків: лютий, березень, квітень, червень, липень, жовтень 2020 року, квітень, травень, липень, серпень 2021 року, серпень 2022 року, липень, серпень, вересень 2023 року, квітень, липень 2024 року.

- від 26.08.2025 №00787010701, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у сумі 37 362 грн 79 коп. за порушення п.п. 54.3.3 п.54.3 ст. 54, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201, п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, в результаті чого за даними Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) за звітний період - квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року: січень, лютий, березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2023 року: січень, лютий, березень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2024 року: січень, лютий 2025 року;

- від 26.08.2025 №00786930701, яким збільшено суму грошового зобов?язання за платежем: податок на прибуток який сплачують інші підприємства на 9 649 403 грн 00 коп за порушення п.п. 14.1.36, пл. 14.1.138 п.14.1 ст. 14, п.44.1, 44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, п. 138.2, п.п. 138.3.1, п.п. 138.3.2. п. 138.3 ст.138 ПК України , п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 Nє 996-Х1V «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), П(С)БО 7 «Основні засоби» затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року №92 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за №288/4509, П(С)БО 16 «Витрати» затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248;

- від 26.08.2025 №00786990701, яким застосовано штраф за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 21 855 грн 50 коп за порушення п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, ст. 58, ст. 120-1 та п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1. п. 201.10 ст. 201 ПК України, яким встановлено відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 138 340 грн 00 коп. за період лютий 2020 року, березень 2020 року, квітень 2020 року, червень 2020 року, липень 2020 року, жовтень 2020 року, квітень 2021 року, травень 2021 року, липень 2021 року, серпень 2021 року, серпень 2022 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року, квітень 2024 року, липень 2024 року;

- від 27.08.2025 №79299/26-15-07-03-01-26, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340,00 грн. за порушення пп. 267.6.4. п. 267.6 ст. 267 ПК України через несвоєчасне подання платником податків податкові декларації з транспортного податку за 2024 рік.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи його протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходив із такого.

Відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У підпункті 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України зазначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. (пункт 77.4).

Відповідно до пункту 77.6 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу. (пункт 77.9).

Як вбачається із матеріалів справи контролюючим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку, та доводів позивача щодо процедурних питань проведення даної перевірки матеріали справи не містять.

Щодо виявлених у ході перевірки порушень по взаємовідносинах ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , суд виходить з такого.

1) Так, 03.07.2023 між позивачем та ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (виконавець) укладено договір про надання послуг, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги, передбачені пунктом 2.1 цього договору, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги і оплатити їх в порядку та на умовах, визначних цим договором.

Згідно пункту 2.1 Договору виконавець надає замовнику послуги з пакування товарів для транспортування та розвантажувальні роботи. Прийняття замовником послуг оформляється актом надання послуг (пункт 2.2 Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору акт наданих послуг підписується сторонами до 10 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги. Замовник зобов'язується перерахувати суму, зазначену в акті наданих послуг з моменту підписання такого акту на розрахунковий рахунок виконавця (пункту 3.2 Договору).

Також, 03.04.2024 між позивачем та ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (виконавець) укладено договір №16/11 про надання рекламних, інформаційних послуг та послуг з обслуговування сайту.

Відповідно до пункту 2 Договору на умовах та в порядку, передбачених цим Договором, замовник доручає та зобов'язується прийняти та оплатити, а виконавець приймає на себе зобов?язання:

2.1.1. створити та/або надати послуги з написання публікацій;

2.1.2. розмістити публікації;

2.1.3. надати інші послуги, передбачені розділом 4 цього договору.

2.2 Перелік, кількість, вимоги до змісту, формат, спосіб викладення/написання публікацій, які виконавець зобов?язаний створити та/або написати згідно цього Договору, зазначаються в главі 1 розділу 4 цього Договору.

Перелік, назва соціальної мережі (соціальних мереж), блогів (блог), акаунтів (акаунту), в яких виконавець зобов?язаний розмістити публікації, створені/написані ним за цим Договором, формат розміщення публікацій в Youtube, строк та інші умови розміщення публікацій, зазначається в главі 2 розділу 4 цього Договору.

4. Зміст, умови, строки та порядок надання послуг:

4.1. До моменту розміщення будь-якої публікації, яка є рекламою, виконавець зобов?язаний погодити із замовником таку публікацію. В разі наявності у замовника будь-яких зауважень до змісту або інших елементів реклами, виконавець зобов?язаний власними силами та за власний рахунок усунути такі зауваження до моменту її розміщення.

4.3 в разі, якщо згідно умов п.4.1 цього Договору, виконавець зобов?язаний розмістити публікацію на певному аканті, до моменту розміщення публікацій, виконавець зобов?язаний на вимогу замовника надати замовнику: а) підтвердження верифікації такого акаунта та приналежності такого акаунта виконавцю; або б) підтвердження наявності у виконавця права на розміщення публікації на такому акаунті протягом всього передбаченого цим Договором строку розміщення такої публікації.

4.4. Відповідно до умов цього Договору виконавець зобов'язаний протягом всього строку розміщення публікацій надавати послуги з надання відповідей на коментарі, які залишають користувачі (читачі) публікацій в розділах для коментарів в соціальних мережах, блогах, акаунтах, в Youtube.

Відповідно до пункту 6.1. Договору загальна вартість послуг, що надаються за даним Договором, складає 1 620 000 грн. (один мільйон шістсот двадцять тисяч гривень 00 копійок), без ПДВ на місяць. У загальну вартість послуг виконавця входить відшкодування будь-яких витрат виконавця на надання послуг за цим Договором та винагорода виконавця за надання замовнику будь-яких прав за цим Договором. Замовник оплачує виконавцю вартість послуг шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок (пункту 6.2 Договору). Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з рахунку замовника (пункт 6.3).

Відповідно до пункту 7.1 Договору визначено, що приймання замовником послуг підтверджується замовником, шляхом оплати замовником остаточної вартості послуг. При цьому, сторони домовились, що в разі наявності у замовника будь-яких зауважень до послуг, замовник має право не здійснювати оплату (остаточну оплату) вартості послуг до моменту усунення виконавцем зауважень до послуг. Строк здійснення замовником оплати (остаточної оплати) вартості послуг в такому випадку продовжується на кількість днів усунення виконавцем зауважень замовника до послуг.

Крім того, сторони домовились, що на вимогу будь-якої зі сторін, прийом-передача послуг повинна підтверджуватися відповідним актом здачі-прийняття наданих послуг. Вимога про необхідність підписання сторонами акту здачі-прийняття наданих послуг повинна бути направлена стороною іншій стороні не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з моменту завершення надання виконавцем послуг. Сторона не має права відмовлятися від підписання акту здачі-прийняття наданих послуг в разі отримання від іншої сторони повідомлення про необхідність підписання такого акту (окрім випадків відмови замовником від підписання такого акту у зв?язку з наявністю у нього зауважень до послуг). В разі, якщо будь-яка зі сторін наполягає на підписання сторонами акту здачі-прийняття наданих послуг, послуги вважаються прийнятими замовником з моменту підписання сторонами акту здачі-прийняття наданих послуг.

Крім того, сторони домовились, що в разі виявлення замовником не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з моменту завершення надання виконавцем послуг, будь-яких недоліків та/або зауважень до послуг, виконавець, незалежно від здійснення або нездійснення замовником повної або часткової оплати вартості послуг, зобов?язаний власними силами та за власний рахунок усунути такі недоліки, протягом 5 календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення від замовника. В разі неможливості усунення таких недоліків, виконавець зобов?язаний повернути замовнику частину грошових коштів, оплачених замовником в якості оплати вартості послуг, розмір якої визначається за погодженням сторін, однак в будь-якому випадку не менше ніж 50% від загальної вартості послуг за цим Договором.

На підтвердження виконання вищевказаних договорів та надання послуг позивачем надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №2115 від 30.04.2024 на суму 670 000,00 грн., № 2116 від 31.05.2024 на суму 714 500,00 грн., №2118 від 30.06.2024 на суму 812 000,00 грн., №3269 від 31.07.2024 на суму 1 304 000,00 грн., №3270 від 31.08.2024 на суму 1 302 540,00 грн., №3271 від 30.09.2024 на суму 1 301 540,00 грн., №4245 від 31.10.2024 на суму 418 000,00 грн., №4246 від 30.11.2024 на суму 437 000,00 грн., №4247 від 31.12.2024 на суму 455 800,00 грн., №1386 від 31.01.2025 на суму 250 000,00 грн., №1387 від 28.02.2025 на суму 213 500,00 грн., №1388 від 31.03.2025 на суму 197 500,00 грн.

Суд зауважує, що доказів оплати вказаних робіт та послуг позивачем як до суду, так і до перевірки не надано, станом на 31.03.2025 по бухгалтерському рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» рахується кредиторська заборгованість у сумі 5 199 235,20 грн.

У ході перевірки ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» не надано будь-яких пояснень та їх документального підтвердження з деталізацією, розрахунками, рекламними матеріалами, публікаціями із зазначенням соціальних мереж, блогів, акаунтів, тощо, щодо вищезазначених робіт (послуг).

2) 01.07.2020 між ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) (виконавець) укладено договір про надання послуг. Відповідно до умов Договору виконавець зобов'язується надати послуги передбачені пунктом 2.1 Договору, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з цим Договором виконавець надає замовнику наступні послуги - вивчення та аналіз ринку запорно-регулюючої арматури (пункт 2.1). Прийняття замовником послуг оформляється актом надання послуг (пункт 2.2 Договору).

Також, 01.07.2020 між ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) (виконавець) укладено договір про надання послуг. Відповідно до умов Договору виконавець зобов'язується надати послуги передбачені пунктом 2.1 Договору, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з цим Договором виконавець надає замовнику наступні послуги - прибирання приміщень (пункт 2.1). Прийняття замовником послуг оформляється актом надання послуг (пункт 2.2 Договору).

Згідно з цим Договором виконавець надає замовнику наступні послуги - вогнебіозахисне оброблення дерев'яних конструкцій і матеріалів (пункт 2.1). Прийняття замовником послуг оформляється актом надання послуг (пункт 2.2 Договору).

01.10.2021 між ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) (виконавець) укладено договір про надання послуг. Відповідно до умов Договору виконавець зобов'язується надати послуги передбачені пунктом 2.1 Договору, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з цим Договором виконавець надає замовнику наступні послуги - проектування будівель та складання робочих креслень (пункт 2.1). Прийняття замовником послуг оформляється актом надання послуг (пункт 2.2 Договору).

04.01.2021 між ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) (виконавець) укладено договір про надання послуг. Відповідно до умов Договору виконавець зобов'язується надати послуги передбачені пунктом 2.1 Договору, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з цим Договором виконавець надає замовнику наступні послуги - обладнання і монтажні роботи системи пожежної сигналізації та оповіщення (пункт 2.1). Прийняття замовником послуг оформляється актом надання послуг (пункт 2.2 Договору).

03.04.2023 між ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) (виконавець) укладено договір №16/11 про надання рекламних, інформаційних послуг та послуг з обслуговування сайту.

2.1.1. створити та/або надати послуги з написання публікацій;

2.1.2. розмістити публікації;

2.1.3. надати інші послуги, передбачені розділом 4 цього договору.

4. Зміст, умови, строки та порядок надання послуг:

Відповідно до пункту 6.1. Договору загальна вартість послуг, що надаються за даним Договором, складає 1 620 000 грн (один мільйон шістсот двадцять тисяч гривень 00 копійок), без ПДВ на місяць. У загальну вартість послуг виконавця входить відшкодування будь-яких витрат виконавця на надання послуг за цим Договором та винагорода виконавця за надання замовнику будь-яких прав за цим Договором. Замовник оплачує виконавцю вартість послуг шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок (пункту 6.2 Договору). Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з рахунку замовника (пункт 6.3).

Також, 03.07.2023 між ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) (виконавець) укладено договір про надання послуг. Відповідно до умов Договору виконавець зобов'язується надати послуги передбачені пунктом 2.1 Договору, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з цим Договором виконавець надає замовнику наступні послуги - пакування товарів для транспортування (пункт 2.1). Прийняття замовником послуг оформляється актом надання послуг (пункт 2.2 Договору).

На підтвердження виконання вищевказаних договорів та надання послуг позивачем надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №3290 від 31.07.2020 на суму 60 000,00 грн., №3292 від 31.07.2020 на суму 100 000,00 грн., №3295 від 31.07.2020 на суму 150 000,00 грн., №4125 від 31.07.2020 на суму 100 000,00 грн., №4119 від 10.08.2020 на суму 150 000,00 грн., №4126 від 10.08.2020 на суму 100 000,00 грн., №4120 від 20.08.2020 на суму 150 000,00 грн., №4128 від 31.08.2020 на суму 140 000,00 грн., №4127 від 20.08.2020 на суму 140 000,00 грн., №3287 від 07.09.2020 на суму 29 000,00 грн., №3291 від 31.08.2020 на суму 60 000,00 грн., №№3293 від 31.08.2020 на суму 100 000,00 грн., №3294 від 31.08.2020 на суму 150 000,00 грн., №4121 від 31.08.2020 на суму 150 000, 00 грн., №4122 від 10.09.2020 на суму 150 000,00 грн., №4129 від 10.09.2020 на суму 140 000,00 грн., №4123 від 20.09.2020 на суму 150 000,00 грн., №4130 від 20.09.2020 на суму 140 000,00 грн., №4124 від 30.09.2020 на суму 90 000,00 грн., №4131 від 30.09.2020 на суму 140 000,0 грн., №4186 від 30.09.2020 на суму 60 000,00 грн., №4364 від 30.10.2020 на суму 60 000,00 грн., №5113 від 31.10.2020 на суму 260 000,00 грн., №5116 від 31.10.2020 на суму 280 000,00 грн., №5119 від 31.10.2020 на суму 320 000,00 грн., №5122 від 31.10.2020 на суму 214 000,00 грн., №5114 від 30.11.2020 на суму 260 000,00 грн., №5117 від 30.11.2020 на суму 280 000, 00 грн., № 5120 від 30.11.2020 на суму 320 000,00 грн., №5123 від 30.11.2020 на суму 214 000,00 грн., №4377 від 30.11.2020 на суму 60 000,00 грн., №4378 від 31.12.2020 на суму 60 000,00 грн., №5115 від 31.12.2020 на суму 260 000,00 грн., №5118 від 31.12.2020 на суму 280 000,00 грн., №5121 від 31.12.2020 на суму 320 000,00 грн., №5124 від 31.12.2020 на суму 214 000,00 грн., №1046 від 31.01.2021 на суму 214 000,00 грн., №1229 від 31.01.2021 на суму 60 000,00 грн., №1261 від 31.01.2021 на суму 150 000,00 грн., №1047 від 28.02.2021 на суму 214 000,00 грн, №1230 від 28.02.2021 на суму 60 000,00 грн., №1262 від 28.02.2021 на суму 150 000,00 грн., №1048 від 31.03.2021 на суму 214 000,00 грн., №1231 від 31.03.2021 на суму 60 000,00 грн., №1391 від 31.03.2021 на суму 50 000,00 грн., №2621 від 30.04.2021 на суму 60 000,00 грн., №2688 від 30.04.2021 на суму 214 000,00 грн., №2691 від 30.04.2021 на суму 320 000,00 грн., №2692 від 31.05.2021 на суму 320 000,00 грн., №2689 від 30.05.2021 на суму 214 000,00 грн., №2622 від 31.05.2021 на суму 60 000,00 грн., №2692 від 31.05.2021 на суму 320 000,00 грн., №2694 від 31.05.2021 на суму 40 000,00 грн., №2623 від 30.06.2021 на суму 60 000,00 грн., №2690 від 30.06.2021 на суму 208 700,00 грн., №2693 від 30.06.2021 на суму 320 000,00 грн., №4168 від 31.07.2021 на суму 214 000,00 грн., №4170 від 31.07.2021 на суму 300 000,00 грн., №3690 від 31.08.2021 на суму 60 000,00 грн., №4169 від 31.08.2021 на суму 214 000,00 грн., №4171 від 31.08.2021 на суму 300 000,00 грн., №3691 від 30.09.2021 на суму 60 000,00 грн., №4173 від 30.09.2021 на суму 170 000,00 грн., №4699 від 31.10.2021 на суму 60 000,00 грн., №4700 від 30.11.2021 на суму 60 000,00 грн., №4701 від 30.12.2021 на суму 60 000,00 грн., №1704 від 31.08.2022 на суму 6 000,00 грн., №1705 від 05.09.2022 на суму 100 000,00 грн., №1705 від 21.09.2022 на суму 9 000,00 грн., №2132 від 30.09.2022 на суму 115 000,00 грн., №1709 від 30.09.2022 на суму 458 512,00 грн., №2320 від 25.11.2022 на суму 66 000,00 грн., №2321 від 25.11.2022 на суму 7 000,00 грн., №2322 від 01.12.2022 на суму 9 000,00 грн., №844 від 31.01.2023 на суму 650 000,00 грн., №1799 від 30.04.2023 на суму 1 620 000,00 грн., №1799 від 31.05.2023 на суму 1 620 000,00 грн., №1801 від 30.06.2023 на суму 1 620 000,00 грн., №2897 від 31.07.2023 на суму 1 620 000,00 грн., №2900 від 31.07.2023 на суму 50 000,00 грн., №2898 від 31.08.2023 на суму 1 620 000,00 грн., №2901 від 31.08.2023 на суму 50 000,00 грн., №2899 від 30.09.2023 на суму 1 620 000,00 грн., №2902 від 30.09.2023 на суму 50 000,00 грн., №3690 від 31.10.2023 на суму 1 620 000,00 грн., №3695 від 31.10.2023 на суму 50 000,00 грн., №1073 від 31.05.2024 на суму 4 000,00 грн., №1630 від 30.06.2024 на суму 4 000,00 грн., №2193 від 31.07.2024 на суму 4 000,00 грн., №2881 від 31.08.2024 на суму 4 000,00 грн., №2882 від 30.09.2024 на суму 4 000,00 грн., №3394 від 31.10.2024 на суму 4 000,00 грн., №4228 від 30.11.2024 на суму 4 000,00 грн., №4229 від 31.12.2024 на суму 4 000,00 грн., №382 від 31.01.2025 на суму 4 000,00 грн., №1173 від 28.02.2025 на суму 4 000,00 грн., №1174 від 31.03.2025 на суму 4 000,00 грн., №2760 від 03.08.2020 на суму 28 000,00 грн., №3287 від 07.09.2020 на суму 29 000,00 грн., №3985 від 30.09.2020 на суму 41 000,00 грн., №4225 від 08.10.2020 на суму 2 400,00 грн., №4226 від 08.10.2020 на суму 6 000,00 грн., №4239 від 09.10.2020 на суму 19 000,00 грн., №4239 від 09.10.2020 на суму 19 000,00 грн., №4512 від 28.10.2020 на суму 1 200,00 грн., №4362 від 05.11.2020 на суму 35 000,00 грн., №4634 від 09.11.2020 на суму 12 500,00 грн., №4718від 02.12.2020 на суму 4700,00 грн., №4719 від 02.12.2020 на суму 8 000,00 грн., №5019 від 07.12.2020 на суму 5 500,00 грн., №5018 від 31.12.2020 на суму 1000,00 грн., №5020 від 31.12.2020 на суму 7 000,00 грн., №320 від 11.01.2021 на суму 17300,00 грн., №321 від 11.01.2021 на суму 11 000,00 грн., №322 від 11.01.2021 на суму 6900,00 грн., №738 від 10.02.2021 на суму 4600,00 грн., №739 від 03.03.2021 на суму 9200,00 грн., №733 від 09.03.2021 на суму 21 000,00 грн., №1233 від 29.03.2021 на суму 5 000,00 грн., №1279 від 31.03.2021 на суму 5200,00 грн., №2465 від 26.04.2021 на суму 9200,00 грн., №1946 від 29.04.2021 на суму 2000,00 грн., №1947 від 07.05.2021 на суму 3500,00 грн., №1948 від 07.05.2021 на суму 7500,00 грн., №1949 від 18.05.2021 на суму 29300,00 грн., №2467 від 25.05.2021 на суму 8000,00 грн., №2468 від 16.06.2021 на суму 11 000,00 грн., №2793 від 30.06.2021 на суму 21 000,00 грн., №4047 від 23.07.2021 на суму 8000,00 грн., №3685 від 30.07.2021 на суму 11000,00 грн., №3757 від 17.08.2021 на суму 22 000,00 грн., №3683 від 18.08.2021 на суму 9500,00 грн., №3684 від 18.08.2021 на суму 22 000,00 грн., №3753 від 18.08.2021 на суму 12500,00 грн., №3754 від 18.08.2021 на суму 3000,00 грн., №3758 від 18.08.2021 на суму 9300,00 грн., №3755 від 31.08.2021 на суму 8500,00 грн., №4048 від 31.08.2021 на суму 9000,00 грн,, №4049 від 31.08.2021 на суму 9000,00 грн., №5052 від 08.10.2021 на суму 21 000,00 грн., №5050 від 11.10.2021 на суму 3100,00 грн., №5051 від 28.10.2021 на суму 5500,00 грн., №5053 від 08.11.2021 на суму 20500,00 грн., №5059 від 08.11.2021 на суму 1000,00 грн., №5061 від 09.11.2021 на суму 9500,00 грн., №5054 від 11.11.2021 на суму 7500,00 грн., №5057 від 16.11.2021 на суму 3000,00 грн., №5058 від 16.11.2021 на суму 3200,00 грн., №5055 від 18.11.2021 на суму 7900,00 грн., №5060 від 22.11.2021 на суму 6500,00 грн., №5056 від 24.11.2021 на суму 9400,00 грн., №5095 від 22.12.2021 на суму 4400,00 грн., №5096 від 22.12.2021 на суму 5900,00 грн., №5097 від 22.12.2021 на суму 7000,00 грн., №5098 від 22.12.2021 на суму 3200,00 грн., №5099 від 29.12.2021 на суму 9100,00 грн., №5100 від 30.12.2021 на суму 21600,00 грн., №2320 від 25.11.2022 на суму 66000,00 грн.

В ході перевірки ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» не надано будь-яких пояснень та їх документального підтвердження з деталізацією, розрахунками, рекламними матеріалами, публікаціями із зазначенням соціальних мереж, блогів, акаунтів, тощо, щодо вищезазначених робіт (послуг). Також, ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» не надано пояснень та їх документального підтвердження (деталізації послуг) щодо необхідності та використання в господарській діяльності підприємства послуг з вивчення та аналізу ринку запорно-регулюючої арматури, проектних робіт.

Отже, контролюючим органом зроблено висновки, що ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» неправомірно включено до складу адміністративних витрат та витрат на збут суму по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 в розмірі 23 347 212 грн. Відповідно до регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» неправомірно включено до складу собівартості реалізованої продукції суму по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 в розмірі 720 300 грн.

3) 16.11.2023 між ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) (виконавець) укладено договір №16/11 про надання рекламних, інформаційних послуг та послуг з обслуговування сайту.

2.1.1. створити та/або надати послуги з написання публікацій;

2.1.2. розмістити публікації;

2.1.3. надати інші послуги, передбачені розділом 4 цього договору.

4. Зміст, умови, строки та порядок надання послуг:

На підтвердження виконання вищевказаних договорів та надання послуг позивачем надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №3689 від 30.11.2023 на суму 810 000,00 грн., №3691 від 31.12.2023 на суму 2 143 000,00 грн., №1030 від 31.01.2024 на суму 490 000,00 грн., №1038 від 29.02.2024 на суму 362 800,00 грн., №1040 від 31.03.2024 на суму 540 800,00 грн., №2114 від 30.04.2024 на суму 432 000,00 грн., №2117 від 31.05.2024 на суму 408 000,00 грн., №2119 від 30.06.2024 на суму 528 000,00 грн., №4242 від 31.10.2024 на суму 1 488 000,00 грн., №4243 від 30.11.2024 на суму 1 440 000,00 грн., №4244 від 31.12.2024 на суму 1 440 000,00 грн., №1389 від 31.01.2025 на суму 720 000,00 грн., №1390 від 28.02.2025 на суму 720 000,00 грн., №1391 від 31.03.2025 на суму 912 000,00 грн.

У ході перевірки ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» не надано будь-яких пояснень та їх документального підтвердження з деталізацією, розрахунками, адресами, рекламними матеріалами, публікаціями із зазначенням соціальних мереж, блогів, акаунтів, тощо щодо вищезазначених робіт (послуг).

Отже, ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» неправомірно включено до складу адміністративних витрат суму по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_3 в розмірі 12 722 600 грн.

Як наслідок, контролюючим органом зроблено висновки, що ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» не підтверджено факт придбання робіт, послуг у вищезазначених ФОП, з якими погоджується суд з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Згідно із пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У відповідності до пункту 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі - Закон України № 996) та пункту 2.1. глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88 (далі - Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Статтею 2 Закону України № 996 визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Частиною другою статті 3 Закону України № 996 зазначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно із пунктом 1.2. глави 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції.

За приписами пункту 1.3. глави 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в регістрах бухгалтерського обліку провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

У відповідності до пункту 2.4 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників. (п. 2.15 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку)

Пунктом 2.16 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що у разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Таким чином, з аналізу вищезазначених положень слідує, що забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є нереальними (фіктивними), сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов'язкових реквізитів).

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат, якщо ж господарська операція фактично не відбулася, то платник податків не має права на податкову вигоду у вигляді податкового кредиту та/або врахування відповідних витрат при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.05.2025 у справі № 320/12569/23.

Так, позивачем надано ряд копій актів здачі-приймання робіт (надання послуг), які в переважній більшості містять інформацію щодо надання ідентичних послуг, а саме, пакувальні послуги, розвантажувальні роботи, рекламні послуги, послуги з обслуговування сайту, послуги з прибирання приміщень, послуги з вивчення та аналізу ринку запорно-регулючої арматури, вогнебіозахисне оброблення дерев'яних конструкцій, а також послуги з проектування та складання робочих креслень та послуги з обслуговування соціальних та рекламних мереж

Водночас, зазначені у актах здачі-приймання робіт (надання послуг) не містять жодної деталізації, а звітів про наданні послуги матеріали справи не містять.

Разом з тим, за результатами проведеної документальної перевірки, контролюючий орган не підтвердив здійснення господарських операцій із вищезазначеними фізичними особами-підприємцями.

Більш того, суд звертає увагу, що позивачем вказані обставини взагалі не оспорюються та не заперечуються, що свідчить про дійсність таких обставин.

Разом з тим, податковий орган неодноразово в акті перевірки вказує, що у наданих до перевірки документах не зазначено мету, об'єктивну необхідність, економічну доцільність отримання відповідних послуг, не надано звіти про проведену роботу відповідними ФОП, які саме рекламні послуги було надані, які логістичні питання були вирішені, які результати проведеного моніторингу цін тощо, інші документи, які містять дані про зміст і обсяг господарських операцій (деталізації об'єкта надання/отримання послуг), відомостей щодо виду наданих/отриманих послуг та їх якості, висновків, звітів та рекомендацій за результатами наданих/отриманих послуг, тощо.

Однак, вказаних відомостей позивачем контролюючому органу та до суду не надано.

У постанові Верховного Суду від 03.09.2019 у справі № 810/611/14-а Судом зазначено наступне: «Разом з тим, у справі, що переглядається, на підтвердження факту отримання спірних товарів та послуг від ПП ПВКФ «Проксин» та ТОВ «Демстрой» подано лише акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), банківські виписки, податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури. Однак вони не розкривають змісту наданих послуг, оскільки не містять деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів, не містять інформації про хід виконання спірних операцій що, у свою чергу, виключає можливість оцінки подальшого використання спірних послуг у діяльності ТОВ «Тера Вінд».

Таким чином, факт придбання та подальше використання в господарській діяльності товарів та послуг від ПП ПВКФ «Проксин» та ТОВ «Демстрой» не підтверджено належними первинними документами, які б розкривали зміст операції та рух активів у процесі її здійснення.»

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 09.01.2024 по справі № 809/430/17 зазначено, що «…акти наданих послуг мають розкривати зміст та обсяг наданої послуги (давати можливість ідентифікувати яка саме послуга надавалась, дозволяти перевірити правильність формування цін за послуги, одиниці їх виміру), а не лише містити загальну назву послуги; в акті здачі - прийняття робіт має міститись визначений перелік обов'язкових реквізитів первинних та зведених облікових документів, які необхідні для надання цим документам юридичної сили, а caмe: обсяг виконаних робіт, зокрема скільки годин в переліченому періоді виконували роботу, вказівку на виконання якого договору він складений; ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені (постанови Верховного Суду від 24 вересня 2019 року у справі № 826/22352/15; від 02 липня 2019 року по справі № 826/7836/17; від 10 травня 2018 року у справі № 820/1763/16; від 10 квітня 2020 року у справі № 816/4409/15).

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції визнав, що первинні документи, які надав позивач за результатами операцій з придбання послуг маркетингу у ТОВ «Укрбарос» не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції та не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку, оскільки не містять будь-яких відомостей щодо інформації стосовно змісту наданих послуг, опису виконаних завдань; не розкрили змісту послуг, що обумовлені конкретними договорами; не містили відомості про те, яким чином формувалась вартість таких послуг, відсутній математичний або формально-логічний алгоритм її визначення; не відображали доцільності для позивача придбавати такі послуги; не містили факту підтвердження безпосереднього зв'язку таких послуг з господарською діяльністю позивача та наявністю економічного ефекту від таких послуг.»

Окрім того, у постанові Верховного Суду від 28.06.2023 у справі № 160/17647/21 Суд звертає увагу, що умовою належного документального підтвердження надання послуг є можливість зробити обґрунтований висновок про те, що витрати фактично понесені, а послуги - надані. З цією метою первинні документи мають містити достатній обсяг інформації щодо змісту та суті наданих послуг, розкривати їх господарську доцільність та спрямованість на досягнення економічного ефекту споживачем.

Такий же підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 21 лютого 2023 року по справі №820/4281/18 та від 12 квітня 2023 року по справі №807/2118/16.

Разом з тим, у цій справі незрозумілим є які саме конкретні послуги були надані вказаними контрагентами, який їх обсяг та зміст, що знову ж таки не заперечується самим же позивачем.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 зазначила, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Самі по собі такі обставини, як-от: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів чи відсутність деяких із них - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

У зв'язку з наведеним недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди (позиція Верховного Суду викладена у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/117/13-а).

Суд бере до уваги, що усі акти прийому-передачі наданих послуг містять аналогічну інформацію та не розкривають суть та обсяг наданих послуг, що у сукупності із іншими обставинами свідчить про обґрунтованість доводів контролюючого органу.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що первинні документи, які надав позивач за результатами операцій з придбання послуг у вищевказаних ФОП не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції та не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку, оскільки не містять будь-яких відомостей щодо інформації стосовно змісту наданих послуг, опису виконаних завдань; не розкрили змісту послуг, що обумовлені конкретними договорами; не містили відомості про те, яким чином формувалась вартість таких послуг, відсутній математичний або формально-логічний алгоритм її визначення; не відображали доцільності для позивача придбавати такі послуги; не містили факту підтвердження безпосереднього зв'язку таких послуг з господарською діяльністю позивача та наявністю економічного ефекту від таких послуг.

Щодо придбання основних засобів негосподарського призначення та нарахування амортизаційних відрахувань, суд зазначає таке.

Так, в ході перевірки ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ», відповідно до наданих первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, єдиного реєстру податкових накладних встановлено придбання та нарахування амортизаційних відрахувань основних засобів негосподарського призначення, перелік яких наведено на сторінках 19-20 акта перевірки.

Вiдповiдно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ об'єктом оподаткування є прибуток iз джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збiльшення або зменшення) фiнансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фiнансовiй звiтностi пiдприємства вiдповiдно до нацiональних положень (стандартiв) бухгалтерського облiку або мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi, на рiзницi, якi виникають вiдповiдно до положень роздiлу ІІІ ПКУ.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 44.2. статті 44 ПКУ для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону №996: бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень а первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) визначено:

- облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності;

- бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

- бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В статті 2 Закону № 996 визначено - цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Згідно пункту 1 статті 8 Закону № 996 бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Згідно статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідно до статті 11 підприємства зобов'язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.

Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів (пункт 6 статті 8 Закону № 996).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об'єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Згідно підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Відповідно підпункту 138.3.2. пункту 138.3 статті 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел: вартість гудвілу; витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів; витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПКУ основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПКУ господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» затверджено наказом Мiнiстерства фiнансiв України від 27 квітня 2000 року №92 i зареєстроване в Мiнiстерствi юстицiї України 18 травня 2000 р. за №288/4509 (далi - П(С)БO 7), визначає: Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання.

Пункт 6 П(С)БO 7 об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Положення (стандарт) бухгалтерського облiку «Витрати» затверджено наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 31.12.1999 № 318 i зареєстроване в Мiнiстерствi юстицiї України 19.01.2000 за № 27/4248 (далi - П(С)БO 16), визначає методологiчнi засади формування в бухгалтерському облiку iнформацiї про витрати пiдприємства та її розкриття в фiнансовiй звiтностi.

Так, для визначення фiнансового результату звiтного перiоду необхiдно порiвняти доходи звiтного перiоду з витратами, що були здiйсненi для отримання цих доходiв. При цьому доходи i витрати вiдображаються в бухгалтерському облiку та фiнансовiй звiтностi в момент їх виникнення незалежно вiд дати надходження або сплати коштiв.

Підприємство при здійсненні фінансово-господарської діяльності для обліку витрат використовує 9 клас бухгалтерських рахунків «Витрати діяльності».

До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

витрати на врегулювання спорів у судових органах;

податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов'язані з купівлею-продажем валюти;

інші витрати загальногосподарського призначення.

Тобто, для цілей оподаткування податком на прибуток амортизація основних засобів, нематеріальних активів нараховується, якщо вони призначені для використання в господарській діяльності підприємства.

Враховуючи вищезазначене, суд погоджується із доводами контролюючого органу про те, що ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» неправомірно завищено адміністративні витрати, що призвело до завищення показників рядка 2180 Звіту про фінансовий результат «Інші операційні витрати» у загальній сумі 401 499 грн.

Крім того, ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» включено до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість суми ПДВ по придбанню основних засобів негосподарського призначення.

Відповідно до пункту 198.5. статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/ послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до пункту 200.1. статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Отже, суд погоджується із висновками контролюючого органу про порушення позивачем пункту 198.5. статті 198, пункту 200.1. статті 200 ПК України, Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), підприємством не нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість (шляхом виписки податкової накладної на умовний продаж) на вартість придбаних основних засобів негосподарського призначення, всього у сумі 138 340 грн.

Також, враховуючи порушення п. 198.5 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПКУ, ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за лютий, березень, квітень, червень, липень, жовтень 2020 року, квітень, травень, липень, серпень 2021 року, серпень 2022 року, липень, серпень, вересень 2023 року, квітень, липень 2024 року.

Щодо встановлених в ході проведення перевірки заниження податку на доходи фізичних осіб, військового збору та порушення порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, суд зазначає таке.

Так, перевіркою встановлено, що ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» «надалі Замовник» уклало з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) «надалі - Виконавець» Договір про надання послуг від 03.07.2023 № б/н.

До перевірки надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) ФОП ОСОБА_1 згідно яких сума нарахованого доходу становить 5 568 380 грн. в т.ч. пакувальні послуги - 4 750 500 грн., розвантажувальні роботи - 817 880 грн.

Також, перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в період відносин та в момент підписання Договору про надання послуг №б/н від 03.07.2023 з ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» одночасно є засновником підприємства, розмір частки у статутному капіталі підприємства складає 830 грн, що становить 83% загального розміру статутного капіталу ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» (1000 грн), що могло впливати на умови чи економічні результати під час підписання договору з ФОП ОСОБА_1 .

Згідно даних Інформаційного ресурсу ДПС України «Податковий блок» ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований 14.11.2011, номер державної реєстрації НОМЕР_4 , з 01.04.2024 є платником 3 групи єдиного податку (ставка податку - 5 %) та здійснює підприємницьку діяльність.

КВЕД необхідний для здійснення діяльності з пакування товарів, а саме КВЕД - 82.92 «Пакування», що включає діяльність із пакування за винагороду або на основі контракту, незалежно від того, чи є цей процес автоматизований чи ні у ФОП ОСОБА_1 - відсутній.

КВЕД необхідний для здійснення діяльності розвантажувальних робіт, а саме КВЕД 52.24 «Транспортне оброблення вантажів» у ФОП ОСОБА_1 - відсутній.

Таким чином, оскільки у ФОП ОСОБА_1 відсутні відповідні КВЕДи для виконання послуг за договором та вказані господарські операції є нереальними, а тому не виконано вимоги: пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ згідно якого до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податків включається «інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу»; пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ, згідно якого «податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу».

Таким чином, враховуючи зазначене, контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» у взаємовідносинах по вищевказаному договору є податковим агентом ФОП ОСОБА_1 , а тому у нього виникає обов'язок щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань із податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Суд не погоджується із вказаними твердженнями контролюючого органу та вважає їх помилковими, з огляду на таке.

Суд зауважує, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина друга статті 50 Цивільного кодексу України).

Здійснення особою підприємницької діяльності без дотримання обов'язкової умови реалізації права на підприємницьку діяльність, тобто без державної реєстрації в установленому порядку як фізична особа-підприємець, є підставою для притягнення такої особи до відповідальності, встановленої чинним законодавством. Так, стаття 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність, зокрема за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання у вигляді штрафу з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.05.2022 у справі №810/3116/18.

Разом з тим, відповідачем доказів притягнення ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не надано.

Крім того, як вбачається із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яким підтверджено, що з 14.11.2011 року останній взятий на облік до Головного управління ДПС у м. Києві та перебуває на спрощеній системі оподаткування, що відповідачем не заперечується.

Крім того, як вбачається із витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у ФОП ОСОБА_1 наявні КВЕД 82.92 Пакування; 52.24 Транспортне обслуговування, що контролюючим органом не спростовано.

Отже, позивачем спростовано твердження відповідача, викладені у Акті перевірки стосовно відсутності у ФОП ОСОБА_1 належної реєстрації.

Серед іншого, суд зауважує, що оскільки ФОП ОСОБА_1 став на облік як платник податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, 02.11.2016 року, положеннями Закону України від 07.04.2011 року №3205-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи - підприємця», та Закону України від 24.10.2013 №657 -VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень», у останнього відсутня законодавча можливість отримання Свідоцтва платника єдиного податку.

Крім цього, суд зауважує, що відповідач посилається на порушення позивачем підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України з підстав, визначених підпунктом 177.8 статті 177 ПК України.

Відповідно до пункту 14.1.48. статті 14 ПК України заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу (Податки на доходи фізичних осіб) - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Відповідно до статті 162 ПК України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно із пунктами 163.1.1-163.1.3 статті 163 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з підпунктом 168.1.1. пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Водночас, визначені у статті 164 ПК України види оподаткованого доходу не містять вимог щодо віднесення господарських операцій, які відбулися між позивачем та його контрагентом, до бази оподаткування податку на доходи фізичних осіб.

аналізу положень податкового законодавства України, суд зауважує, що в даному випадку, позивач не є та не може вважатися податковим агентом ФОП ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Статтею 177 ПК України, на яку посилається відповідач в Акті перевірки, врегульовано порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з пунктом 177.8 статті 177 ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

У свою чергу, судом встановлено, що положення статті 177 ПК України в даному випадку помилково застосовані відповідачем, оскільки належними доказами підтверджено перебування контрагента позивача на спрощеній системі оподаткування. Крім того, господарські операції, здійснені між позивачем та ФОП ОСОБА_1 на підставі Договору про надання послуг від 03.07.2023 №б/н жодним чином не свідчать про трудові відносини сторін як працівника та роботодавця.

Якщо контрагент платника не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них (постанови Верховного Суду від 02.05.2023 р. у справі № 804/1508/16, від 09.05.2023 р. у справі № 820/3706/16, від 25.07.2023 р. у справах № П/811/1186/16, № 806/5212/14, від 22.08.2023 р. у справі № П/811/1820/15).

Крім того, контролюючим органом не надано до суду доказів проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 стосовно вищевказаних господарських операцій та виконання ними своїх податкових зобов'язань.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що у позивача відсутній обов'язок нараховувати і сплачувати до бюджету податки та збори з таких доходів, оскільки зазначені суб'єкти господарювання зобов'язані самостійно сплачують податки і збори за результатами своєї підприємницької діяльності і наше підприємство не може бути податковим агентом відносно таких суб'єктів господарювання.

Отже, відповідачем необґрунтовано та протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.08.2025 №07840724022, яким встановлено збільшення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 1 002 308,40 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 250 577,10 грн, яке підлягає скасуванню.

Щодо донарахування військового збору, суд зазначає таке.

З 03.08.2014 року набрали чинності зміни до ПК України, внесені Законом України від 31.07.2014 року №1621-VII, якими підрозділ 10 розділу ХХ ПК України доповнено пунктом 16-1, відповідно до якого (у редакції, що діяла з 01.01.2015 року) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Так, відповідно до підпунктів 1.1, 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України платниками військового збору є особи, визначені у пункті 162.1 статті 162 ПК України, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України.

Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюватися у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

В Акті перевірки відповідач дійшов висновку, що позивачем у 2023-2025 році мав бути утриманий військовий збір в сумі 122 613,70 грн з перерахованих коштів за товари, послуги (роботи) на загальну суму 5568380 грн за операціями з ФОП ОСОБА_1 , оскільки вважає, що сума операції за Договором про надання послуг входить до фонду оплати праці ФОП ОСОБА_1 , оскільки відсутні документи про державну реєстрацію останнього як суб'єкта підприємницької діяльності.

Разом з тим, судом встановлено спростування вказаних тверджень відповідача.

Таким чином, з огляду на відсутність між позивачем та його контрагентом трудових відносин, підстави для утримання ТОВ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» військового збору відсутні.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення від 25.08.2025 №07840924022, яким встановлено збільшення податкового зобов'язання з військового збору на суму 122613,70 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 30653,43 грн підлягає скасуванню як протиправне.

Також, враховуючи зазначене підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення від 25.08.2025 року №07839324022, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1020 грн за подання не в повному обсязі податкових розрахунків щодо сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків - фізичних осіб.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 26.08.2025 №00787010701, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 37 362,72 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд виходить з наступного.

За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, згідно з абзацом 4 пункту 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За змістом абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Із аналізу викладених приписів ПК України можна дійти висновку, що продавець товарів/послуг зобов'язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні з дотриманням строків, встановлених абзацом 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України.

За своєю правовою природою норма, викладена в абзаці 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України, є нормою зобов'язального характеру (норма-припис), а отже має існувати норма, яка передбачає відповідальність за невиконання платником податку зобов'язання у вигляді обов'язку реєстрації податкової накладної.

Положеннями статті 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Так, згідно із пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а - г цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень, при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість;

податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;

податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;

податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;

Системний аналіз викладених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника прогресивної шкали штрафу в залежності від кількості днів порушення строку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, а також штрафу за відсутність реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.

При цьому податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

З 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року на всій території України було встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами), від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», від 22 липня 2020 року №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду із 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду із 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Водночас, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містить чітку вказівку на темпоральний критерій його застосування із 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Таким чином, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі по тексту - Закон № 2118-IX).

Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом № 2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260-ІХ), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України (підлягає застосуванню з 27.05.2022) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» від 13 грудня 2022 року № 2836-IX (далі - Закон № 2836-IX), який набрав чинності 03 січня 2023 року, підпункт 69.1 викладено у новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього п'ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.

Згідно з підпунктом 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022 платники податку на додану вартість зобов'язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Положеннями абзацу 18 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022 визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, вищенаведеною нормою права, яка підлягає застосуванню з 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.04.2024 по справі № 460/21543/23.

Разом з цим, у контексті застосування до спірних правовідносин пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України правове значення має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

У період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього кодексу.

У зв'язку з прийняттям Закону України від 12.01.2023 №2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (надалі Закон України №2876-IX), який набрав чинності 08.02.2023, підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України був доповнений підпунктом 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідальність за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за процедурними строками, передбаченими пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу, визначається приписами пункту 90 цього підрозділу.

Зазначеною нормою передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для п.89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Аналіз наведених норм права свідчить, що підпункти 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України перебувають у нерозривній єдності. Зокрема, такий висновок підтверджується взаємними відсильними нормами. Пункт 90 передбачає відповідальність за окремий склад податкового правопорушення, оскільки фінансова відповідальність визначається за порушення процедурних правил сформованих у пункті 89, які не є тотожними за своїм темпоральним змістом приписам пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки позивача контролюючим органом було виявлено порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в ЄРПН за період 2022, 2023, 2024, 2025 роки, що позивачем під час судового розгляду спростовано не було.

Водночас, суд відмічає, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).

Згідно із пунктом 2 Порядку №1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

В силу вимог пункту 3 Порядку №1246 операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

За правилами пунктів 10-14 Порядку №1246 до Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем.

При цьому розрахунок коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), приймається до Реєстру, якщо він складений з накладенням постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого - третього цього пункту.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У той же час підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України установлено, що, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.

Вказані зміни до ПК України внесені на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, який набув чинності 17.03.2022 (далі - Закон № 2120-IX).

Суд аналізуючи наведені положення звертає увагу на те, що дія підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України поширюється на правовідносини, які складаються в процесі приймання електронних документів контролюючим органом, проте не регулює питання надсилання таких документів платником податків не встановлюючи жодних обмежень поведінки платника щодо вчинення дій, спрямованих на реалізацію виконання обов'язку щодо подання відповідних даних контролюючому органу.

Правове значення підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України полягає в тому, що цією нормою звільнено контролюючий орган від обов'язку забезпечувати функціонування електронних сервісів після 18 години та у позаробочі дні.

Разом із тим аналізований правовий припис підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не стосується порядку вчинення дій платником податків, а отже, не змінює граничних строків та порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в аспекті спрямованих платником дій для таких цілей.

Так, контролюючий орган вчиняє дії щодо прийняття податкових накладних/розрахунків коригування та надсилання квитанцій в інші строки та з урахуванням обмежень, введених підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України - у робочі дні з 8 години до 18 години. Тобто, такі скорочені строки вчинення дій контролюючим органом щодо прийняття електронних документів не означають одночасного обмеження платника податків щодо виконання податкового обов'язку поданням податкових накладних/розрахунків коригування на реєстрацію.

Виходячи зі співвідношення предметів регулювання підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України на норм статті 201 ПК України та Порядку № 1246, вчиненню платником дій щодо надіслання на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування у визначений у Порядку № 1246 строк кореспондують дії контролюючого органу щодо приймання та проведення реєстрації означених накладних відповідно до строків, установлених у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, що становить належний порядок вчинення платником дій з надсилання та прийняття контролюючим органом для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування під час воєнного стану.

При цьому, задля забезпечення належної реалізації процедури реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, контролюючий орган зобов'язаний прийняти податкові накладні/розрахунки коригування, надіслані у межах граничних строків та впродовж операційного дня, визначених для платника у Порядку № 1246, та на наступний робочий день до 18 години, якщо прийняття таких податкових накладних/розрахунків коригування є неможливим у межах попереднього дня з урахуванням строків у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, прийняти їх та зареєструвати. Іншими словами, у контролюючого органу зберігається обов'язок належного реагування на правомірні дії платника, але з урахуванням обмеженого робочого часу податкового органу згідно з підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Суд зазначає, що у подальшому законодавець усунув неоднозначність правового регулювання закріпивши у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України положення про те, що операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин. Ці зміни внесені до підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України згідно із Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», який набрав чинності 8 лютого 2023 року.

Отже, суд констатує, що операційний день для направлення платником податків податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.

Таким чином до спірних правовідносин слід застосовувати пункт 3 Порядку № 1246, а не положення підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Аналогічний правовий підхід викладено у постанові Верховного Суду від 14.12.2023 у справі № 260/5659/22.

Отже, перевіряючи наявність/відсутність порушення граничних строків реєстрації, суд бере до уваги період складення податкових накладних, граничний строк їх реєстрації, з урахуванням внесених змін до законодавства, які описані вище, та тривалість операційного дня для направлення платником податків податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН - з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.

Водночас як вбачається із матеріалів справи позивачем не надано доказів складення та направлення на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН у встановлені законодавством строки, а тому твердження представника позивача про направлення відповідних накладних у встановлені строки та протягом операційного дня не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Проте, як вбачається зі змісту акта перевірки та наданого розрахунку встановлено реєстрацію з порушенням строку наступних накладних, проте судом встановлено, що контролюючим органом не вірно обраховано кількість днів затримки реєстрації відповідних податкових накладних/розрахунків коригувань.

Так, податкові накладні №249 та №250 від 29.04.2022 зареєстровано 15.07.2022, тобто останнім днем встановленого строку, проте контролюючим органом визначено кількість днів затримки 1.

Податкова накладна №398 від 15.02.2023 була зареєстрована 16.03.2023, проте контролюючим органом визначено кількість днів затримки 11; податкова накладна №934 від 01.03.2033 була зареєстрована 13.04.2023, проте контролюючим органом визначено кількість днів затримки 8.

Аналогічні помилки в обрахунку кількості днів затримки містяться і щодо інших податкових накладних.

При цьому, суд звертає увагу, що контролюючим органом ані в акті перевірки, ані у відзиві на позов, ані під час судового розгляду не наведено обґрунтувань та міркувань щодо вказаних обрахунків, та не зазначено законодавчо закріплених норм щодо вказаних обрахунків.

Суд наголошує, що правильне визначення кількості днів затримки прямо впливає на визначення розміру відповідної штрафної санкції.

Також, суд враховує, що ні з акта перевірки ні з розрахунку штрафних санкцій неможливо встановити чи мало місце порушення строків реєстрації розрахунків коригувань, що також має визначальне значення для розрахунку відповідного штрафу.

Отже, при прийнятті податкового повідомлення-рішення від відповідачем не вірно визначено кількість днів затримки реєстрації податкової накладної, що в свою чергу призвело до не вірного нарахування штрафних санкцій.

Верховний Суд у постанові від 06.05.2022 у справі №826/14188/16 вказав, що наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень (зокрема, помилкового розрахунку суми податкового зобов'язання) вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства є визнання такого акта частково протиправним, якщо цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено) та, що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість акта індивідуальної дії, що визнається протиправним та скасовується, інше рішення, яке б відповідало закону, а також давати вказівки, що б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи те, що суд не є органом, уповноваженим на застосування штрафних санкцій за допущення податкових правопорушень, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.08.2025 №00787010701 у повному обсязі.

При цьому, суд зауважує, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідача підлягає скасуванню не через відсутність у позивача обов'язку по сплаті штрафу, а через висновок про неправильний розрахунок відповідачем суми такого штрафу. При цьому суд не зобов'язаний самостійно здійснювати розрахунок штрафних санкцій замість контролюючого органу, перебираючи таким чином його повноваження.

Також суд враховує, що у підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України зафіксовано презумпцію правомірності рішень платника податку, відповідно до якої в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Велика Палата Верховного Суду від 01.07.2020 у справі № 260/81/19 зазначила, що за практикою Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платника податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа Сєрков проти України, заява № 39766/05, пункт 43). Отже, у разі виникнення спору між платником податків та державою суд не може відмовити громадянину в захисті лише через сумніви в правомірності його дій. Натомість, недоведення державним органом обґрунтованості та законності висновків, покладених в основу прийняття оскаржуваних рішень, має стати підставою для надання захисту платнику податків, якщо вчинене ним, на думку державного органу порушення, не було переконливо доведено перед судом. Будь-який інший підхід не відповідатиме завданням адміністративного судочинства.

Щодо податкових зобов'язань зі нарахування та сплати транспортного податку, а також своєчасності сплати таких зобов'язань, суд зазначає таке.

Згідно із підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового Кодексу та у відповідності до наданих документів, за період з 19.12.2019 по 31.03.2025 ТОВ « 112ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» було платником транспортного податку.

За результатами перевірки та наданими до перевірки документами встановлено, що на балансі підприємства за перевіряємий період перебував автомобіль BMW G07 X7 xDrive30d, 2022 року випуску, зареєстрований 20.06.2023, що позивачем не заперечується.

Отже, згідно із вимогами законодавства вище зазначений автомобіль підлягає оподаткуванню транспортним податком.

01.01.2015 набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким згідно зі статтею 267 ПК України було введено транспортний податок.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно із підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

У відповідності до підпункту 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 ПК України, базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Пунктом 267.4 статті 267 ПК України визначено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою - платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт (підпункт 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України).

Перевіркою встановлено, що в порушення підпункту 267.6.4. пункту 267.6. статті 267 Податкового кодексу декларації з транспортного податку за 2024 рік № 9044959350 від 29.02.2024 подано з порушенням граничного терміну подання, що позивачем не заперечується.

Також, перевіркою встановлено несвоєчасну сплату суми (зобов'язання) транспортного податку за податковими деклараціями від 05.07.2023 № 9160822726, граничний термін сплати - 30.01.2024, дата сплати - 09.02.2024, від 29.02.2024 № 90449593350, граничний термін сплати - 30.01.2025, дата сплати - 05.02.2025, від 05.02.2025 № 9018729539, граничний термін сплати - 30.04.2025, дата сплати 06.05.2025.

Таким чином, суд погоджується із висновками контролюючого органу щодо нарахування податкових зобов'язань зі сплати транспортного податку та застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання відповідної декларації та несвоєчасну сплату транспортного податку, а тому податкові повідомлення-рішення від 06.08.2025 №724520412, №724820412 та від 27.08.2025 №79299/26-15-07-03-01-26 є правомірними.

Ураховуючи викладене вище, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги викладене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Загальна сума податкових донарахувань та штрафів, що оскаржується позивачем, визначеного оскаржуваними рішеннями, становить 11 290 336,42 грн. Як встановлено вище, податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню в частині застосування до позивача штрафних санкцій та донарахування податкових зобов'язань у розмірі 1 444 535,42 грн, що становить 12,79 % від 11 290 336,42 грн.

Отже оскільки позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 30280,00 грн, на його користь підлягають стягненню судові витрати у розмірі 3872,81 грн, що становить 12,79% від вказаної суми.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 25.08.2025 № 07839324022, від 25.08.2025 № 07840924022, від 25.08.2025 №07840724022, від 26.08.2025 №00787010701.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ:43417994; місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Парково-Сирецька, буд. 15, оф. 1) судовий збір у розмірі 3 872 (три тисячі вісімсот сімдесят дві) гривні 81 копійку за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.

Попередній документ

135785593

Наступний документ

135785595

Інформація про рішення:

№ рішення:	135785594
№ справи:	320/50997/25
Дата рішення:	16.04.2026
Дата публікації:	20.04.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (16.04.2026)
Дата надходження:	14.10.2025
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Розклад засідань:

Минулі засідання (6)

25.11.2025 10:00	Київський окружний адміністративний суд
10.12.2025 00:00	Київський окружний адміністративний суд
10.12.2025 10:30	Київський окружний адміністративний суд
13.01.2026 00:00	Київський окружний адміністративний суд
13.01.2026 15:30	Київський окружний адміністративний суд
28.01.2026 10:30	Київський окружний адміністративний суд

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ШЕВЧЕНКО А В

відповідач (боржник):

Головне управління ДПС у м. Києві

заявник про винесення додаткового судового рішення:

ТОВ "ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ"

позивач (заявник):

ТОВ "ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ"

представник заявника:

Приліпа Максим Михайлович

представник позивача:

Наконечна Наталія Олегівна