про залишення позовної заяви без руху
16 квітня 2026 року Київ справа № 320/12047/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Голови правління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:
- Визнати протиправним діями відповідача щодо припинення перерахування пільги, яка мені надана п. 6 ч. 1 ст. 6 ЗУ “Про статус ветеранів військової служби…» (50%), на мій пенсійний рахунок в АТ “ОЩАДБАНК» за місцем мого мешкання.
- Поновити перерахування на мій пенсійний рахунок в АТ “ОЩАДБАНК» за місцем мого мешкання пільги, яка мені надана п. 6 ч. 1 ст. 6 ЗУ “Про статус ветеранів військової служби…» (50%) з травня 2025 р. т.я. в с/рішенні КАС ВСУ цей суд спирався на вимоги: ч. 3 ст. 22 КУ та ч. 1 ст. 92 КУ, які встановлені законодавством України у часі набагато раніше чим с/рішення КАС ВСУ від 11.02.26р.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги повинні формулюватись у такий спосіб, який виключає можливість неоднозначного їх розуміння або тлумачення. Це означає, що позовні вимоги повинні бути максимально чіткими і зрозумілими для суду, не потребувати необхідності співставляти чи порівнювати їх зміст із змістом описової частини позову для встановлення дійсного предмету оскарження. Також позовні вимоги повинні логічно випливати з обставин, що свідчать про факти порушень права.
Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Як можна встановити зі змісту позовної заяви її предмет стосується оскарження дій щодо припинення надання пільги встановленої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з посиланням на п. 9 ч. 1 ст. 5 цього Закону, проте, відповідна норми не стосуються конкретної пільги.
У зв'язку з чим неможливо визначити характер спірних відносин, що утруднює викоконання завдань адміністративного судочинства, оскільки справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовоного провадження (без виклику сторін). А тому позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог.
Водночас, відповідно до п. 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Приписами ч. 4 ст. 161 КАС України, передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Проте, позивачем не зазначено відомостей про перебування його на обліку в визначеному територіальному управління Пенсійного фонду України, що унеможливлює заміну очевидно неналежного відповідача - Голови правління Пенсійного фонду України.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Крім того, позивачем заявлено клопотання про надання законного представника.
В обґрунтування зазначеного клопотання позивач посилається на те, що є особою похилого віку, особою з інвалідністю II групи, ветераном військової служби України, а також має проблеми зі станом здоров'я, у зв'язку з чим просить суд надати йому законного представника для захисту його прав та законних інтересів у суді.
Суд зазначає, що право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України, яка проголошує, що кожен має право на професійну правничу допомогу, а у випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Конституція також гарантує вільний вибір захисника своїх прав та встановлює, що для надання такої допомоги діє адвокатура.
Відповідно до ч. 3 ст.16 КАСУ безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
02 червня 2011 року прийнято Закону України № 3460-VI "Про безоплатну правову допомогу", який відповідно до Конституції України визначає зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги.
Згідно із ст. 1 цього Закону безоплатною правовою допомогою визнається правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Правова допомога передбачає надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення.
Статтею 3 Закону № 3460-VI передбачено, що цей Закон регулює правовідносини у сфері надання безоплатної правової допомоги суб'єктам права на безоплатну первинну правову допомогу та суб'єктам права на безоплатну вторинну правову допомогу, що встановлені цим Законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 Закону № 3460-VI безоплатна вторинна правова допомога вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.
Перелік суб'єктів права на безоплатну правову допомогу визначається статтею 14 Закону № 3460-VI.
Водночас статтею 18 Закону № 3460-VI визначено порядок подання звернень про надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Зокрема, частинами першою, четвертою вказаної статті Закону визначено, що звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, подаються особами, які досягли повноліття, до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або до територіального органу юстиції за місцем фактичного проживання таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи. Разом із зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги особа або законний представник особи повинні подати документи, що підтверджують належність особи або осіб, стосовно яких звертається законний представник, до однієї з вразливих категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону.
Отже, згідно з вимогами чинного законодавства рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги за зверненням особи про надання одного з видів безоплатної вторинної правової допомоги.
Таким чином, адміністративний суд позбавлений повноважень щодо призначення стороні адміністративного процесу адвоката в порядку надання безоплатної вторинної правової допомоги і вирішення питання про це є виключною компетенцією Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що реалізується відповідно до наведених вище положень Закону № 3460-VI.
Таким чином, суд роз'яснює позивачу, право на звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги у зв'язку з розглядом цієї справи до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем фактичного проживання.
З огляду на викладене позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання до суду двох примірників позовної заяви приведеної у відповідність до вимог процесуального законодавства, а саме:
- уточнити зміст позовних вимог, конкретизувати щодо припинення надання якої саме пільги виник спір;
- зазначити в на обліку в якому територіальному органі Пенсійного фонду України перебуває позивач з наданням відповідних доказів (листування) за наявності таких.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву - залишити без руху.
2. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3.Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Роз'яснити позивачу, що у випадках передбачених Законом України «Про безоплатну правничу допомогу» представництво інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, здійснюється через центри з надання безоплатної правничої допомоги в зазначеному вище порядку.
5. Копію ухвали надіслати позивачеві (його представнику).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Сас Є.В.