ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" квітня 2026 р. справа №300/537/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Скільського І.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 у справі №300/537/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій,
у провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 у справі №300/537/25 визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, оформлену листом від 10.01.2025 за №311-9434/С-02/8-0900/25, у виплаті ОСОБА_1 , пенсії по інвалідності згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 230/96-ВР. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.01.2025 основної пенсії по інвалідності що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, згідно рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ, у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на відповідний календарний рік, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення суду набрало законної сили 11.02.2026.
На адресу суду 03.04.2026 надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 у справі №300/537/25, в якій просить суд роз'яснити чи виникає обов'язок у відповідача у разі встановлення Законом України «Про державний бюджет» на відповідний рік (2026, 2027 рік і т.д.), нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, перераховувати та виплачувати пенсію відповідно до статті 50, 54, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України №230/96-ВР, враховуючи зміну розміру прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність у кожному році та чи при цьому, такий обов'язок у відповідача виникає також у випадку, коли протягом відповідного календарного року згідно із законодавством змінюється розмір прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність.
Згідно з частиною 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відтак, оскільки рішення суду від 10.10.2025 у справі №300/537/25 ухвалено за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та відсутня необхідність у розгляді питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи - заяву про роз'яснення судового рішення розглянуто в порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
За результатом розгляду заяви про роз'яснення рішення суду, суд дійшов таких висновків.
Приписами частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Тобто, роз'яснення рішення є одним із способів усунення його недоліків, які в подальшому можуть викликати певні ускладнення при його виконанні, або взагалі перешкодити виконанню судового рішення.
В пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно з пунктом 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" № 7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 22а-11177/08.
Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду.
Отже, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом - відсутністю причинно-наслідкових зав'язків у межах документу, невідповідності мотивувальної частини рішення його резолютивній частині; недотриманням вимог ясності, яке полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення та визначеності рішення.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановляння додаткового рішення цим же судом.
Суд зазначає, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 у справі №300/537/25 є вмотивованим і зрозумілим. Вказані Закони України та нормативно-правові акти, якими керувався суд при вирішенні позову, містять чіткий порядок виконання, у мотивувальній та резолютивній частинах рішення суду зазначено усі обставини справи та мотиви, які суд врахував при прийнятті рішення, і положення Закону, яким він керувався з огляду на об'єкт порушеного права.
Як слідує зі змісту заяви, ОСОБА_1 вважає незрозумілою резолютивну частину рішення суду зобов'язального характеру та просить надати відповідь на питання, що стосується порядку виконання рішення суду та необхідності вчинення відповідачем певних дій, враховуючи прийняте судом рішення, що не відповідає меті інституту роз'яснення судового рішення.
Так, чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку виконання судового рішення.
Суд звертає увагу, що порушені заявником у заяві питання фактично полягають у роз'ясненні механізму виконання ухваленого судом рішення та наданні юридичної консультації, що виходить за межі повноважень суду та є недопустимим з точки зору КАС України, оскільки, суд не є тим органом, який уповноважений надавати такого виду роз'яснення та консультації.
Відтак, порушені питання стосуються роз'яснення порядку виконання рішення суду та необхідності вчинення відповідачем певних дій, враховуючи прийняте судом рішення, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 806/984/18.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 у справі №300/537/25.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви позивача про роз'яснення судового рішення - відмовити.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасники справи яким ухвала суду не була вручена у день її складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення їм відповідної ухвали суду.
Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.