Справа № 712/3436/26
Провадження № 3/712/1249/26
17 квітня 2026 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Кончина О.І., розглянувши адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої: АДРЕСА_1 , працюючої, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1 КУпАП,
ОСОБА_1 28.02.2026 близько 04:00 год. перебуваючи за адресою : АДРЕСА_1 , вчинила відносно чоловіка ОСОБА_1 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме: нанесла удар в обличчя та принижувала його гідність, чим завдала шкоди психологічному та фізичному здоров'ю потерпілого, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала частково та пояснила, що ініціатором конфлікту був чоловік, вона лише захищалася та травми він отримав він розбитого скла.
Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 278 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст.8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017, під домашнім насильством слід вважати будь-які діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильства» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають їхні батьки та діти; батьки (мати, батько) і дитина (діти); прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Згідно з диспозицією ст. 173-2 КУпАП особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суддя дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч. 1 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій фізичного та психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілого.
Незважаючи на часткове визнання вини ОСОБА_1 , її вина підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 984307 від 28.02.2026; протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення від 28.02.2026; електронним рапортом інспектора поліції; письмовими поясненнями ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 жодних відомостей, на спростування доказів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення не надала та матеріали таких не містять.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня її вини, відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя вважає за необхідне накласти на останню адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбаченого ст.173-2 ч. 1 КУпАП.
Керуючись ст. 173-2 ч.1 КпАП України,
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КпАП України і застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 340 гривень.
У разі несплати штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, а саме 680, 00 грн
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп., який зарахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Соснівського
районного суду м. Черкаси О.І.Кончина