Справа №551/102/26
"17" квітня 2026 р. селище Шишаки
Шишацький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Рябченка В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням але без виклику сторін, без проведення судового засідання, в приміщенні Шишацького районного суду Полтавської області, в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
13 лютого 2026 року, до Шишацького районного суду Полтавської області звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (ТОВ «ФК «ЄАПБ» - позивач) з позовом до ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свій позов тим, що раніше відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір з первісним кредитором - ТОВ «МІЛОАН», відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти але в подальшому не виконав умови даного договору, щодо повернення кредитних коштів та плати за їх користування, в зв'язку з чим в нього утворилася заборгованість перед первісним кредитором, а оскільки в подальшому позивач уклав з первісним кредитором договір факторингу (договір про відступлення права вимоги) то до нього перейшло право вимоги за вищевказаним кредитним договором.
Всупереч умовам вказаних договорів, незважаючи на повідомлення, відповідач продовжує не виконувати свого зобов'язання та припинив повертати надані йому кредитні кошти у строки передбачені даними договорами, в зв'язку з чим в нього перед позивачем утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 14 750,00 грн. (згідно наданого позивачем розрахунку) яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача разом з понесеними ним судовими витратами (які складаються зі сплати судового збору) в розмірі 3328,00 грн.
Одночасно в даному позові представник позивача справу просив розглянути в порядку спрощеного позовного провадження та за його відсутності.
Ухвалою суду від 17 лютого 2026 року було відкрито провадження у цивільній справі, її розгляд ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням але без виклику сторін, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, роз'яснено в даній ухвалі права та обов'язки сторін. Крім того ухвалою суду від 17 лютого 2026 року було задоволено клопотання позивача про витребування доказів, та витребувано від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію щодо наявних відкритих рахунків які належать відповідачу та руху коштів по даних рахунках.
Копію вищевказаних ухвал та копію позовної заяви з додатками до неї було 2026 року відповідно до повідомлення ОСОБА_2 .
За таких обставин, суд вважає, що відповідач в установлений законом порядок був повідомлений про дату та час розгляду справи відзив на позов, клопотань заперечень або заяв стосовно розгляду справи не надав, до суду не з'явився.
В зв'язку з неявкою всіх учасників справи, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши, наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд, керуючись принципом верховенства права, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
02 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (ЄДРПОУ 40484607) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до вимог Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис» в електронній формі було укладено Договір про споживчий кредит №7527542 (далі Кредитний договір)( а також супутні документи до вказаного договору): паспорт споживчого кредиту та таблицю обчислення загальної вартості кредиту) Відповідно до умов даного договору а саме строковості, платності та поворотності позичальнику ОСОБА_1 було надано споживчий кредит в розмірі 5 000,00 грн. (шляхом переказу на банківську карту позичальника ОСОБА_1 ), позичальник (відповідач) отримав та скористувався наданими йому кредитними коштами але не виконав умови вищевказаного договору в частині повернення кредитних коштів та плати за користування ними, в результаті чого в нього утворилася заборгованість, яка відповідно до розрахунку первісного кредитора становить 14 750,00 грн. та в свою чергу складається:
1) 5000,00 грн. - заборгованість за основною сумою (тілом ) боргу;
2) 1250,00 грн. - заборгованість по комісії за надання кредиту;
3) 3500,00 грн. - заборгованість по комісією за обслуговування кредиту;
4) 5000,00 грн. - заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).
28 липня 2025 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (35625014) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (ЄДРПОУ 40484607) було укладено Договір Факторингу (відступлення права вимоги) №28072025 (з додатковими угодами до даного договору) у відповідності до умов якого позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги за Кредитним договором №7527542 від 02.05.2025, згідно з Реєстром Боржників №1 (до Договору Факторингу №28072025 від 28 липня 2025 року) - ТОВ «ФК ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 14750,00 грн., вищевикладене підтверджується матеріалами справи, в тому числі витребуваною інформацією від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», щодо наявності рахунку та руху коштів по даному рахунку відповідача.
Таким чином вищевказані договори є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст. 610, 612 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою, також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно зі ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що обставини на які посилається позивач, щодо стягнення з відповідача 5000,00 грн. - заборгованість за основною сумою (тілом ) боргу та 1250,00 грн. - заборгованість по комісії за надання кредиту, підтверджуються належними та допустимими доказами дослідженими судом, в той же час відповідачем не надано жодних заперечень, відзиву по справі або належних доказів, що підтверджують необґрунтованість чи безпідставність позовних вимог.
Разом з тим, суд не погоджується з аргументами позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 3500,00 грн. та неустойкою (штраф, пеня) в розмірі 5 000,00 грн.
Вирішуючи питання про стягнення комісії, суд приходить до наступних висновків.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Необхідність внесення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, передбачено договором. Переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком установлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, у договорі не зазначено, докази про надання таких послуг відповідачу суду не надано.
Таким чином положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 06.11.2023 по справі №204/224/21.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 висловила позицію, що якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону.
Суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 3500,00 грн. задоволенню не підлягають.
Так, згідно з Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб було запроваджено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і на даний час діє.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір між сторонами укладений під час дії воєнного стану, а саме 02.05.2025.
Таким чином, суд вважає за необхідне заявлені вимоги позивача задовольнити частково та стягнути на його користь з відповідача заборгованість без врахування комісії за обслуговування кредиту в розмірі 3500,00 грн. та неустойки (штраф, пеня) в розмірі 5 000,00 грн., що відповідно становить 6 250,00 грн. (14 750,00 - 5000,00-3500,00).
У вимозі про стягненні заборгованості за комісією за обслуговування кредиту та неустойки (штраф, пеня) суд вважає за необхідне відмовити.
Судові витрати у справі становлять 3328,00 грн. сплаченого позивачем судового збору.
В зв'язку з тим, що позовні вимоги позивача задоволені судом на 42,37% (6250,00 х 100 : 14 750,00), суд на підставі ст. 141 ЦПК стягує судовий збір з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1410,07 грн. (3328,00 х 42,37:100).
Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за Кредитним договором №7527542 у розмірі 6250,00 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1410,07 грн., а всього стягнути 7 660 (сім тисяч шістсот шістдесят ) гривень 07 копійок, в задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавської апеляційного суду в 30-ти денний строк з дня його підписання.
Суддя Шишацького районного суду
Полтавської області В. В. Рябченко