Справа № 161/8273/26
Провадження № 2-з/161/6/26
про відмову у забезпеченні позову
17 квітня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді Рудської С.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, особи, які можуть набути статусу учасників справи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Себастіянська Ірина Казимирівна,
17 квітня 2026 року на адресу суду надійшла ця заява.
Заява мотивована тим, що між заявником та ОСОБА_2 05 березня 2026 року був укладений договір позики, за яким остання отримала 10 100,00 Євро, які зобов'язувалася повернути у строк до 03 квітня 2026 року.
Заявник вказує, що ОСОБА_2 у погоджений договором строк позику не повернула, у зв'язку з чим вона має намір звернутися до суду із позовом про стягнення позики.
Окрім того, 19 березня 2026 року ОСОБА_2 відчужила на користь ОСОБА_3 , яка є її матір'ю, належну їй квартиру за адресою АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим заявник планує звернутися до суду із позовом про визнання договору дарування недійсним, як фраудаторного.
Заявник зазначає, що існують ознаки того, що виконання можливого майбутнього рішення про задоволення цих позовів буде утрудненим, оскільки ОСОБА_2 ігнорує її вимоги щодо повернення коштів, а також вчиняє активні дії стосовно відчуження ліквідного майна, що їй належить.
Просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 .
Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що вона не підлягає до задоволенням, з наступних підстав.
Частиною другою статті 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Пунктом 1 частиною першою статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Звертаючись до суду із цією заявою заявник не надала суду доказів того, що виконання можливого майбутнього рішення про задоволення її позовів про стягнення позики у розмірі 10 100,00 Євро, а також визнання недійсним правочину з відчуження квартири, буде утрудненим чи неможливим.
Наведені заявником доводи про те, що ОСОБА_2 не йде на контакт та не виконує свої зобов'язання по договору нічим не підтверджені, окрім як твердженнями позивача. Окрім того, з моменту настання строку повернення позики (03 квітня 2026 року) минув незначний проміжок часу, а тому неможливо стверджувати, що ОСОБА_2 систематично ухиляється від виконання своїх зобов'язань за договором.
Крім того в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 не має іншого цінного рухомого чи нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення, зокрема транспортних засобів тощо.
Також відсутні докази співмірності вартості квартири, яка була відчужена ОСОБА_2 , з отриманою нею позикою у 10 100,00 Євро. Враховуючи відмову заявника надати пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову, накладення арешту на квартиру, вартість якої явно перевищує розмір майбутніх вимог про повернення позики, призведе до невиправданого втручання у право особи на вільне розпорядження своїм майном.
Враховуючи вищенаведене, слід відмовити у забезпеченні позову.
Керуючись ст.153 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Повний текст ухвали складений та підписаний 17 квітня 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська