Справа № 686/11282/26
Провадження № 1-кс/686/3888/26
15 квітня 2026 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника-адвоката підозрюваної ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_6 , про продовження строку дії покладених обов'язків відносно підозрюваної
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Козятин Козятинського району Вінницької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України,
у кримінальному провадженні №22025020000000115,
встановив:
14.04.2026 року начальник відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з клопотанням, про продовження строку виконання обов'язків відносно ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, посилаючись на те, що строк дії обов'язків закінчується 19.04.2026 року, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, оскільки у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих дій та прийняти процесуальні рішення, при цьому визначені ст. 177 КПК України ризики продовжують існувати, а саме ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушень, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років у разі визнання її винною судом, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування.
Заслухавши пояснення прокурора, який наполягає на задоволенні клопотання, підозрюваної та її захисника, які не заперечили щодо його задоволення, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
Слідчим відділом УСБУ у Хмельницькій області за процесуального керівництва Хмельницької обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025020000000115 від 02.07.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
19.02.2026 громадянці України ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
20.02.2026 слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області щодо підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 2 місяці, до 19.04.2026, з можливістю внесення застави із покладенням наступних обов'язів:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із м. Козятин Хмільницького району Вінницької області, в якому вона зареєстрована та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.
20.02.2026 підозрюваної ОСОБА_5 було внесено заставу у розмірі 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят гривень).
13.04.2026 заступником прокурора Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_7 винесено постанову, якою строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, тобто до 19.05.2026.
Короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа: Відповідно до Конституції України - Основного Закону України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Виключно законами України встановлюються порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України.
Згідно зі статтями 132 - 134 Конституції України, територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
Однак, з метою зміни меж території та державного кордону України під безпосереднім керівництвом та контролем осіб з числа політичного й військового керівництва Російської Федерації 7 квітня 2014 року на території Донецької області України створено терористичну організацію «Донецька народна республіка», а 27 квітня 2014 року на території Луганської області України - терористичну організацію «Луганська народна республіка», у складі яких утворені незаконні збройні формування.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням ІНФОРМАЦІЯ_2 , підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України. Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону, державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. При цьому, ефективний контроль та координацію діяльності цих терористичних організацій, як і їх фінансове та матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється представниками влади держави-агресора Російської Федерації та її Збройних Сил.
Визнання Верховною Радою України так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки» терористичними організаціями, як і численні злочини вчинені їх представниками, знайшли своє відображення у Заяві Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України», схваленій постановою Верховної Ради України від 22 липня 2014 року № 1596-VII, Заяві Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтримуваного російською федерацією міжнародного тероризму», схваленій постановою Верховної Ради України від 22 липня 2014 року № 1597-VII, Зверненні Верховної Ради України до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав - членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому постановою Верховної Ради України від 14 січня 2015 року № 106-VIII, Заяві Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленій постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року № 337-VIII, Заяві Верховної Ради України щодо ескалації російсько-українського збройного конфлікту від 30 березня 2021 року № 1356-IX, Заяві Верховної Ради України у зв'язку з визнанням Російською Федерацією незалежності незаконних самопроголошених утворень на тимчасово окупованих територіях окремих районів Донецької та Луганської областей України від 22 лютого 2022 року № 2093-IX, Заяві Верховної Ради України у зв'язку із злочинними рішеннями керівництва російської федерації щодо спроби анексії тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України від 6 жовтня 2022 року № 2632-IX.
Ураховуючи викладене, так звані «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка» є стійкими об'єднаннями невизначеної кількості осіб (більше трьох), створені з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», є терористичними організаціями.
Основними завданнями учасників указаних терористичних організацій є повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. Керівники терористичних організацій так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки», за сприяння та координації представників влади Російської Федерації, провели фіктивні референдуми про відокремлення Донецької і Луганської областей від України та проголошення їх незалежними «державами».
У подальшому, з метою створення приводів для ескалації і спроби виправдання своєї агресії перед світовою спільнотою, громадянами України, що проживають на тимчасово окупованих територіях, 21 лютого 2022 року Російською Федерацією визнано так звані «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами. Так, 21 лютого 2022 року підписано так звані Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу між Російською Федерацією і Донецькою Народною Республікою, а також Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу між Російською Федерацією і Луганською Народною Республікою. Зазначені Договори ратифіковані шляхом прийняття 22 лютого 2022 року Державною думою відповідного Федерального закону, який затверджений Радою Федерації. Після цього, 30 вересня 2022 року підписано так звані Договори про прийняття до складу Російської Федерації Донецької Народної Республіки, Луганської Народної Республіки, Запорізької області та Херсонської області та утворення нових суб'єктів Російської Федерації, які ратифіковано шляхом прийняття 3 жовтня 2022 року Державною думою відповідних Федеральних законів, які затверджені Радою Федерації.
Верховною Радою України, як єдиним законодавчим органом державної влади, констатовано віднесення так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки» до терористичних організацій, а відповідних осіб, які забезпечують їх функціонування, як учасників терористичної організації, рішуче засуджено підписання Російською Федерацією нікчемних « міжнародних угод » із так званими «Донецькою народною республікою» та «Луганською народною республікою».
Крім того, відповідно до вимог Конституції України перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч вимогам Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року, Гельсінського заключного акту 1975 року, Гаазької конвенції 1907 року, Женевських конвенцій 1949 року та інших міжнародно-правових актів є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Усупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент Російської Федерації та інші високопосадові представники влади держави-агресора, діючи всупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 року та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ІНФОРМАЦІЯ_3 , Декларацій ІНФОРМАЦІЯ_4 від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали повномасштабну агресивну війну проти України, шляхом віддання наказу на збройне вторгнення підрозділів Збройних Сил Російської Федерації на територію України.
24 лютого 2022 року приблизно о 5 годині Російська Федерація, за результатами здійснених нею підготовчих неправомірних дій, розпочала так звану «спеціальну військову операцію» в Україні, про що оголосив президент Російської Федерації.
Надалі, Збройні Сили Російської Федерації, які діяли за наказом вищого політичного та військового керівництва, вторглися на територію Україну шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно увійшли на територію Україну через державні кордони України в Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, цивільні та інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське, оборонне значення, та здійснили окупацію частини території України, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків. Аналогічні дії були вчинені підрозділами терористичних організацій самопроголошених «Луганської народної республіки» та «Донецької народної республіки», які увійшли до складу Збройних Сил Російської Федерації.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжено Указами Президента України та який діє на даний час. Укази Президента України про введення воєнного стану в Україні, відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 85 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», затверджені Верховною Радою України шляхом прийняття відповідних законів.
Незважаючи на те, що вищенаведеними міжнародними документами закріплено обов'язок держав утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності, інших дій, що заборонені міжнародним гуманітарним правом, Російська Федерація, у порушення Статуту ІНФОРМАЦІЯ_4 , ігноруючи норми міжнародного права та рішення міжнародних органів, продовжила агресію проти України шляхом застосування збройної сили проти суверенітету, територіальної недоторканності, політичної незалежності України, а також продовжила здійснювати вторгнення та раніше розпочату у 2014 році окупацію території України.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
У відповідності до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України», організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянка України ОСОБА_5 , проживаючи в м. Козятин Хмільницького району Вінницької області, усвідомлюючи та достовірно знаючи із засобів масової інформації та інших джерел інформації про введення правого режиму воєнного стану на всій території України, а також введеної органами державної влади заборони щодо поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, діючи в умовах воєнного стану не пізніше 24.06.2025, використовуючи додаток для обміну миттєвими повідомленнями «Telegram», передавала невстановленій на даний час досудовим розслідуванням особі інформацію про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України. При цьому, зазначена інформація не розміщувалася у відкритому доступі ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 або іншими уповноваженими державними органами
З метою реалізації вищевказаного злочинного умислу ОСОБА_5 24.06.2025, використовуючи аккаунт під іменем « ОСОБА_9 », зареєстрований за номером мобільного телефону НОМЕР_1 , Telegram id НОМЕР_2 , пересуваючись власним автомобілем марки Skoda Octavia, 2006 року випуску, з д.н.з НОМЕР_3 здійснила виїзд до Хмельницької області, де з використанням застосунку «Timemark», с. Онацьківці Полонської міської громади Шепетівського р-ну Хмельницької області, 25 кілометрів в оточенні стратегічного аеродрому « ІНФОРМАЦІЯ_6 », зафіксувала територію з вказаною точкою з прив?язкою до місцевості, метою фіксації ділянки місцевості були засоби РЛС (на даний час слідством не встановлені), дислоковані у вказаному районі та передала невстановленій на даний час досудовим розслідуванням особі.
Таким чином, 24.06.2025 ОСОБА_5 передала невстановленій на даний час досудовим розслідуванням особі актуальну інформацію щодо дислокації ІНФОРМАЦІЯ_7 , а саме розміщення підрозділу радіотехнічних військ (РЛС) з озброєнням та особовим складом.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України - поширення інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.
ОСОБА_5 підозрюється у тому, що вона своїми вищеописаними діями, які виразились в поширенні інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Вина ОСОБА_5 об'єктивно й переконливо підтверджується конкретними доказами, зібраними з дотриманням принципів законності й верховенства права та у суворій відповідності процедурі, визначеній кримінальним процесуальним законом України, а саме:
- протоколом огляду від 05.08.2025;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 04.08.2025;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 18.09.2025;
- протоколом обшуку від 19.02.2026;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: продовження підозрюваній ОСОБА_5 покладених на неї обов'язків, спрямоване на забезпечення посиленого контролю за місцем перебування останньої, попередження та своєчасне припинення незаконного впливу на свідків та попередження вчинення інших кримінальних правопорушень, виконання нею процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Так, в ході досудового розслідування встановлено, що заявлені ризики не зменшились, хоча і нові ризики не з'явились.
Так, двохмісячний строк дії покладених на ОСОБА_5 обов'язків закінчується 19.04.2026, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, оскільки необхідно:
- провести комп'ютерно-технічні експертизи, з урахуванням яких провести допит підозрюваного;
- на підставі ували слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду здійснити тимчасовий доступ до речей та документів, що знаходяться у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 »;
- здійснити розсекречення клопотань, ухвал та доручень на проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
- отримати додаткові характеризуючі матеріали на ОСОБА_5 ;
- провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході подальшого досудового розслідування для повного та всебічного дослідження обставин кримінального правопорушення;
- виконати вимоги ст.ст. 290-291 КПК України (відкриття матеріалів, складання обвинувального акту та реєстру матеріалів кримінального провадження).
Значення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду: отримання вказаних доказів та проведення відповідних процесуальних дій необхідно для забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, оскільки ці докази переконливо і об'єктивно доводитимуть вину підозрюваної ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення.
Зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Статтею 182 КПК України про заставу не визначено строк дії зазначеного запобіжного заходу, а тому продовженню підлягають лише обов'язки визначенні в ухвалі про обрання такого запобіжного заходу.
Згідно із ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Статтею 182 КПК України не визначено строк дії запобіжного заходу у виді застави, а тому продовженню підлягають лише обов'язки визначенні в ухвалі про обрання такого запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ч. 6. ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Оцінюючи матеріали клопотання, доводи учасників процесу та обставини справи в їх сукупності, беручи до уваги вагомість наявних доказів того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, на підставі аналізу обставин злочину, слідчий суддя приходить до висновку, що тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній, у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, в сукупності з іншими встановленими в ході розгляду клопотання обставинами, з огляду на вірогідність переховування від слідства та суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, свідчать про те, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які були враховані при застосуванні запобіжного заходу, не відпали.
На теперішній час у кримінальному провадженні не проведено усіх необхідних слідчих дій, а тому продовження строку виконання обов'язків зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
З огляду на викладене, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Продовжити по 19.05.2026 року включно, строк дії покладених на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначених ст. 194 КПК України обов'язків:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із м. Козятин Хмільницького району Вінницької області, в якому вона зареєстрована та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи .
У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Ухвала діє по 19.05.2026 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя