Справа № 177/858/23
Провадження № 1-кп/177/11/26
Іменем України
15 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5
представника цивільного позивача ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022041230001643 від 10.12.2022 за ч. 1 ст. 286-1 КК України щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.1 ст. 286-1 КК України.
Тривалий час розгляд справи не здійснювався з ряду об'єктивних причин, зокрема через неявки до суду обвинуваченого, оголошення його в розшук. В подальшому, обвинувачений в судове засідання не з'являвся, оскільки повернувся до несення військової служби, судом вживалися заходи для встановлення місця несення ним військової служби, організації його участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 27.01.2026 року суд провів підготовче судове засідання та призначив справу до судового розгляду.
15 квітня 2026 року сторона захисту заявила клопотання про зупинення провадження по справі, у зв'язку з поверненням обвинуваченого ОСОБА_4 до несення військової служби.
ОСОБА_4 вказав, що під час несення військової служби, в залежності від місця несення служби, можуть мати місце проблеми зі зв'язком, Інтернетом, що ускладнює участь в судових засіданнях. Повідомив, що наразі він перебуває вдома, у відпустці.
Захисник підтримуючи клопотання про зупинення провадження по справі, вказав, що така позиція узгоджена з обвинуваченим, відповідає його інтересам.
Прокурор не заперечував щодо задоволення клопотання про зупинення провадження по справі.
Представник цивільного позивача заперечив щодо зупинення провадження по справі.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання вчергове не прибув, про причини неявки не повідомив.
Вислухавши думку учасників провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.
Отже в контексті положень ч.1 ст. 335 КПК судове провадження зупиняється у разі, якщо обвинувачений після скоєння ним кримінального правопорушення був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. Аналогічної позиції притримується Дніпровський апеляційний суд, зокрема у справі № 195/2183/24, постанова від 19.01.2026 року.
Тобто, законодавець визначив право на зупинення провадження у кримінальних провадження для осіб, які набувши статус обвинуваченого, в подальшому були призвані для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а не навпаки.
Матеріали свідчать про те, що ОСОБА_4 був призваний на військову службу за мобілізацією 24.03.2022 року (а.с. 184-185 т.3).
Згідно даних обвинувального акта, ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем НОМЕР_1 , проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, у військовому званні солдат, 09.12.2022 приблизно о 14:40 год, керуючи технічно справним автомобілем «MERCEDES-BENZ C180», реєстраційний номер НОМЕР_2 (Литовська реєстрація), не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, в світлий час доби, рухався по мокрому дорожньому покриттю проїзної частини автошляху Н11 (Кривий Ріг - Дніпро) з боку м. Кривий Ріг в напрямку м. Дніпро, неподалік АЗС «ОККО» у с. Широке Криворізького району Дніпропетровської області, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, чим заздалегідь позбавив себе можливості об'єктивно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, порушив п. 2.9 а ПДР України, діючи з кримінальною протиправною недбалістю, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, шляхом несвоєчасного застосування ним гальмування, чим порушив вимоги п. 1.5, 2.3 (б), 12.3 ПДР України, в результаті чого допустив зіткнення передньою частиною керованого ним автомобілю MERCEDES-BENZ C180» з задньою частиною автомобілю «FIAT DOBLO» днз НОМЕР_3 , що рухався попереду нього в попутному напрямку. Внаслідок ДТП пасажир автомобілю «FIAT DOBLO» днз НОМЕР_3 ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у виді: перелому сідничної кістки зі зміщенням, осадження м'яких тканин лівої гомілки, що відносяться до середнього ступеня тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров'я, понад три тижні (21 доби), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Тобто, подія інкримінованого правопорушення, за версією сторони обвинувачення, що визнавалося стороною захисту, мала місце 09.12.2022 року, тобто вже під час проходження обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
В подальшому суду надано інформацію з А0335, де проходив військову службу ОСОБА_4 , що 23.02.2023 року він самовільно залишив військову частину (а.с. 246 т.1, 215, 235-237 т.3). Лише 30.08.2025 року обвинувачений прибув з батальйону резерву до в/ч НОМЕР_4 , для подальшого проходження військової служби (а.с. 3 т.4).
В період 2024-2025 років, коли обвинувачений не проходив військову службу, він порушував свої процесуальні обов'язки, допускав ухилення від явки до суду, у зв'язку з чим неодноразово оголошувався у розшук.
Такими чином, на переконання суду, той факт що на час події інкримінованого правопорушення обвинувачений вже був військовослужбовцем за мобілізацією на особливий період, факт його повернення наразі на військову службу, не є підставою для зупинення провадження по справі.
Більш того, відповідно до положень, закріплених Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170 «Про затвердження Інструкцій про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Cилах України», проходження особою військової служби в Збройних Силах України не є перешкодою для участі в судовому провадженні. Пунктом 8.15 згаданої Інструкції також передбачено, що військовослужбовцям, щодо яких проводиться кримінальне провадження або стосовно яких справа розглядається судом, відпустка надається за погодженням з відповідними органами досудового розслідування чи судом.
Повернувшись до несення військової служби обвинувачений ОСОБА_4 зареєструвався в системі ЕС та подав клопотання про участь у всіх судових засіданням в режимі відеоконференції (а.с. 6 т.4), приймав участь у судових засіданнях, нині перебуває вдома будучи у відпустці (з його слів), а тому судом не встановлено підстав, що перешкоджали б розгляду справи у розумний строк та вимагали зупинення провадження по справі.
Керуючись ст. ст. 335, 476 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 286-1 КК України, про зупинення провадження щодо ОСОБА_4 - відмовити за необґрунтованістю.
Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та оголошено 17.04.2026 року.
Суддя ОСОБА_1