Справа № 489/3267/26
Провадження № 1-кс/489/2049/26
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
іменем України
17 квітня 2026 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , ознайомившись зі скаргою адвоката ОСОБА_2 , поданою в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 13.04.2026,
встановив:
17.04.2026 до слідчого судді Інгульського районного суду міста Миколаєва надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 , подана в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність слідчого ТУ ДБР у м. Миколаєві щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинені працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінальні правопорушення, передбачені статтями 146 та 366 КК України, за поданою ним 13.04.2026 заявою.
Підстави та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначені § 1 Глави 26 КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Аналіз процитованих норм КПК України вказує на те, що законом визначений не тільки вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора, які можуть бути оскаржені до слідчого судді на стадії досудового провадження, а і коло осіб, які мають відповідний процесуальний статус, що дозволяє їм оскаржити відповідні рішення, дії чи бездіяльність.
В тексті скарги заявник вказує, що 13.04.2026 ним була подана до ТУ ДБР у м. Миколаєві заява про вищевказані кримінальні правопорушення.
Проте, звертаючись до слідчого судді з даною скаргою, скаржник не додав до неї будь-яких доказів (якими можуть бути відповідна заява про кримінальне правопорушення з відміткою про її отримання уповноваженою особою, розписка про її отримання службовою особою, поштове повідомлення про вручення тощо) того, що дійсно за вищевказаних обставин він звертався до ТУ ДБР у м. Миколаєві з відповідною заявою, яка була саме заявою про конкретні кримінальні правопорушення, вказані ним у скарзі.
Таким чином, до скарги не були додані відповідні докази, які б підтверджували факт звернення заявника до органу досудового розслідування із заявою про вчинення кримінального правопорушення, а також не додані документи, які б підтверджували неможливість надання скаржником відповідних доказів.
Вказане, у свою чергу, позбавляє слідчого суддю можливості пересвідчитися, що скаргу подала особа, яка дійсно має право подавати відповідну скаргу (має статус заявника відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України), а також щодо того, що скарга була подана в межах процесуальних строків на оскарження бездіяльності слідчого та що така скарга відповідно до правил територіальної підсудності підлягає розгляду саме в цьому суді, що відповідно до ч. 2 ст. 304 КПК України є підставою для повернення скарги особі, яка її подала.
З визначеної ст. 26 КПК України диспозитивності, як загальної засади кримінального провадження, слідує, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Також відповідно до закріпленої в ст. 22 КПК України змагальності, як загальної засади кримінального провадження, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
З урахуванням викладеного та відповідно до вищевказаних засад кримінального провадження, слідчий суддя позбавлений можливості при вирішенні питання про прийняття до провадження даної скарги самостійно без наявності належних та необхідних документів встановити, що особа, яка звернулась зі скаргою, дійсно є заявником, у зв'язку з чим має право подавати таку скаргу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України та не пропустила строк звернення до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого.
Зазначені обставини є підставою для повернення скарги особі, яка її подала.
Керуючись статтями 303-304, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу адвоката ОСОБА_2 , подану в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 13.04.2026 - повернути особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1