Справа № 204/9961/25
Провадження № 2-др/204/29/26
49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
Іменем України
14 квітня 2026 року Чечелівськийрайонний суд міста Дніпра в складі:
головуючої судді Чудопалової С.В.
за участю секретаря судового засідання Янчук П.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі заяву представника позивача адвоката Коваленка Володимира Сергійовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за ОСОБА_1 до Комунального некомерційного товариства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпровської обласної ради» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, -
В провадженні Чечелівського районного суду міста Дніпра перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Комунального некомерційного товариства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпровської обласної ради» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 10.02.2026 позовні вимоги ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 до Комунального некомерційного товариства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпровської обласної ради'про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду було задоволено. Стягнуто з Комунального некомерційного товариства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпровської обласної ради'на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 02.05.2024 по 08.09.2025 у розмірі 870 349,74 грн.
Представник позивача адвокат Коваленко В.С. через систему "Електронний суд" 16.02.2026 направив до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 204/9961/25 про стягнення з Комунального некомерційного товариства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпровської обласної ради'на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн, так як в даній справі розмір гонорару встановлено у фіксованому розмірі, не існує підстав для оцінювання витраченого часу на надання професійної правничої допомоги. Загальна сума витрат на правову допомогу згідно актів приймання-передачпослуг складає 40 000,00 грн. Тому просив суд ухвалити додаткове рішення та стягнути витрати на правничу допомогу.
Фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявні підстави для часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 10.02.2026позовні вимоги ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 до Комунального некомерційного товариства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпровської обласної ради'про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду було задоволено. Стягнуто з Комунального некомерційного товариства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпровської обласної ради'на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 02.05.2024 по 08.09.2025 у розмірі 870 349,74 грн.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 правничу допомогу у вказаній справі надавав адвокат Коваленко В.С., що підтверджується договором про надання правової допомоги від 22.06.2023 (а.с.110-111).
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно роз'яснень, наведених у п.48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 №10 визначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до умов договору оплата послуг включає фіксований розмір та складається із підготовкою та складанням позовної заяви, складання та подачі відповіді на відзив, представництва інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства та гонорар успіху. Сторони також погодили, що що на виконання п. 2 додаткової угоди від 15.09.2025 розмір гонорару складає 40 000,00 грн. (а.с.107).
11.02.2026 між адвокатом Коваленко В.В. та позивачем було підписано акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання проводової допомоги від 22.06.2023, в якому зазначено обсяг наданих адвокатом послуг та кількість витраченого часу (а.с.107).
Крім того, понесенні позивачем витрати за надану правничу допомогу за договором від 22.06.2023 підтверджуються квитанцієюдо прибуткового касового ордера № 1202-26 у розмірі 40 000,00 грн. (а.с.109).
Позивач дійсно отримав правову допомогу від адвоката Коваленка В.С., а тому не викликає сумнівів, що останній поніс вказані витрати на правничу допомогу.
Отже, стороною позивача документально доведено, що ОСОБА_4 поніс витрати на правову допомогу, а тому наявні підстави для стягнення цих витрат зі сторони відповідача.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палати Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 вказала, що при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Але, з урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 40 000,00 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.
Також, згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У поданому до суду запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення представник відповідача Юлія Заворотнявід 19.03.2026 серед іншого, наполягала на тому, що зазначена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн. надто завищена та не відповідає критеріям складності справи.
Структура заявлених витрат свідчить, що до їх складу включено «гонорар успіху» у розмірі 10 000 грн.
Однак, зазначений платіж не є оплатою конкретної правничої послуги, не пов?язаний із фактичними витратами часу чи обсягом виконаної роботи, а залежить виключно від результату розгляду справи. Такий платіж має характер додаткової винагороди (премії) адвокату, встановленої за домовленістю сторін договору.
Верховний Суд у постанові від 19.03.2025 у справі №№ 757/59959/18-цдійшов висновку, що гонорар успіху не є обов'язковим для компенсації за рахунок іншої сторони спору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 також зазначила, що компенсації підлягають лише витрати, які мають об'єктивний характер, а не залежать виключно від умов договору між клієнтом та адвокатом.
Беручи до уваги письмові заперечення представника відповідача з приводу вказаного розміру витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та значення справи для сторін, а також враховуючи, що стороною позивача доведений факт понесення позивачем витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне заяву представника позивача задовольнити частково та ухвалити по справі додаткове рішення простягнення з відповідача Комунального некомерційного товариства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпровської обласної ради» на користь позивача ОСОБА_2 понесені витрат на професійну правничу допомогу у розмірі по 10 000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 265, 270 ЦПК України, -
Заяву представника позивача адвоката Коваленка Володимира Сергійовича про розподіл судових витрат по цивільній справі 204/9961/25 - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального некомерційного товариства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпровської обласної ради», код ЄДРПОУ 02007265 на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок
В решті вимог - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя С.В.Чудопалова