Ухвала від 14.04.2026 по справі 487/2679/26

Справа№487/2679/26

Провадження №2-о/487/99/26

УХВАЛА

Іменем України

14.04.2026 року м. Миколаїв

Заводського районного суду м. Миколаєва у складі головуючого судді - Щербина С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа - Миколаївська міська рада

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2026 року ОСОБА_1 , діючи через адвоката Кузьміних І.М., звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа - Миколаївська міська рада.

Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду таких справ встановлені розділом IV ЦПК України.

Ознайомившись із заявою та доданими до неї документами, суд вважає, що заяву необхідно залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2)причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №752/20365/16-ц, від 05.12.2019 у справі №750/9847/18, від 03.02.2021 у справі №644/9753/19, від 16.06.2021 у справі № 643/6447/19/19, від 08.09.2021 у справі № 641/5187/20.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 за N 7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За змістом ст. 48 Закону України «Про нотаріат», на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови у письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову, яка підлягає оскарженню.

У своїй заяві заявник зазначив, що з метою оформлення спадкових прав він звернувся до приватного нотаріуса, однак, йому в усній формі було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, мотивуючи відмову тим, що він надав недостатньо документів на підтвердження родинних відносин.

Разом з тим, усна відповідь, на яку посилається у своїй заяві заявник, не є доказом у розумінні ст. 76 ЦПК України

Отже, заява та додані до неї документи не містять доказів неможливості реалізації заявником своїх прав на оформлення спадщини, зокрема, не містять відомостей щодо звернення ОСОБА_1 до нотаріуса із заявою щодо оформлення спадщини та письмове підтвердження відмови нотаріуса вчинити певні дії з посиланням на підстави такої відмови, що фактично свідчить про неможливість вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Крім того, згідно із п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва.

Листом Верховного Суду України від 01.01.2012 "Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" роз'яснено, що заінтересовані особи беруть участь у справах цієї категорії з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

Із змісту заяви вбачається, що факт родинних відносин заявнику необхідний для оформлення спадкових прав, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 , проте ОСОБА_1 не вказав про наявність та відсутність інших спадкоємців та заведеної спадкової справи, а також не надав письмових доказів про це.

Заінтересованою особою заявником у справі зазначено Миколаївську міську раду, однак, не обґрунтовано заінтересованість місцевої ради щодо встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та його племінницею ОСОБА_2 , у свою чергу заінтересованість особи визначається в залежності від мети встановлення факту, наявності інших спадкоємців.

Таким чином заінтересованою особою у справі може бути інший спадкоємець за законом чи заповітом, а за відсутності таких заінтересованою особою повинен виступати орган місцевого самоврядування.

Також суд звертає увагу, що у поданій заяві заявник зазначає, що звернувся до суду у зв'язку з відсутністю достатньої кількості документів на підтвердження родинних відносин. Водночас до заяви не додано доказів звернення до установ чи інших уповноважених органів з метою отримання або відновлення відповідних документів.

Разом з тим, суд не може підміняти собою діяльність органів державної реєстрації актів цивільного стану до компетенції яких віднесено видачу відповідних документів.

При цьому, заявником до матеріалів заяви не додано підтвердження звернення заявника до уповноважених органів державної реєстрації актів цивільного стану з метою отримання вказаних документів, на підтвердження обставин, зазначених в заяві про встановлення факту родинних відносин.

За таких обставин, суд пропонує заявнику усунути недоліки заяви, а саме, уточнити та обґрунтувати зміст заявлених вимог, надавши суду відповідні письмові документи на їх підтвердження, зокрема, надати письмову відмову нотаріуса вчинити певні дії з посиланням на підстави такої відмови, а також обґрунтувати заінтересованість вказаної в заяві заінтересованої особи, або ж, в залежності від обставин справи, вказати іншу заінтересовану особу.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст.185 ЦПК України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.1, 2 ст.185 ЦПК України суд, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються її недоліки, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Виходячи з наведеного, заяву необхідно залишити без руху, а заявнику - надати строк для усунення вищевказаних недоліків, попередивши, що у разі невиконання даної ухвали, заява буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст.185 ЦПК України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 175, 177, 185, 258, 260, 318 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа - Миколаївська міська рада, - залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення ним недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: С.В.Щербина

Попередній документ
135773878
Наступний документ
135773880
Інформація про рішення:
№ рішення: 135773879
№ справи: 487/2679/26
Дата рішення: 14.04.2026
Дата публікації: 20.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Заводський районний суд м. Миколаєва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи, що виникають із сімейних правовідносин, з них:; про встановлення факту родинних відносин
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (08.04.2026)
Дата надходження: 08.04.2026
Предмет позову: про встановлення факту родинних відносин
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЩЕРБИНА СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ
суддя-доповідач:
ЩЕРБИНА СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ
заінтересована особа:
Миколаївська міська рада
заявник:
Осіпов Володимир Олександрович
представник заявника:
Кузьміних Інна Миколаївна