Миколаївської області
Справа №477/627/21
Провадження №6/477/16/26
16 березня 2026 року Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді Семенової Л.М.,
при секретарі судового засідання Сеніній В.О.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, видачу дубліката виконавчого документа,
02 березня 2026 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони стягувача - Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у виконавчому провадженні про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», а також видачу дублікату виконавчого документа.
В обгрунтування заявлених вимог заявник зазначив, що Жовтневим районним судом Миколаївської області було ухвалено рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
На виконання вказаного рішення було видано виконавчий лист №2/477/574/21 від 27 вересня 2021 року.
22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено договір факторингу №8-22-08/2025. Відповідно до зазначеного договору АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відступило ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н.
В зв'язку з тим, що заявник є правонаступником АТ КБ «ПРИВАТБАНК», він звернувся до суду з заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні.
Стосовно вимоги про видачу дублікатів виконавчих листів заявник зазначив, що на підставі виконавчого листа, виданого Жовтневим районним судом Миколаївської області, було відкрито виконавче провадження №67344234. 29 серпня 2025 року виконавче провадження було завершено, оригінал виконавчого листа направлено стягувачу. Заборгованість не погашено. Оригінали виконавчих листів втрачено.
Представник заявника зазначив про розгляд справи за його відсутності.
Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Відповідно до частини 3 статті 433 ЦПК України, неявка сторін не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку, а тому суд вважає можливим розглядати справу за їх відсутності та, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, без фіксації судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали заяви та справи №477/627/21, суд встановив наступне.
Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 20 серпня 2021 року з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» стягнуто заборгованість за кредитним договором №б/н від 09.11.2019 року, що виникла станом на 17.03.2021 року у розмірі 18028 грн. 40 коп. та судові витрати у розмірі 2270 грн. 00 коп. (а.с.65-67).
Рішення набрало законної сили та було видано виконавчі листи.
Відповідно до постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 29 серпня 2025 року у виконавчому провадженні №67344234 виконавчий лист №2/477/574/21, виданий 27 вересня 2021 року Жовтневим районним судом Миколаївської області щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості у розмірі 18028,40 грн. повернуто стягувачу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за адресою: м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50.
22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено договір факторингу №8-22-08/2025. Відповідно до зазначеного договору АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відступило ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н.
Відповідно до п.4 вказаного договору моментом (днем) переходу до фактора прав вимоги є день підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі відповідного реєстру боргових зобов'язань.
Акт №5 приймання-передачі реєстру боргових зобов'язань №5 від 10 вересня 2025 року за договором факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року підписано сторонами 10 вересня 2025 року.
Відповідно до витягу з реєстру боргових зобов'язань №5 до Договору факторингу, відомості про боржника за цим договором ОСОБА_1 містяться в реєстрі договорів за порядковим №53273.
Таким чином, з наданих документів слідує, що право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н від 11.09.2019 року перейшло від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» в день підписання акту приймання-передачі реєстру боргових зобов'язань, тобто 10 вересня 2025 року.
Як слідує зі змісту статті 512 ЦК України відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора у зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину.
Згідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміється заміна однієї із сторін (стягувача або боржника) з переходом прав і обов'язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участь у виконавчому провадженні. Підставою правонаступництва є, зокрема, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).
У відповідності до положень статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття провадження.
Заміна сторони правонаступником може відбуватись не лише за відкритого виконавчого провадження, тобто може бути здійснена на будь-якій стадії процесу.
З огляду на вище викладене, з підтвердженням своїх прав вимоги заявника як нового кредитора, суд вважає заяву про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо вимог заявника стосовно видачі дублікату виконавчого документу, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Судом встановлено, що на виконання рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 20 серпня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором №б/н від 09.11.2019 року видано 27 вересня 2021 року виконавчий лист №2/477/574/21.
Як вже зазначалось судом, відповідно до пункту 17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат.
Дублікат-це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, якщо його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі №460/5039/18, від 03 червня 2020 року у справі №2-461/09, від 01 червня 2020 року у справі №2-711/08, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.
Так, у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі №460/5039/18 зазначено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа.
У постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року зроблено висновок, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.
Згідно з частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1-4 статті 12 цього Кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Заявник, звертаючись з вимогою щодо видачі дублікату виконавчого документу посилається на ту обставину, що виданий 27 вересня 2021 року Жовтневим районним судом Миколаївської області виконавчий лист втрачено.
При цьому, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цього заявник не надав.
Твердження заявника, що сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено, суд не вважає прийнятним, оскільки відповідно до постанови державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу від 29 серпня 2025 року у виконавчому провадженні №67344234 виконавчий лист №2/477/574/21, виданий 27 вересня 2021 року Жовтневим районним судом Миколаївської області щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості у розмірі 18028,40 грн. повернуто стягувачу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за адресою: м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50.
Будь-яких доказів здійснення заявником заходів стосовно з'ясування місцезнаходження зазначених виконавчих листів, або ж втрати виконавчих документів, якщо вона все ж таки мала місце заявником не надано.
З матеріалів заяви слідує, що заявник, протягом тривалого часу байдуже ставився до виконання судового рішення, оскільки, оскільки отримавши право вимоги до ОСОБА_1 за договором факторингу ще 10 вересня 2025 року та маючи об'єктивну можливість самостійно цікавитись виконавчим провадженням та здійснити дії щодо отримання інформації щодо оригіналів виконавчих листів не зробив цього.
Щодо посилань заявника на те, що судове рішення є обов'язковим до виконання, виконання рішення суду є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист та обов'язковість виконання рішення суду є однією із основних засад судочинства, то суд повністю погоджується з зазначеним, однак зазначені посилання є загальними, в той час як заявнику необхідно надати докази втрати оригіналів виконавчих листів.
У зв'язку з наведеним, вимога щодо видачі дубліката виконавчого документу задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.258-260, 442 ЦПК України,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» задовольнити частково.
Замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 20 серпня 2021 року у справі №477/627/21 за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 09.11.2029 року з Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» на Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 43513923, місце знаходження: 04073 м.Київ, просп.Степана Бандери, 28А).
У задоволенні решти вимог відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання її копії.
Суддя Л.М.Семенова