Справа № 473/893/26
Номер провадження 1-кс/473/250/2026
іменем України
"17" квітня 2026 р. м. Вознесенськ
Слідчий суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Вознесенська клопотання підозрюваної ОСОБА_5 про зменшення розміру застави відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилась в с. Таборівка, Вознесенського району, Миколаївської області, громадянці України, не заміжня, маюча на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працююча, не судима, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
До суду надійшло клопотання підозрюваної ОСОБА_5 про зменшення розміру застосованого щодо неї запобіжного заходу у виді застави з 256 720 грн до розумного та співмірного розміру, яке обґрунтоване тим, що встановлений судом розмір застави є для неї непомірним, що фактично позбавляє її можливості скористатися правом на звільнення під заставу.
Підозрювана вказує на відсутність стабільного доходу, офіційного працевлаштування та значних заощаджень. Крім того, вона зазначає про свій складний сімейний та соціальний стан, оскільки має на утриманні двох неповнолітніх дітей та матір з інвалідністю, що зумовлює скрутне матеріальне становище.
Також клопотання мотивоване відсутністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки вона не переховувалася від органів досудового розслідування, не здійснювала впливу на свідків та має постійне місце проживання. Підозрювана посилається на практику ЄСПЛ, згідно з якою розмір застави не повинен бути надмірним та має враховувати фінансовий стан особи.
В судовому засіданні прокурор заперечувала проти зменшення розміру застави.
Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні просила задовольнити клопотання зменшення розміру застосованого щодо неї запобіжного заходу у виді застави.
Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_4 вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, просив зменшити розмір застави до мінімального розміру.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Судом встановлено, що 05.03.2026 року слідчий суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області обрав підозрюваній ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави у сумі 256 720 грн, оскільки було встановлено наявність існування ризиків переховування від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити аналогічне правопорушення.
При визначенні розміру застави як альтернативи триманню під вартою підозрюваної, слідчим суддею був врахований, зокрема сімейний стан підозрюваної ОСОБА_5 , інші дані про її особу, а також вищевказані ризики, у зв'язку з чим був визначений саме вказаний розмір застави. Вирішуючи клопотання підозрюваної, суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , зокрема за ч. 2 ст. 307 КК України. Вказані обставини, у свою чергу, доводять, що на даний час продовжують існувати ризики переховування підозрюваної від суду, незаконного впливу на свідків у цьому провадженні та вчинення іншого або аналогічного кримінального правопорушення. За такого, на час розгляду клопотання продовжують існувати обставини, які стали підставою для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави саме у визначеному слідчим суддею розмірі. При цьому, не можуть бути підставою для зменшення розміру застави доводи підозрюваної про те, що вона має скрутне матеріальне становище на даний час через відсутність стабільного доходу та що на її утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей та мати з інвалідністю, оскільки, по-перше, вказані обставини щодо майнового та сімейного стану вже враховувалися судом при обранні запобіжного заходу 05.03.2026 року. По-друге, вказані обставини щодо наявності у ОСОБА_5 на утриманні неповнолітніх дітей та матері з інвалідністю також існували на час вирішення слідчим суддею питання щодо застосування щодо неї запобіжного заходу та, ураховуючи які, була визначена застава саме у розмірі 256 720 грн. обвинуваченою не надано будь-яких нових належних та допустимих доказів, які б суттєво змінили її майновий стан у бік погіршення з моменту винесення попередньої ухвали. По-третє, твердження про відсутність фінансової можливості внести заставу жодним чином не може свідчити про автоматичну необхідність зменшення розміру визначеної застави, враховуючи тяжкість інкримінованого правопорушення та наявність передбачених ст. 177 КПК ризиків, які є суттєвими та потребують визначення застави саме у вищевказаному розмірі. Крім того, підозрюваною не доведено будь-якими належними та допустимими доказами неможливість її працевлаштування. З огляду на наведене, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, буде достатнім стимулюючим засобом, суд вважає, що визначений ОСОБА_5 , яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, розмір застави на даний час є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів і не порушує права підозрюваної. Відтак, зважаючи на існуючі ризики та обставини кримінального провадження, суд доходить висновку про відсутність на даному етапі провадження підстав для задоволення клопотання щодо необхідності зменшення розміру застави підозрюваній ОСОБА_5 , що вказує на необхідність відмови у задоволенні клопотання. Керуючись статтями 182, 201, 370, 372 КПК України, суд-
В задоволенні клопотання підозрюваної ОСОБА_5 про зменшення розміру застави - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1