Справа № 473/893/26
Номер провадження 1-кс/473/251/2026
іменем України
"17" квітня 2026 р. м. Вознесенськ
Слідчий суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Вознесенська клопотання підозрюваної ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилась в с. Таборівка, Вознесенського району, Миколаївської області, громадянці України, не заміжня, маюча на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працююча, не судима, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Слідчим відділом Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026153190000012 від 22.01.2026 р.
03.03.2026 року ОСОБА_5 - затримано в порядку ст. 208 КПК України.
04.03.2026 року ОСОБА_5 - повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
05.03.2026 року слідчим суддею Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_5 обрано запобіжний захід в виді тримання під вартою до 01 травня 2026 року включно.
07.04.2026 року ОСОБА_5 надіслала до суду клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із носінням електронного засобу контролю, яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 є матір'ю двох неповнолітній дітей, які потребують її постійного догляду, не має наміру переховуватися, впливати на свідків, знищувати докази або іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню. Має щире бажання брати участь у всіх слідчих та судових діях. Перебування під вартою ускладнює її право на захист, обмежує комунікацію з адвокатом, а також створює шкідливі психологічні умови для її дітей, які фактично залишились без опіки. Така ситуація може призвести до незворотніх психоемоційних наслідків для її дітей.
Крім того, ОСОБА_5 має мати, особу з інвалідністю 3 групи, вона є її єдиною доглядальницею. Мати не має ноги та є маломобільною, а також фактично не в змозі пересуватися та доглядати за собою.
ОСОБА_5 має середньо-спеціальну освіту за фахом «Кравець-закрійник-модельєр».
Застосування електронного засобу контролю (електронного браслета) є ефективною альтернативою утримання під вартою. Такій захід забезпечить її участь у процесуальних діях, водночас даючи змогу виконувати материнські обов'язки, забезпечити базові умови існування для її дітей та не втратити зв'язок з суспільством.
На думку підозрюваної ОСОБА_5 необхідною і достатньою мірою запобіжного заходу для неї в подальшому буде саме цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю із покладанням таких обов'язків: не залишати місце проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, з'являтися за кожним викликом органів досудового розслідування або суду, не спілкуватися із особами, які можуть бути залучені до провадження, носити електронних засіб контролю, визначений органом пробації. Домашній арешт підозрювана ОСОБА_5 зможе відбувати за адресою: АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні прокурор заперечувала проти задоволення клопотання підозрюваної, вважаючи його необґрунтованим, оскільки встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, а підстави для зміни запобіжного заходу відсутні.
Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні просила задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_4 вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, просив змінити запобіжний захід підзахисній ОСОБА_5 на цілодобовий домашній арешт, зазначив, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України наразі відсутні.
Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальною юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та покладених на нього слідчим суддею, судом чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ч. 5 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 201 КПК України підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Доводи підозрюваної в обґрунтування зміни їй запобіжного заходу фактично зводяться до того, що обраний відносно неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою унеможливлює виконання нею материнських обов'язків щодо двох неповнолітніх дітей, а також перешкоджає здійсненню опіки над маломобільною матір'ю, яка є особою з інвалідністю 3 групи.
Суд зазначає, що зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим, підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. При цьому, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Таким чином, при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, суд на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченої відповідний запобіжний захід або його виконання.
Між тим, обвинуваченою не обґрунтовано підстави для зміни запобіжного заходу, не надано доказів, які підтверджують виникнення нових обставин, які можуть вплинути на вирішення даного питання. Сам лише факт наявності у ОСОБА_5 двох неповнолітніх дітей та матері з інвалідністю, так само як і посилання на необхідність здійснення догляду за нею, були відомі слідчому судді і раніше та не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 201 КПК України. Крім того, згідно інформації органу опіки і піклування, неповнолітні діти влаштовані до рідного брата підозрюваної який і здійснює догляд за її матір'ю.
З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що у клопотанні підозрюваної про зміну запобіжного заходу необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 183, 201, 331, 370-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання підозрюваної ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1