Справа № 473/363/26
іменем України
"17" квітня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Ротар М.М., за участі секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив:
28.01.2026 року представник ТзОВ «Бізнес позика» подав до суду позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь ТзОВ «Бізнес позика» заборгованість за Договором про надання кредиту № 530750-КС-001 від 23.03.2025 року у розмірі 79 620 грн. та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.03.2025 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 530750-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 25 000 грн. строком на 24 тижнів - до 07.09.2025 р. на умовах сплати процентів за користування кредитом стандартна процентна ставка в день 1 %, денна процентна ставка в день 0,87 %, комісія за видачу кредиту 5 000 грн., а позичальник в свою чергу зобов'язалася повернути кредит на умовах встановлених договором та графіком платежів.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 79 620 грн., що складається з 25 000 грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 38 500 грн. - суми прострочених платежів по процентах, 12 500 грн. - суми заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦКУ, 3 620 - суми прострочених платежів за комісією. Відтак позивач, просить стягнути з відповідача вказану суму.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 30 січня 2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, відповідно до позовної заяви просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, від неї на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, заявлені позовні вимоги визнає частково в частині тіла кредиту інші нарахування є завищеними.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 23.03.2025 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 530750-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», і Правилами про надання споживчих кредитів ТзОВ «Бізнес Позика», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавець.
Відповідно до п. 2 договору, кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 25 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТзОВ «Бізнес Позика».
Строк, на який надається кредит 24 тижнів. Стандартна процентна ставка в день 1 %, денна процентна ставка в день 0,87 %, комісія за видачу кредиту 5 000 грн., нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 61 766,60 грн..
До вказаного договору додані правила надання споживчих кредитів ТзОВ «Бізнес Позика», візуальна форма послідовності дій клієнта та анкета клієнта.
Всупереч вимог законодавства та умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, не здійснювала погашення заборгованості за кредитом, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 79 620 грн., що складається з 25 000 грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 38 500 грн. - суми прострочених платежів по процентах, 12 500 грн. - суми заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦКУ, 3 620 - суми прострочених платежів за комісією.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 25 000 грн., що підтверджується підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід», зазначено перерахування коштів ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 зг. до кредитного договору № 530750-КС-001 від 23.03.2025.
Також факт перерахування коштів підтверджується відповіддю на запит АТ «Райффайзен Банк» відповідно до якої повідомлено, що на ім'я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 та надано виписку по рахунку за період з 23.03.2025 р. по 28.03.2025 р., відповідно до якої 23.03.2025 р. отримано переказ коштів в розмірі 25 000 грн..
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
А згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, його погашення відповідачем, суд встановлює такий розмір заборгованості виходячи з розрахунку позивача та вважає доведеним факт наявності заборгованості.
За таких обставин, враховуючи порушення відповідачем умов договору, а також враховуючи відсутність будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог з боку відповідача, суд приходить до висновку, що цивільне (майнове) право позивача по отриманню від відповідача кредитної заборгованості, підлягає судовому захисту, тому позов ТзОВ «Бізнес Позика» про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення 25 000 грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 38 500 грн. - суми прострочених платежів по процентах, 3 620 - суми прострочених платежів за комісією є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Що стосується нарахування відсотків відповідно до ст. 625 ЦКУ, то в цій частині слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст.1046,1049,1050,1054 ЦК України слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Зважаючи на наведене, законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦПК України, а також сплати неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов'язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.
За встановленого, нарахована позивачем відсотків відповідно до ст. 625 ЦКУ не підлягає стягненню.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені судові витрати, пов'язані з сплатою судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп..
Відповідно до вимог ст. 141 ч.2 п.1 ЦПК України - у разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (84 %), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір) в розмірі 2 236,42 грн..
Керуючись ст. 4, 10, 76-82, 89, 263-265, 268,280 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239, юридична адреса 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за договором № 530750-КС-001 про надання кредиту від 23.03.2025 року, що утворилася станом на 07.01.2026 року в загальному розмірі 67 120 грн, а саме: заборгованість по тілу кредиту - 25 000 грн, заборгованість по процентах - 38 500 грн, заборгованість за комісією - 3 620 грн, а також судові витрати в розмірі 2 236 грн. 42 коп..
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя М.М. Ротар