Справа № 472/31/26
Провадження №2-о/472/20/26
16 квітня 2026 року с-ще Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Тустановського А.О.,
за участю секретаря Маслюк А.М.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
заінтересованої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Веселинове Миколаївської області справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Веселинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту батьківства, внесення змін до актового запису про народження,
14 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Веселинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту батьківства, внесення змін до актового запису про народження.
В заяві заявник зазначила, що вона перебувала у шлюбних відносинах з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Їхні відносини почалися приблизно в жовтні 2011 році та тривали близько 6-7 місяців. За цей час вона завагітніла, та ІНФОРМАЦІЯ_2 народила сина - ОСОБА_5 .
Оскільки вона та ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбі не перебували, народження їхнього сина було зареєстровано у порядку ст. 135 Сімейного кодексу України, за такого в актовому записі про народження ОСОБА_6 батьком записано з її слів « ОСОБА_7 », тобто за її прізвищем, як того вимагає дана стаття та з зазначенням імені та по батькові їх біологічного батька.
З часу народження дитини ОСОБА_4 визнавав себе батьком ОСОБА_6 . Хоча вони з ОСОБА_4 разом не проживали та в шлюбі не перебували, останній брав участь у вихованні їхнього сина та надавав матеріальну допомогу.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер. Його смерть була зареєстрована 03 листопада 2025 року Веселинівським відділом ДРАЦС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено відповідний актовий запис за № 244.
У зв'язку з тим, що батько ОСОБА_5 загинув під час захисту Батьківщини, він отримав право на оформлення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, набуття статусу члена сім'ї загиблого, й інші права та пільги визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також спадкування, а отже необхідно встановити, що ОСОБА_4 був батьком ОСОБА_5 , що може бути підтверджено виключно свідоцтвом про народження.
Отже, наразі єдиним можливим способом захисту прав малолітнього ОСОБА_5 , є встановлення факту батьківства ОСОБА_4 . Тому позивачка вимушена звернутися до суду. Просить суд встановити факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця смт. Кудрявцівка Веселинівського району Миколаївської області. Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця смт. Кудрявцівка Веселинівського району Миколаївської області, складеного 15.01.2013 року Кудрявцівською селищною радою Веселинівського району Миколаївської області за № 05, а саме в графі «Батько» вказати: « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України», прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць та рік народження дитини - залишити без змін.
Ухвалою суду від 16.01.2026 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала з підстав зазначених в заяві, просить суд заяву задовольнити.
Представник заявника ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала повністю з тих же підстав зазначених в заяві та просить їх задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що не заперечує щодо задоволення заяви, оскільки дійсно ОСОБА_5 є її онуком та сином її померлого сина ОСОБА_4 .
Представник заінтересованої особи Веселинівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з'явився, але до суду від начальника відділу Вікторії Латій надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника, за наявними в матеріалах справи документами.
Заслухавши пояснення заявника, представника заявника, заінтересовану особу, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, з жовтня 2011 року ОСОБА_1 проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , близько 6-7 місяців.
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 виданого Кудрявцівською селищною радою Веселинівського району Миколаївської області 15 січня 2013 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_5 , та в графі батько вказаний - « ОСОБА_7 » (а.с. 10).
Відповідно Витягу № 00054992493 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, сформованого 26.11.2025 року Веселинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_1 , а відомості про батька « ОСОБА_7 », записані відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України, а саме: запис про батька дитини провадиться за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записується за її вказівкою (а.с.11).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер. Його смерть була зареєстрована 03 листопада 2025 року Веселинівським відділом ДРАЦС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено відповідний актовий запис за № 244, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 виданого Веселинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 03 листопада 2025 року (а.с.12) .
Відповідно до Висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду № 50949 від 19.11.2025 року, ймовірність того, що ОСОБА_4 (загиблий військовий № НОМЕР_3 ) є біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в рамках проведеного дослідження, складає 99, 9999997%.(а.с. 35).
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину № 84160805 від 12.02.2026 року) після смерті ОСОБА_4 була заведена спадкова справа № 6/2026 у Вознесенській державній нотаріальній конторі.
Зі спадкової справи № 6/2026 від 13.01.2026 року, заведеної після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що з заявою про прийняття спадщини зверталася матір померлого ОСОБА_3 .
У зв'язку із загибеллю ОСОБА_4 , члени його сім'ї, зокрема син, отримав право на соціальний захист передбачений Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пенсію по втраті годувальника, право на спадкування.
Відповідно до п. 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вказано, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, окрім інших, належать:
- діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
- жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
За приписами статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно зі статтею 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135цього Кодексу.
Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу (ст. 130 СК України).
Таким чином, заява про встановлення факту батьківства може бути пред'явлена матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
За вимогами пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Слід зазначити, що інститут фактичних шлюбних відносин введений у національне законодавство Сімейним кодексом України і закріплений, зокрема, у статті 74 СК України.
Згідно роз'яснень, які надав Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (п. 1) перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення, наприклад, факти визнання батьківства щодо дітей, які народилися до 1 жовтня 1968 року; батьківства; реєстрації батьківства; факти прийняття спадщини, встановлення місця відкриття спадщини та фактів володіння будівлею на праві приватної власності.
Крім цього, згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.
Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК.
Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи.
Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалося за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України (постанови Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі №373/2257/18 та від 15 квітня 2021 року у справі №361/2653/15-ц).
У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.06.2006 року № 3 роз'яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Походження дитини встановлюється судом з урахуванням усіх обставин. При цьому можуть застосовуватися будь-які засоби доказування, передбачені цивільним процесуальним законодавством: пояснення сторін та третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновок експерта. В основу рішення суду не можуть бути покладені лише докази, отримані з порушенням закону, які не мають юридичної сили.
Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи. Спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).
Батьківство може бути визнано особою як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Вказані обставини та інші обставини, що стосуються справи, можуть бути підтверджені поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Зокрема, доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.
В третьому абзаці п. 13 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Таким чином, зібрані у справі докази вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини.
На підставі викладеного, згідно ст. ст. 258, 259, 265, 268, 273, 293-294, 315, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Веселинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту батьківства, внесення змін до актового запису про народження - задовольнити повністю.
Встановити факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця смт. Кудрявцівка Веселинівського району Миколаївської області .
Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця смт. Кудрявцівка Веселинівського району Миколаївської області, складеного 15.01.2013 року Кудрявцівською селищною радою Веселинівського району Миколаївської області за № 05, а саме в графі «Батько» вказати: « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України», прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць та рік народження дитини - залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17 квітня 2026 року.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області Тустановський А.О.