судді Великої Палати Верховного Суду Ступак О. В.
у справі № 990/599/25
(провадження № 11-489сап25)
1. 09 квітня 2026 року Велика Палата Верховного Суду
у справі № 990/599/25 постановила ухвалу, якою задовольнила клопотання ОСОБА_1 та зупинила провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 25 листопада 2025 року № 2539/0/15-25, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 17 червня 2024 року № 1841/1дп/15-24, до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України (далі - ЗСУ) або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
2. Не погоджуюся з результатом вирішення клопотання ОСОБА_1 , у зв'язку із чим відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладаю окрему думку.
Історія справи
3. 25 листопада 2025 року ВРП ухвалила рішення № 2539/0/15-25 «Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 17 червня 2024 року № 1841/1дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ».
4. Не погоджуючись із таким рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його до суду.
5. Ухвалою від 11 лютого 2026 року Велика Палата Верховного Суду відкрила провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 25 листопада 2025 року № 2539/0/15-25, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 17 червня 2024 року № 1841/1дп/15-24, а надалі призначила її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
6. 26 лютого 2026 року ОСОБА_1 поштою направила до Великої Палати Верховного Суду клопотання про зупинення провадження у справі № 990/599/25 на підставі пункту 5 частини першої статті 236 КАС України.
7. Клопотання мотивувала тим, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09 жовтня 2024 року № 468 солдат ОСОБА_1 призвана на військову службу за мобілізацією та направлена для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 . Станом на теперішній час молодший сержант ОСОБА_1 продовжує військову службу у військовій частині НОМЕР_1 і виконує військові обов'язки за призначенням. Скаржник зазначила, що копії документів, що підтверджують наведені в клопотанні обставини, долучені до скарги.
Мотиви ухвали Великої Палати Верховного Суду
8. Ухвалою від 09 квітня 2026 року Велика Палата Верховного Суду
задовольнила клопотання ОСОБА_1 та зупинила провадження у цій справі до припинення перебування заявниці у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Крім того зобов'язано ОСОБА_1 повідомити про усунення обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі № 990/599/25 з долученням відповідних доказів.
9. Цю ухвалу Велика Палата Верховного Суду мотивувала тим, що перебування сторони у справі на військовій службі за призовом під час мобілізації за правилами пункту 5 частини першої статті 236 КАС України є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі до настання обставин припинення перебування такої особи у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
10. Суд зазначив, що ОСОБА_1 надала суду належні та достатні докази на підтвердження обставин її перебування у складі ЗСУ. Крім того, суд урахував правовий висновок, сформульований Великою Палатою Верховного Суду у пункті 117 постанови від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22.
Мотиви окремої думки
11. Основним аспектом, який підлягав дослідженню судом при вирішенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, є те, чи встановлено законодавцем для суду імперативний обов'язок зупинити провадження у справі в разі перебування судді, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження, на військовій службі за призовом під час мобілізації.
12. У своїй ухвалі від 09 квітня 2026 року Велика Палата Верховного Суду ствердно відповіла на зазначене питання, застосувавши свою попередню практику, наведену в постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22.
13. Втім, на моє переконання, такий підхід має суттєвий недолік, що полягає в неврахуванні фундаментальних відмінностей між позовним провадженням у цивільному судочинстві, яке ґрунтується на засадах диспозитивності й змагальності, та дисциплінарним провадженням щодо суддів.
14. Нагадаю, що в справі № 754/947/22 на вирішення суду передано цивільний спір між фізичними особами, одна з яких призвана на військову службу за мобілізацією, про встановлення порядку користування житловим приміщенням.
15. Велика Палата Верховного Суду в тій справі дійшла висновку, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, крім випадків, коли сам учасник справи, який перебуває на військовій службі, не заперечує проти продовження розгляду справи.
16. Такий обов'язок суду за твердженням Великої Палати Верховного Суду передбачений пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, а також аналогічними процесуальними нормами в інших кодексах, а саме пунктом 3 частини першої статті 227 ГПК України та пунктом 5 частини першої статті 236 КАС України.
17. Не заперечуючи проти висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22, зауважу, що згадані процесуальні норми розраховані на їх застосування, насамперед, при вирішенні відокремлених (самостійних) спорів, розгляд яких розпочинається шляхом пред'явлення позову до суду та завершується ухваленням відповідного судового рішення.
18. Тобто розгляд таких спорів за задумом законодавця відбувається винятково судом без залучення інших, у тому числі квазісудових, інституцій.
19. Водночас оскарження до суду рішення дисциплінарного органу після його перегляду ВРП є складовою цілісної процедури притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Такий механізм не існує у вакуумі та безпосередньо пов?язаний з обставинами / подіями / рішеннями, які мали місце під час розгляду дисциплінарної справи у ВРП.
20. Так, за змістом частини сьомої статті 266 КАС України на рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадження, встановленими цим Кодексом.
21. Тобто у процедурі притягнення судді до дисциплінарної відповідальності ВРП та її дисциплінарні палати діють як квазісуди (Дисциплінарна палата - як суд першої інстанції, а ВРП - як апеляційний суд).
22. Переглядаючи рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, Велика Палата Верховного Суду діє як суд касаційної інстанції в єдиному та цілісному процесі, розпочатому з моменту надходження дисциплінарної скарги на суддю до ВРП.
23. Очевидно, що правила, які застосовуються на кожному етапі притягнення судді до дисциплінарної відповідальності мають бути, щонайменше, подібними та узгоджуватися між собою.
24. Особливості здійснення дисциплінарного провадження щодо судді,
який перебуває у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, врегульовані пунктом 1 частини чотирнадцятої статті 49 Закону України від 21 грудня 2016 року
№ 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII), за змістом якого дисциплінарна палата може зупинити розгляд дисциплінарної справи в такому разі.
25. Аналогічна норма закріплена в пункті 1 статті 13.39 Регламенту ВРП, затвердженого рішенням цього органу від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17.
26. Натомість для Великої Палати Верховного Суду, за висновком, сформульованим в ухвалі від 09 квітня 2026 року, постановленій у цій справі, процесуальний закон (пункт 5 частини першої статті 236 КАС України) передбачає обов'язок зупинити провадження у справі в разі перебування судді в складі ЗСУ.
27. Тобто ВРП, діючи як квазісуд першої та апеляційної інстанцій і маючи визначений законом обов'язок із достовірного та повного встановлення усіх фактичних обставин, пов'язаних із вчиненням суддею того чи іншого дисциплінарного проступку, не має обов'язку зупинити розгляд дисциплінарної справи та наділена повноваженнями на його завершення навіть за відсутності (неявки) судді, який перебуває на військовій службі.
28. Натомість Велика Палата Верховного Суду як суд касаційної інстанції, який має перевіряти встановлені ВРП обставини, а не з'ясовувати їх із самого початку, такого розсуду в своїй діяльності не має та в будь-якому випадку зобов'язана зупинити провадження у справі про оскарження рішення дисциплінарного органу після його перегляду ВРП, якщо суддя надасть докази перебування в лавах ЗСУ чи в інших згаданих у законі формуваннях.
29. Такий підхід до застосування процедурних (процесуальних) норм на різних етапах притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, запропонований в ухвалі від 09 квітня 2026 року, є нелогічним та в деяких випадках може призводити до абсурдних результатів.
30. До прикладу, уявімо ситуацію, за якої суддя рішенням дисциплінарного органу, залишеним без змін ВРП, притягнений до дисциплінарної відповідальності у виді подання про звільнення. Таке рішення суддя оскаржив до Великої Палати Верховного Суду, яка провадження у справі за його скаргою зупинила до припинення існування обставин перебування судді в лавах ЗСУ.
31. Нагадаю, що за змістом частини третьої статті 35 Закону № 1798-VIII оскарження рішення ВРП не зупиняє його виконання, якщо інше не визначено законом.
32. Тому протягом того часу, коли провадження за скаргою судді на рішення ВРП зупинене Великою Палатою Верховного Суду, сама ВРП не позбавлена можливості ухвалити «кадрове» рішення про звільнення судді на підставі відповідного подання, внесеного в порядку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності і законність якого є предметом перегляду Великою Палатою Верховного Суду.
33. У зв'язку з викладеним, переконана, що з метою запобігання подібних ситуацій необхідна уніфікація процедур притягнення судді до дисциплінарної відповідальності для квазісудових і судових органів, що забезпечить дотримання правової визначеності в питанні притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
34. Тому вважаю, що загальне правило щодо обов'язку суду зупинити провадження у справі, закріплене на рівні процесуальних кодексів, не застосовується до розгляду Великою Палатою Верховного Суду скарг на рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
35. При розгляді цієї категорії справ суду, на мою думку, необхідно керуватися, насамперед, засадами розумності, справедливості і здоровим глуздом, а також враховувати ту процедуру, яка встановлена для дисциплінарного органу і не може бути більш суворою для суду на стадії касаційного провадження.
36. Тож у Великої Палати Верховного Суду були обґрунтовані підстави для відмови в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі та продовження розгляду справи по суті.
Суддя: О. В. Ступак