16 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 333/1031/26
провадження № 51-1379ск26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 19 березня 2026 року,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 січня
2026 року повернуто скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених службових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 19 березня 2026 року ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищезазначеної ухвали слідчого судді, а його апеляційну скаргу повернуто.
Не погодившись з зазначеним судовим рішенням апеляційного суду, ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд цього судового рішення у касаційному порядку. Мотивуючи свою скаргу, вказує, зокрема, що резолютивна частина ухвали апеляційного суду від 19 березня 2026 року підписана кваліфікованими електронними підписами суддів 02 квітня 2026 року, а її повний текст - 07 квітня 2026 року. Вважає, що станом на 19 березня 2026 року цього судового рішення не існувало, крім того, на думку скаржника, було порушено таємницю нарадчої кімнати.
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, наявні копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Згідно з вимогами ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення у тій частині, в якій воно було оскаржено.
Частиною 4 ст. 31 КПК передбачено, що кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів, крім випадків, передбачених частиною дванадцятою цієї статті, при цьому кількість суддів має бути непарною.
Ухвала суду апеляційної інстанції повинна відповідати вимогам кримінального процесуального закону та постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 375 КПКу разі ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті його підписують усі судді.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду (справа № 128/2455/15-к, провадження № 51-7241кмо18), викладеного в постанові від 24 лютого 2020 року, з урахуванням положень ст. 367 КПК, вчинення процесуальних дій та ухвалення суддями (суддею) під час перебування в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженні судових рішень в інших справах, слід вважати порушенням таємниці наради суддів, яке на підставі ч. 1 ст. 412 КПК може бути визнано істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону у разі коли воно за своїм характером та з огляду на обставини конкретної справи перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, тобто в тих випадках, коли вказане порушення обґрунтовано ставить під сумнів незалежність і неупередженість суддів (судді) при обговоренні та ухваленні відповідного судового рішення.
Як убачається зі змісту ст. 367 КПК, під час ухвалення вироку ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд. Суд вправі перервати нараду лише для відпочинку з настанням нічного часу. Під час перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення вироку в нарадчій кімнаті, зобовязані приймати рішення виключно на підставі внутрішнього переконання, що сформувалося у ході судового розгляду, і власних правових знань; неприпустимим є контакт із суддями (суддею), які перебувають у нарадчій кімнаті, в тому числі потелефону чи з використанням інших засобів зв'язку стосовно справи, що розглядається; заборонено розголошувати відомості про те, що відбувається в нарадчій кімнаті, включаючи обговорення фактичних обставин кримінального провадження, хід обговорення, судження суддів, їх позиції, результат голосування; неприпустимість будь-якого впливу ззовні на процес прийняття судового рішення; судді (суддя) не мають права консультуватися з будь-ким з приводу розгляду кримінального провадження; під час перерви судді (суддя) не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні та не вправі обговорювати матеріали цього провадження; судді (суддя) зобов'язані бути зосередженими на обставинах того кримінального провадження, для вирішення якого і ухвалення судового рішення видалилися до нарадчої кімнати.
В обґрунтуванні доводів касаційної скарги ОСОБА_4 про такі порушення судом приписів кримінального процесуального закону не йдеться, як не йдеться і про обґрунтування таких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що за своїм характером та з огляду на обставини конкретної справи перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, коли допущене порушення обґрунтовано ставить під сумнів незалежність і неупередженість суддів (судді) при обговоренні та ухваленні відповідного судового рішення.
Водночас відповідно до п. 9 розділу І Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18, ЄДРСР є державною інформаційною системою, що входить до складу Єдиної судової інформаційної системи і забезпечує збирання, облік (реєстрацію), накопичення, зберігання, захист, пошук та перегляд інформаційних ресурсів Реєстру та їх образів.
За пунктом 6 розділу І цього Порядку електронний примірник судового рішення - створений в АСДС електронний документ, підписаний кваліфікованим електронним підписом судді, що ухвалив таке судове рішення, в разі колегіального розгляду - кваліфікованими електронними підписами всіх суддів, що входять до складу колегії, або іншої особи, визначеної згідно з п. 2 розділу III цього Порядку. Такий документ має бути ідентичним за документарною інформацією та реквізитами оригіналу судового рішення в паперовій формі.
При цьому процесуальним документом є судове рішення, ухвалене (постановлене) судом під час розгляду справи на будь-якій стадії судового провадження (ухвала, окрема ухвала, рішення, вирок, постанова, судовий наказ), а ЄДРСР - інформаційною системою, що забезпечує збирання, облік (реєстрацію), накопичення, зберігання, захист, пошук та перегляд електронних примірників судового рішення, де ЕЦП забезпечує взаємодію авторизованого користувача з ЄДРСР, а зазначений вище Порядок упорядковує його ведення за наслідками вчинення суддями (суддею) процесуальних дій та ухвалення (постановлення) судових рішень, де внесення відомостей до ЄДРСР не є процесуальною дією чи процесуальним рішенням суду.
За таких обставин доводи скаржника про те, що судове рішення було несвоєчасно підписано КЕП суддів, не спростовують того факту, що оскаржувану ухвалу апеляційного суду в паперовому варіанті було підписано суддями власноруч у нарадчій кімнаті, а будь-яких інших обґрунтувань на підтвердження своєї позиції щодо порушення судом вимог ст. 371 КПК у касаційній скарзі не наведено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду вважає, що обґрунтування касаційної скарги не містить переконливих доводів, які викликають необхідність їх перевірки за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги, та копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 19 березня
2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3