Справа №592/905/22 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Костенко В. Г.
Номер провадження 33/816/1093/26 Суддя-доповідач Соколова Н. О.
Категорія 483 КУпАП
Іменем України
17 квітня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Соколова Н. О., з участю секретаря судового засідання - Кислої Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в місті Суми клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Ціпле Івана Юрійовича на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.09.2022, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_1
визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 КУпАП,
з захисника участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Ціпле І.В.,
установив:
Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.09.2022 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 979 856,80 грн та конфіскації товарів, а саме: 10 мобільних телефонів «SAMSUNG SM-G988U» WHITE, 37 мобільних телефонів «SAMSUNG SM-G988U» BLACK, загальною вартістю 979 856,80 грн за те, що він 19.11.2021 об 11.47 год в зону митного контролю митного поста «Бачівськ» Сумської митниці, в напрямку «в'їзд» з РФ до України заїхав мікроавтобус марки «MERCEDES-BENZ», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який формою проходження митного контролю обрав смугу спрощеного митною контролю «зелений коридор». Після того як вказаний мікроавтобус заїхав у зону митного контролю його було переведено до смуги поглибленого контролю «червоний коридор». В митній декларації ОСОБА_1 вказав свої паспортні дані та, що нічого не переміщує, що підлягає декларуванню. При усному опитуванні ОСОБА_1 підтвердив відомості, вказані ним у митній декларації, та заперечив наявність будь-яких інших товарів, в тому числі таких, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено, а також тих, що підлягають обов'язковому декларуванню. В подальшому в ході огляду зазначеного транспортного засобу та речей ОСОБА_1 були виявлені приховані від митного контролю, а саме: 47 мобільних телефонів торгівельної марки «SAMSUNG SM-G988U» різного кольору, загальною вартістю 979 856,80 грн, приховані від митного контролю, що знаходились під сидінням водія, доступ до яких можливо було здійснити шляхом механічного відсування сидіння. Вказані речі підлягали обов'язковому письмовому декларуванню за встановленою формою, так як перевищували норми зазначені в ст. 374 МК України, у зв'язку з чим Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 483 МК України.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Ціпле І.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.09.2022, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог поновлення строку на апеляційне оскарження вказував, що ОСОБА_1 є румуном, йому час від часу приходять документи з органів ДВС. Провівши аналіз документів з органів ДВС та ознайомившись зі їх змістом, їм стало відомо про справу 592/905/22.
Відповідно до матеріалів справи порушення митним органом виявлено 19.11.2021, тому на момент розгляду справи Ковпаківським районним судом м. Суми пройшло 10 місяців, тобто минули строки, передбачені ст. 467 МК України.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що ОСОБА_1 є румуном, однак під час складання відносно нього протоколу ОСОБА_1 , який не володіє державною мовою, не було забезпечено право надавати пояснення, заявляти клопотання, користуватись послугами перекладача, мати захисника і судом не було перевірено дотримання цього права, що вказує на порушення права на захист.
На думку апелянта в діях ОСОБА_1 не було жодних ознак приховування, так як телефони знаходились біля сидіння водія і їх було чітко видно.
Вказує захисник і на те, що 24.12.2023 набрав чинності Закон України № 3475-ІХ, яким внесено зміни до санкції ч. 1 ст. 483 МК України, яка передбачає зокрема накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а тому вважає за необхідне застосувати зворотну дію закону в часі та у випадку визнання ОСОБА_1 винним, накласти на нього штраф у розмірі 50 % вартості товарів.
Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката ЦІпле І.Ю., який просив поновити строк на апеляційне оскарження, перевіривши матеріали даної справи, доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3-х днів вручається або висилається особі, щодо якої її ухвалено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її ухвалення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Під поважними причинами пропущення процесуального строку необхідно розуміти неможливість особи подати клопотання (заяву, скаргу) у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були, чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка повинна була звернутись до суду, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції у визначений законом строк.
Зазначені вище обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не був присутнім 14.09.2022 в судовому засіданні при розгляді складеного відносно нього протоколу про порушення митних правил, але був обізнаний про перебування на розгляді в Ковпаківському районному суд м. Суми даної справи та про її призначення до судового розгляду на 26.01.2022 та 16.06.2022, про що свідчить його особистий підпис в протоколі № 0305/80500/21 від 19.11.2021 та рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення відповідно (а. с. 3-6, 44).
Суддя суду першої інстанції вживав всіх необхідних і можливих заходів для забезпечення того, щоб ОСОБА_1 був поінформований про судовий розгляд, у тому числі і шляхом публікації відповідної інформації на порталі «Судова влада України».
Однак ОСОБА_1 в судове засідання суду першої інстанції жодного разу не прибув, долею справи і наслідками її розгляду не цікавився.
Постанова судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.09.2022 відносно ОСОБА_1 набрала законної сили та була звернута до виконання у встановлений законом спосіб у 2022 році.
Проте, з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови судді суду першої інстанції сторона захисту звернулась лише під час подачі даної апеляційної скарги, а саме, 16.03.2026 при цьому не зазначаючи, коли їм стало відомо про зміст оскаржуваного рішення.
Крім цього, як вбачається з матеріалів 21.04.2025 апелянт звертався до Сумського апеляційного суду з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження аналогічного змісту на цю ж постанову.
Таким чином, станом на 21.04.2025 апелянту було достеменно відомо про зміст оскаржуваного рішення.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави; питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку; проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження; у кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип «res judicata» (принцип юридичної визначеності) (рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41).
«Доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд» (рішення від 12.07.2007 у справі «Станков проти Болгарії»), «під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк; суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення», а «…безпідставне поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Конвенції» (рішення від 29.10.2010 у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47).
Тобто, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу має діяти сумлінно для того, що б ефективно реалізувати своє право, незважаючи на те, що ст. 294 КУпАП і містить положення щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку, оскільки строками, як зазначалось вище, визначаються часові межі існування правовідносин у адміністративному процесі, в яких повинно відбутися здійснення прав і виконання обов'язків учасниками (сторонами) провадження в справі про адміністративні правопорушення, а правові норми встановлюють не тільки «що» і «як» потрібно зробити, але і «в які строки», що є обов'язковим елементом поведінки відповідного суб'єкта судового провадження і виступає як один з показників правомірності юридичної діяльності учасників процесу.
На думку апеляційного суду, твердження захисника про те, що строк на апеляційне скарження пропущено з поважних причин не підтверджено відповідними обставинами та належними доказами, а клопотання не містить посилання на обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто такими, які не залежать від волевиявлення самого заявника, який обізнаний про перебування на розгляді відносно нього справи про порушення митих правил, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Отже, враховуючи відсутність доказів існування істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили вчасне вчинення процесуальних дій пов'язаних з подачею апеляційної скарги, клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Відмовити захиснику особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокату Ціпле Івану Юрійовичу у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.09.2022.
Апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Соколова