Справа №573/1915/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Черкашина М. С.
Номер провадження 33/816/625/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 172-20 КУпАП
09 квітня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у залі суду в місті Суми, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Білопільського районного суду Сумської області від 01 жовтня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , оператор-топогеодезист в/ч НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.
Постановою судді Білопільського районного суду Сумської області від 01 жовтня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн за те, що солдат ОСОБА_1 , являючись військовою службовою особою військової служби, у порушення вимог ст. ст. 13, 59, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, виконуючи обов'язки військової служби за призначенням, в умовах воєнного стану, 02 вересня 2025 року близько 12.00 год на території тимчасового базування підрозділу військової частини НОМЕР_1 неподалік АДРЕСА_2 був виявлений командуванням військової частини НОМЕР_1 з підозрою на перебування в стані алкогольного чи іншого сп'яніння, а саме: неясна мова, запах з порожнини рота, хитка хода, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, про що був складений акт від 02 вересня 2025 року, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову судді Білопільського районного суду Сумської області від 01 жовтня 2025 року скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172- 20 КУпАП.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Разом з тим, як вказує апелянт, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у КНП Сумської обласної ради «Обласний клінічній медичний центр соціально небезпечних захворювань» м. Суми.
Крім того, апелянт зазначає, що в оскаржуваному протоколі серії КИС № 1914 від 02 вересня 2025 року не вказано нормативно-правового акту, який порушив ОСОБА_1 та посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачена адміністративна відповідальність за його порушення.
Окрім цього, постанова суду першої інстанції була постановлена та протокол було розглянуто без повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи.
Про призначення даної справи до апеляційного розгляду особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який є апелянтом, був повідомлений шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України», про те, що на розгляді у Сумському апеляційному суді перебуває його апеляційна скарга, однак, для участі у судовому засіданні у визначений день та час не з'явився, причини такої неявки не повідомив, клопотань про відкладення апеляційного розгляду на іншу дату чи про його проведення виключно у їх присутності не надсилав.
З врахуванням вказаного, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд у відсутність апелянта - ОСОБА_1 , а тому, перевіривши матеріали вказаної справи та доводи поданої останнім апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Так, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Апеляційний суд вважає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказані вимоги закону суддею суду першої інстанції було дотримано в повному обсязі, а висновок щодо наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП є належним чином обґрунтованим та вмотивованим, з таких підстав.
24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено, та який діє і на даний час.
Відповідно до абз.5 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Стаття 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, передбачає, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Так, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, та тягне за собою накладення штрафу від двохсот п'ятнадцяти до двохсот вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, була встановлена суддею з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, а саме:
- протоколу про адміністративне правопорушення КИС №1914 від 02 вересня 2025 року, який відповідає вимогам чинного законодавства, складений уповноваженою особою та в якому розкрито обставини вчиненого правопорушення;
- актом фіксації відмови від добровільного проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких на території тимчасового базування підрозділу ВЧ НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 виявили військовослужбовця ОСОБА_1 при виконанні службових обов'язків з явними ознаками алкогольного сп'яніння. У зв'язку з відсутністю в підрозділі спеціальних технічних засобів та тестів для проходження медичного огляду з метою виявлення факту вживання алкогольних напоїв, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння виявлений військовослужбовець відмовився;
- заявою ОСОБА_1 , згідно якої він свою вину визнає повністю, просить сильно не карати.
Вказані докази були зібрані у передбаченому законом порядку, оцінені та проаналізовані суддею, і ставити під сумнів їх належність та допустимість у апеляційного суду підстави відсутні.
Щодо висловлювань ОСОБА_1 про незгоду з прийнятим судовим рішенням, апелянт лише перелічує статті закону, які, на його думку, було порушено суддею суду першої інстанції, а саме, ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП і взагалі не зазначає, що саме свідчить про те, що при розгляді даної справи не було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано всі її обставини, та у зв'язку з чим висновок про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, є помилковим. Тобто, обґрунтованих доводів, які б вказували на безпідставності складання відносно ОСОБА_1 протоколу про військове адміністративне правопорушення та незаконність притягнення останнього до адміністративної відповідальності, апелянтом не наведено, і обставин, які б слугували підставою для закриття провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, про що він просить в у поданій апеляційній скарзі, під час апеляційного перегляду даної справи встановлено не було.
Що стосується твердження апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, то вказане апеляційний суд спростовує наявними в матеріалах справи поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких на території тимчасового базування підрозділу ВЧ НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 виявили військовослужбовця ОСОБА_1 при виконанні службових обов'язків з явними ознаками алкогольного сп'яніння. У зв'язку з відсутністю в підрозділі спеціальних технічних засобів та тестів для проходження медичного огляду з метою виявлення факту вживання алкогольних напоїв, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння виявлений військовослужбовець відмовився.
Щодо твердження апелянта про те, що в оскаржуваному протоколі серії КИС № 1914 від 02 вересня 2025 року не вказано нормативно-правового акту, який порушив ОСОБА_1 та посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачена адміністративна відповідальність за його порушення. Апеляційний суд вважає дане твердження видуманим, оскільки протокол про адміністративне правопорушення серія КИС № 1914 від 02 вересня 2025 року за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, складений, відповідно до ст. 255 КУпАП, уповноваженою на те особою, в ньому зазначена дата складення, обставини вчинення адміністративного правопорушення (суть правопорушення, у даному випадку також зазначені ознаки алкогольного сп'яніння та порядок проходження огляду на стан сп'яніння, від якого останній відмовився), з посилання на конкретну статтю КУпАП, порушення якого інкримінується ОСОБА_1 відповідальність за вчинення якого, передбачена КУпАП.
Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності, не було повідомлено про час та місце розгляду справи, то їх апеляційний суд вважати обґрунтованими не може, оскільки як вбачається з матеріалів справи, а саме: довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber», ОСОБА_1 29 вересня 2025 року о 14:00 год у додаток «Viber» було надіслано повідомлення про виклик в судове засідання на 13:30 год 01 жовтня 2025 року, яке було доставлене 29 вересня 2025 року о 14:39.
Враховуючи вказані обставини, всупереч доводам апелянта, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді районного суду слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Постанову судді Білопільського районного суду Сумської області від 01 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп. - залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.