17.04.26
33/812/166/26
Провадження №33/812/166/26 Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП
Головуюча у першій інстанції Медведєва Н. А
Доповідачка апеляційного суду Ямкова О. О.
17 квітня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючої - судді Ямкової О. О.
за участю: секретаря Коростієнко Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисниці Бабкової О. С. на постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 березня 2026 року, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, -
Згідно постанови судді, 14 лютого 2026 року о 00 годині 36 хвилині в місті Первомайську по вулиці Грушевського, 2 водій ОСОБА_2 , керував транспортним засобом «BАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння пройшов на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру Драгер за своєю згодою і з фіксацією події під відеозапис. Результат тесту №457 встановив у водія стан сп'яніння з показником в 2.05 проміле, з яким водій погодився. Такі дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення вимог пункту 2.9а Правил дорожнього руху за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постановою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, захисниця Бабкова О. С. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити.
Апелянтка вважає, що постанова є необґрунтованою, не відповідає вимогам закону, оскільки при прийнятті рішення суддею не враховано, що ОСОБА_1 був позбавлений правової допомоги під час складення відносно нього протоколу, внаслідок чого у справі не доведено умисне вчинення водієм правопорушення через відсутність належних та допустимих доказів.
До судового засідання суду апеляційної інстанції особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, та його захисниця не з'явилися, захисницею направлено заяву про розгляд справи за її відсутності. Від ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про день та час слухання справи, надійшло усне повідомлення по телефону про відкладення слухання справи, у зв'язку з хворобою. Втім, документів на підтвердження як особи, так і наявності хвороби, до суду не надано. Слухання справи відбулося за відсутністю її учасників, за їх належним повідомленням у відповідності статті 294 КУпАП.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, у їх межах, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, так як висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильними.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Доведення тих чи інших обставин здійснюється на підставі статті 251 КУпАП за допомогою усіх наявних доказів, що містяться у справі та є будь-якими фактичними даними, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Сам розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється відповідним органом, зокрема судом, виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення, наслідком чого є ухвалення постанови у відповідності до положень статті 283 КУпАП, у якій повинен міститися опис обставин, установлених під час розгляду справи та зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення.
За наведеного, суддя суду першої інстанції, як на доказ вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, обґрунтовано послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення, чек-тест до протоколу та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, відеофіксацію самої події, згідно яких ОСОБА_1 за наявністю ознак алкогольного сп'яніння та за своєю згодою пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу, внаслідок чого стан сп'яніння підтверджено за допомогою алкотестеру Драгер, яким встановлено результат в 2.05 проміле. Заперечень або незгоди з результатами огляду водій не висловив, побажань пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі не заявив. При підписанні акту огляду, чек-тесту та протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 усно заявлено, що він згоден з результатами тесту, та ним підтверджено цей факт особисто письмово. Внаслідок цього дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані як керування водієм транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, чим за складеним адміністративним протоколом ним порушено положення пункту 2.9а ПДР.
У відповідності до пункту 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За положеннями статті 266 КУпАП та пунктів 1.3, 1.6, 1.7 розділу І, положень розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, з фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції, та у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду за допомогою технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (пункт 7 розділу ІІ Інструкції).
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, чек-тесту до протоколу, відеозапису з реєстраційної камери патрульного автомобіля та нагрудної камери поліцейського, ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2108», та був зупинений працівниками поліції, під час якого поліцейським водієві повідомлено про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, роз'яснено порядок та процедуру такого огляду та права водія при його проходженні. З проходженням огляду на місці зупинки ОСОБА_1 погодився. Після отримання позитивного результату водій погодився з його показниками, про що голосно повідомив поліцейських, ніяких пояснень стосовно лікування чи вживання спиртовмісних ліків не надав, як не висловив і побажання пройти огляд у медичному закладі, ні усно, ні письмово (а.с.1-8).
Сам протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 256 КУпАП та щодо місця та суті адміністративного правопорушення повністю узгоджуються з даними, які містяться у відеозаписі, здійсненому працівниками поліції на спеціальний технічний засіб, та письмових доказах, доданих до протоколу.
Доводи захисниці стосовно відсутності складу правопорушення, у зв'язку з не наданням водієві можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги не заслуговують на увагу, оскільки за положеннями статті 268 КУпАП передбачено право особи на користування правовою допомогою під час розгляду справи, а не складення протоколу, а оскільки розгляд справи відбувається в суді, то таке право ОСОБА_1 є реалізованим. При тому водієві поліцейськими роз'яснені права, передбачені статтями 63 Конституції України та 268 КУпАП, під час складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Інших доводів апеляційна скарга не містить, в той час як у матеріалах справи про адміністративне правопорушення органами поліції зібрана уся сукупність доказів, передбачена статтею 251 КУпАП.
З огляду на наведене, встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на сукупності доказів, які знаходяться в матеріалах справи, та спростовують доводи апелянтки, викладені нею в апеляційній скарзі.
Тому прийняте суддею рішення є законним та не підлягає скасуванню, про що просить апелянт.
Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено ОСОБА_1 з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, а вид стягнення та розмір штрафу визначений відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_1 - адвокатки Бабкової О. С. залишити без задоволення, а постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без зміни.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча О. О. Ямкова