17 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/12930/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О.О. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,
розглянувши заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про відвід судді Студенця В.І. від розгляду справи № 910/12930/18
за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025
у складі колегії суддів: Гаврилюк О.М. - головуючий, Ткаченко Б.О., Євсіков О.О.
та на рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2023
суддя: Літвінова М.Є.
у справі № 910/12930/18
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель»
до: 1. ОСОБА_1 ,
2. ОСОБА_2 ,
3. ОСОБА_3 ,
4. ОСОБА_4 ,
5. ОСОБА_5 ,
6. ОСОБА_6 ,
7. ОСОБА_7 ,
8. ОСОБА_8 ,
9. ОСОБА_9 ,
10. ОСОБА_10 ,
11. ОСОБА_11 ,
12. ОСОБА_12 ,
13. ОСОБА_13 ,
14. ОСОБА_14 ,
15. ОСОБА_15 ,
16. ОСОБА_16 ,
17. ОСОБА_17 ,
18. ОСОБА_18 ,
19. ОСОБА_19 ,
20. ОСОБА_20 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національний банк України,
про стягнення 1 127 474 605,62 грн,
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 та на рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/12930/18, в якій просить Суд скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 та на рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/12930/18, розгляд справи призначено на 16.04.2026 о 12:10.
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 15.04.2026 № 32.2-01/297 у зв'язку із запланованим відрядженням судді Баранця О.М., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/12930/18.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2026 для розгляду справи № 910/12930/18 визначено склад колегії суддів: Мамалуй О.О. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.
16 квітня 2026 року у судовому засіданні оголошено перерву до 04.06.2026.
17 квітня 2026 року до Верховного Суду від Фонду гарантування фізичних осіб надійшла заява про відвід судді Студенця І.В. від розгляду справи № 91012930/18 на підставі пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування поданого відводу заявник стверджує про наявність обставин, які свідчать про необ?єктивність та упередженість судді Студенця В.І.
Заявник зазначає, що суддями Верховного Суду було здійснено розгляд значної кількості судових справ за позовами Фонду гарантування, щодо притягнення до відповідальності колишніх керівників, посадових, пов'язаних осіб неплатоспроможних банків, які подані у зв'язку із нанесенням ними шкоди (збитків) банку, на підставі неналежного виконанням ними своїх фідуціарних обов'язків. Суддя Верховного Суду Студенець Володимир Іванович є постійними учасником судових колегій під час розгляду Верховним Судом позовних заяв Фонду гарантування.
На переконання Фонду гарантування у судді Верховного Суду Студенця В.І. вже склались певні суб'єктивні внутрішні переконання щодо правовідносин, які виникли між Фондом гарантування та відповідачами (посадовими особами банків), що може зашкодити всебічному, повному, неупередженому та об'єктивному розгляду справи та прямо суперечить ст. 7 ГПК України (рівність перед законом і судом), ст. 13 ГПК (змагальність сторін), ст. 14 ГПК України (диспозитивність господарського судочинства).
На думку Фонду гарантування, зазначені обставини викликають у Фонду гарантування обґрунтовані сумніви у можливості безстороннього неупередженого та об'єктивного розгляду справи цим складом Верховного Суду, зважаючи на те, що суддя Студенець В.І. входив до складу колегій суддів, зокрема у справах: № 910/9833/21, № 910/12955/20, № 916/1489/22, № 904/3867/21, № 910/13722/22, № 910/10354/21, аналіз яких свідчить, що суддя Верховного Суду Студенець В.І. системно висловлює окрему думку, в якій не погоджується із правовими висновками викладеними у постановах Верховного Суду у справах де задоволено позови Фонду гарантування або ж скасовує рішення на користь Фонду гарантування, вибірково застосовуючи судову практику.
Також Фонд гарантування наголошує, що зазначені дії у сукупності вказують на формування у судді заздалегідь упередженого ставлення до позовів Фонду гарантування, що робить неможливим розгляд справи неупередженим судом. Станом на сьогодні немає жодного судового рішення, яке було б ухвалено вказаним суддею, яким би позовні вимоги Фонду гарантування були задоволені, або залишено у силі рішення судів попередніх інстанцій про задоволення вимог Фонду гарантування. На постійній основі останній заявляє окремі думки, не погоджуючись із рішеннями своїх колег про правильність та законність задоволення вимог Фонду.
Крім того, Фонд звертає увагу на те, що додатковою обставиною яка може викликати у стороннього спостерігача сумнів у неупередженості чи об'єктивності судді Верховного Суду при подальшому розгляді справи № 910/12930/18 є той факт, що Фондом гарантування 19.02.2026 до Вищої ради правосуддя подано Дисциплінарну скаргу щодо Студенця Володимира Івановича - судді Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (єдиний унікальний номер справи 93/0/13-26 від 23.02.2026).
З огляду на зазначене, Фонд гарантування вважає, що наявна необхідність задоволення його заяви про відвід судді Верховного Суду Студенця В.І. від розгляду вказаної вище справи.
Згідно з частинами першою-третьою статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Верховний Суд зазначає, що наведені Фондом гарантування обставини, які на його думку, у розумінні пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України викликають сумнів у неупередженості судді Студенця В.І., є необґрунтованими з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК.
У силу положень частин 2 та 3 статті 38 ГПК з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Наведені норми передбачають обов'язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, колегії суддів.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Відповідно до статті 35 ГПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України»).
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Водночас особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006).
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010).
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Водночас згідно з частиною четвертою статті 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Верховний Суд наголошує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Отже, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного, заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи.
І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.
Оцінивши доводи, які викладені у заяві про відвід судді Студенця В. І., враховуючи положення статті 35 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що заява Фондом гарантування вкладів фізичних осіб про відвід судді Студенця В. І. від розгляду справи № 910/12930/21 є необґрунтованою. Доводи, що викладені у заяві базуються виключно на припущеннях, а також на незгоді з ухваленими цим суддею судовими рішеннями (та висловленими окремими думками) під час розгляду подібних справ.
З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку, що заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відвід судді Студенця В.І. від розгляду цієї справи № 910/12930/18 є необґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відвід судді Студенця В.І. від розгляду справи № 910/12930/18 визнати необґрунтованою.
Передати матеріали справи № 910/12930/18 наявні у суді касаційної інстанції, на автоматичний розподіл для визначення складу суду з розгляду заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відвід судді Студенця В.І. від розгляду цієї справи № 910/12930/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді О. А. Кролевець
В. І. Студенець