16 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 905/257/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.
та представників
Позивача за первісним позовом: Лівак І.М.
Відповідача -1: не з'явився
Відповідача-2: не з'явився
Відповідача- 3: не з'явився
Відповідача- 4: не з'явився
Відповідача - 5: не з'явився
Відповідача - 6: не з'явився
Відповідача - 7: не з'явився
Третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіДжи Фінанс"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2026
(головуючий - Гетьман Р.А., судді Россолов В.В., Склярук О.І.)
у справі №905/257/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіДжи Фінанс"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД С ПЛЮС",
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПІВДРУЖНІСТЬ М",
3. ОСОБА_1 ,
4. ОСОБА_2 ,
5. Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІЙ-С",
6. Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД М ПЛЮС",
7. Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКО СЕРВІС М",
третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "ОТП Банк"
про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 3 594 498,30 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в сумі 3 353 878,52 грн, заборгованість за відсотками в сумі 240 619, 78 грн,
за зустрічним позовом ОСОБА_2
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіДжи Фінанс",
2. Акціонерного товариства "ОТП Банк"
про розірвання договору поруки №SR 21-934/300 від 05.08.2021,
за зустрічним позовом ОСОБА_1
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіДжи Фінанс",
2. Акціонерного товариства "ОТП Банк"
про розірвання договору поруки №SR 21-933/300 від 05.08.2021,
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІЙ-С"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіДжи Фінанс", 2. Акціонерного товариства "ОТП Банк"
про розірвання договору поруки №SR 21-935/300 від 05.08.2021,
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКО СЕРВІС М"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіДжи Фінанс"
про розірвання договору поруки №SR 22-122/300 від 14.02.2022,
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД М ПЛЮС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіДжи Фінанс"
про розірвання договору поруки №SR 22-121/300 від 14.02.2022,
Короткий зміст первісних і зустрічних позовних вимог
1. Акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі -АТ "ОТП Банк", позивач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД С ПЛЮС" (далі - ТОВ"ФОРВАРД С ПЛЮС", Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПІВДРУЖНІСТЬ М" (далі - ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПІВДРУЖНІСТЬ М", відповідач -2), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач -3), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач - 4), Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІЙ-С" (далі - ТОВ"МЕРКУРІЙ-С", відповідач - 5), Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД М ПЛЮС" (далі - ТОВ"ФОРВАРД М ПЛЮС", відповідач - 6) та Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКО СЕРВІС М" (далі - ТОВ"АЛКО СЕРВІС М", відповідач - 7) про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 3 594 498,30 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в сумі 3 353 878,52 грн, заборгованість за відсотками в сумі 240 619, 78 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання ТОВ "ФОРВАРД С ПЛЮС" та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПІВДРУЖНІСТЬ М" зобов'язань з повернення коштів за договором про надання банківських послуг №СR 21-690/300-2 від 05.08.2021 (з урахуванням договору про зміну № 1 від 14.02.2022 до договору про надання банківських послуг №СR 21-690/300-2 від 05.08.2021), внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 3 353 878,52 грн., що стало підставою для нарахування позивачем відсотків за користування кредитом в розмірі 240 619, 78 грн.
3. ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до АТ "ОТП Банк" про розірвання договору поруки №SR 21-934/300 від 05.08.2021.
4. ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до АТ "ОТП Банк" про розірвання договору поруки № SR 21-933/300 від 05.08.2021.
5. ТОВ "МЕРКУРІЙ-С" звернулось до суду з зустрічним позовом до АТ "ОТП Банк" про розірвання договору поруки №21-935/300 від 05.08.2021.
6. ТОВ "АЛКО СЕРВІС М" звернулось до суду з зустрічним позовом до АТ "ОТП Банк" про розірвання договору поруки №SR 22-122/300 від 14.02.2022.
7. ТОВ "ФОРВАРД М ПЛЮС" звернулось до суду з зустрічним позовом до АТ "ОТП Банк" про розірвання договору поруки № SR 22-121/300 від 14.02.2022.
8. В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивачі за зустрічними позовами посилаються на істотну зміну обставин, яку позивачі не могли передбачити при укладенні договору, а саме початок повномасштабного вторгнення російської федерації на території України, пошкодження значних виробничих потужностей (складів та іншого майна) на території м. Маріуполь ТОВ "ТД Співдружність М" та ТОВ "ФОРВАРД С ПЛЮС", поручителями яких є позивачі за зустрічним позовом, а також перебування об'єкту кредитування у м. Святогірськ, яке наразі відноситься до території ведення бойових дій.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
9. Рішенням Господарського суду Донецької області від 29.08.2025 позовні вимоги ТОВ "ДіДжи Фінанс" задоволено частково. Стягнуто солідарно з ТОВ "ФОРВАРД С ПЛЮС", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПІВДРУЖНІСТЬ М", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ "МЕРКУРІЙ-С" на користь ТОВ "ДіДжи Фінанс" заборгованість за кредитом в розмірі 3 329 697,84 грн. Закрито провадження в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 24 180,68 грн. У задоволенні решти первісних позовних вимог відмовлено.
У задоволенні позовних вимог ТОВ "ДіДжи Фінанс" до ТОВ "АЛКО СЕРВІС М" та ТОВ "ФОРВАРД М ПЛЮС" відмовлено.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "АЛКО СЕРВІС М" до ТОВ "ДіДжи Фінанс" про розірвання договору поруки №SR 22-122/300 від 14.02.2022 відмовлено.
Закрито провадження щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Закрито провадження в частині розгляду зустрічних позовних вимог ТОВ "МЕРКУРІЙ-С" до ТОВ "ДіДжи Фінанс" та АТ "ОТП Банк" про розірвання договору поруки №SR 21-935/300 від 05.08.2021.
Закрито провадження в частині розгляду зустрічних позовних вимог ТОВ "ФОРВАРД М ПЛЮС" до ТОВ "ДіДжи Фінанс" про розірвання договору поруки №SR 22-121/300 від 14.02.2022.
10. Судове рішення мотивовано тим, що матеріалами справи доведено первісні позовні вимоги щодо наявності заборгованості у ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПІВДРУЖНІСТЬ М" за тілом кредиту за договором про надання банківських послуг №СR 21-690/300-2 від 05.08.2021 та договору про зміну № 1 від 14.02.2022 до договору про надання банківських послуг в сумі 3 329 697,84 грн, з врахуванням часткового погашення заборгованості у розмірі 24 180,68 грн, в цій частині суд закрив провадження у справі. Судом встановлено, що неможливо перевірити нарахування відсотків, зважаючи на ненадання всіх документів, а тому, суд відмовив в частині стягнення заборгованості за відсотками в сумі 240 619,78 грн.
Щодо солідарного стягнення заборгованості суд вважає, що у розділі 3 договорів поруки сторони, передбачили те, що зміни умов основного договору не потребують додаткового укладення сторонами угод щодо внесення змін до договору поруки. Беручи до уваги встановлений судом факт видачі кредиту та наявність солідарного обов'язку ТОВ "ФОРВАРД С ПЛЮС", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ "МЕРКУРІЙ-С" щодо виконання грошового зобов'язання за договором, суд зробив висновок, що первісні вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг у розмірі 3 329 697,84 грн є правомірними та доведеними.
Водночас, оскільки позивачем за первісним позовом не було надано для огляду оригінали договорів поруки від 14.02.2022 укладених з ТОВ "Форвард М Плюс" та ТОВ "Алко Сервіс М" судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог до вказаних відповідачів.
Також місцевим господарським судом закрито провадження в частині розгляду зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ТОВ "МЕРКУРІЙ-С", ТОВ "ФОРВАРД М ПЛЮС" у зв'язку з відмовою від зустрічних позовів. Крім того, враховуючи відмову суду у задоволенні первісних позовних вимог ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором, суд відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "АЛКО СЕРВІС М" до ТОВ "ДіДжи Фінанс" про розірвання договору поруки №SR 22-122/300 від 14.02.2022. Здійснено розподіл судових витрат.
11. Апеляційним судом рішення переглядалось в частині щодо солідарного стягнення з ТОВ ?ФОРВАРД С ПЛЮС?, ТОВ ?ТОРГОВИЙ ДІМ ?СПІВДРУЖНІСТЬ М?, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ "МЕРКУРІЙ-С" на користь ТОВ "ДіДжи Фінанс" заборгованості за кредитом в розмірі 3 329 697,84 грн, та розподілу витрат на оплату послуг адвоката.
12. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2026 рішення Господарського суду Донецької області від 29.08.2025 скасовано в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ ?МЕРКУРІЙ-С? на користь ТОВ ?ДіДжи Фінанс? заборгованості за кредитом в розмірі 3 329 697,84 грн. В решті рішення Господарського суду Донецької області від 29.08.2025 залишено без змін. Здійснено розподіл судових витрат.
13. Постанову мотивовано тим, що відсутність згоди поручителів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ТОВ "Меркурій-С" щодо кредитних зобов'язань ТОВ "Торговий Дім "Співдружність М" виключає правомірність пред'явленого до них позову про солідарне стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 3 329 697,84 грн. Водночас, правомірним є висновок господарського суду про наявність підстав для солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з ТОВ "Форвард С Плюс", оскільки пунктом 13 договору про надання банківських послуг №CR 21-690/300-2 від 05.08.2021 встановлено солідарну відповідальність клієнта. Ненадання позивачем оригіналів витребуваних документів на підтвердження фактичних обставин справи, не вплинуло на ухвалення законного і обґрунтованого рішення. З огляду на що підстави для залишення позову без розгляду, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
14. Не погоджуючись з висновком суду апеляційної інстанції, ТОВ "ДіДжи Фінанс" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою (з урахуванням уточнень), в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом, норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Крім того, просить відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу відповідачам - 3, 4 та стягнути на користь позивача за первісним позовом витрати на правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 30 000, 00 грн.
15. У касаційній скарзі скаржник посилається на п. 1 частини 2 ст. 287 ГПК України, та зазначає, що суд апеляційної інстанції відмовляючи у позові до відповідачів- 3, 4 та ТОВ "Меркурій - С", не врахував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20 та від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, від 16.02.2022 у справі №910/13557/21 від 22.06.2023 по справі №925/1238/22.
16. Крім того, посилаючись на п. 4 частини 2 ст. 287 ГПК України, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки обставинам справи, з урахуванням положень ст.ст. 614, 652 Цивільного кодексу України, саме щодо вчинення відповідачами всіх дій щодо належного виконання зобов'язань, як поручителів, вказане свідчить про порушення апеляційним судом положень ст.ст. 86, 236, 269 ГПК України.
17. Також, скаржник вважає, що стягнення з позивача за первісним позовом на користь відповідачів - 3, 4 витрат на оплату послуг адвоката, понесених ними у суді першої та апеляційної інстанцій, здійснено судом без належного дослідження доказів, наданих на підтвердження відповідачами понесення витрат на правничу допомогу адвоката, що свідчить про неналежне обґрунтування судового рішення щодо стягнення таких витрат.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи та розгляд заяв, клопотань
18. Відповідач- 4 у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог касаційної скарги, та вказуючи на те, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано положення законодавства, постанова є обґрунтованою та відповідає положенням ст.ст. 86, 236 , 269 ГПК України, а тому відповідач - 4 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судове рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
19. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 05.08.2021 між АТ "ОТП Банк" (далі - банк) та ТОВ "ФОРВАРД С ПЛЮС" (далі - клієнт) було укладено договір про надання банківських послуг №CR 21-690/300-2 (далі - договір), відповідно до умов п. 3 якого банк надає на вимогу клієнта банківську послугу, а клієнт приймає банківську послугу та зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені в договорі відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг банку. Кількість банківських послуг, що надаються за договором, необмежена. Якість банківських послуг відповідає стандартам банку. Банківські послуги можуть надаватися в будь-якій валюті, що дозволяється чинним законодавством України та щодо якої сторони письмово прийшли до згоди. Ліміт банківської послуги може змінюватися шляхом укладення додаткових договорів про зміну договору. Детальні умови кожної з банківських послуг узгоджені сторонами в пунктах 21-24 договору.
20. Ціна (сума) договору дорівнює генеральному ліміту у випадку визначення Генерального ліміту в валюті гривня, або в гривневому еквіваленті Генерального ліміту - у випадку визначення Генерального ліміту в валюті іншій, ніж гривня, із застосуванням валютного курсу НБУ, встановленого на (для) дату (и) визначення (п. 4 договору).
21. Згідно п. 5 договору строк дії договору дорівнює Генеральному строку за обставини, що відсутній випадок невиконання умов договору. За обставин наявності випадку невиконання умов договору, договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов'язання клієнта перед банком не будуть виконані в повному обсязі. Цей договір не поширюється на зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними договору, якщо інше прямо не передбачено ним. Закінчення строку не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час діє договору.
Проценти розраховуються на підставі процентної ставки. Процентна ставка може бути виражена як числом, так і формулою, яка може включати складові, що можуть час від часу змінюватися. Сторони розуміють, підтверджують та погоджуються з тим, що вираження сторонами процентної ставки у вигляді формули з такими змінними складовими цілком відповідає волі сторін і така зміна не може розглядатися як одностороння зміна умов договору, оскільки сторони наперед обумовили настання або зміну своїх прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні. Протягом строку дії договору розмір процентної ставки встановлюється як для стандартного розміру, так і для підвищеного розміру, та може становити будь-яке числове значення в межах від 0,000001 до 100,000001 процентів річних. Залежно від валюти банківської послуги база нарахування є наступною: для банківських послуг, виражених у гривнях - база нарахування становить 365 днів. Розрахунок та нарахування процентів здійснюється на щоденній основі. Проценти розраховуються протягом строку, що обчислюється днями і дорівнює кількості днів від дати надання банком банківської послуги, включаючи день надання до дати виконання клієнтом всіх зобов'язань щодо такої банківської послуги (день припинення/закінчення строку дії банківської послуги, інше), не включаючи останній день такого виконання (день припинення/закінчення строку дії банківської послуги, інше). Проценти щодо такої банківської послуги як кредит та/або кредитна лінія, виконання зобов'язань відносно якої здійснюється клієнтом банку протягом 1 (першого) банківського дня наступного за таким днем нарахування процентів. При цьому, якщо дата здійснення платежу щодо сплати процентів припадає не на банківський, платіж здійснюється в 1 (перший) банківський день, наступний за таким не банківським днем, з урахуванням процентів, нарахованих станом на дату здійснення такого платежу. Проценти щодо банківської послуги, виконання зобов'язань відносно якої здійснюється клієнтом з порушеннями (несвоєчасно та/або неналежним чином), розраховуються та нараховуються кожного дня протягом строку дії такого порушення та повинні сплачуватися клієнтом банку негайно (за першої нагоди) в повному обсязі таких нарахованих процентів.
22. У розділі 7 договору визначено порядок надання/отримання банківської послуги. Так, банк здійснює надання кожної банківської послуги клієнту відповідно до заяви про надання банківської послуги, яка кожного разу надається клієнтом банку в письмовому вигляді. Термін подачі заяви про надання банківської послуги та кількість її примірників визначаються сторонами в договорі. Клієнт набуває права подавати заяву про надання банківської послуги лише після настання обставин, передбачених у пунктах 8, 25 договору, якщо інше не буде письмово погоджене сторонами. Погодження надання банком банківської послуги клієнту у відповідності до умов заяви про надання банківської послуги (акцепт) відбувається шляхом виконання такої заяви про надання банківської послуги (фактичного надання відповідної банківської послуги).
23. У Розділі 16 договору сторони домовились, що до будь-яких вимог банку до клієнта буде застосовуватись строк позовної давності у 10 (десять) років з дати закінчення строку дії договору.
24. Відповідно до п. 21.1.1-21.1.4 договору клієнту надається наступний вид банківської послуги: кредитна лінія з лімітом 5 445 000,00 грн. із застереженням, що в будь-який момент дії договору загальна сума заборгованості:
-клієнта перед банком та договором, та
-компанії (як вона визначена в п. 19.4 договору) перед банком за договором про надання банківських послуг №CR 21-690/300-2 укладеним між компанією та банком 01 серпня 2019 року (далі - кредитний договір) не повинна перевищувати 5 445 000,00 грн.
Цільове призначення банківської послуги - поповнення обігових коштів.
Відповідно до п. 21.1.6 договору дата припинення чинності лімітом банківської послуги - 04 серпня 2022 року включно.
25. Згідно п. 21.1.6.1 договору період (строк) дозволеного існування заборгованості клієнта за банківською послугою, вказаною в п. 21.1 договору становить: Ліміт банківської послуги протягом відповідного періоду строку дії договору, дати укладення договору по 30 листопада 2021 року - 5 445 000,00 грн ; з 01 грудня 2021 року по 31 грудня 2021 року - 4 840 000,00 грн , з 01 січня 2022 року по 31 січня 2022 року - 4 235 000,00 грн, з 01 лютого 2022 року по 28 лютого 2022 року -3 630 000,00 грн, з 01 березня 2022 року по 31 березня 2022 року - 3 025 000,00 грн, з 01 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року - 2 420 000,00 грн, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року - 1 815 000,00 грн, з 01 червня 2022 року по 30 червня 2022 року - 1 210 000,00 грн, З 01 липня 2022 до дати припинення чинності лімітом банківської послуги - 605 000,00 грн.
26. Строк траншу: 90 календарних днів, якщо інше письмово не домовлено сторонами, але в будь-якому випадку не повинно перевищувати дату припинення чинності лімітом банківської послуги (п. 21.1.7 договору).
27. Відповідно до п. 21.1.8 договору стандартний розмір процентної ставки в валюті UAN визначається як поточна ринкова ставка та встановлюється сторонами в заяві про надання банківської послуги (згідно п. 19 договору) по відношенню до кожного траншу в валюті UAN.
28. Підстави застосування підвищеного розміру процентної ставки: порушення клієнтом будь-якого з зобов'язань, передбачених пунктами 12.26 договору (п. 21.1.10 договору).
29. Згідно п. 21.1.11 договору порядок оплати процентів - згідно з пунктом 6 договору.
30. День нарахування процентів - 17-й (сімнадцятий) календарний день місяця (п. 21.1.12 договору).
31. Відповідно до п. 27.1 договору ліміт зобов'язання - генеральний ліміт дорівнює 5 445 000,00 грн.
32. Строк зобов'язань. Генеральний строк становить період з дати укладення договору до 04 серпня 2022 року включно (п. 27.2. договору).
33. Як вбачається зі змісту наявного в матеріалах справи примірника договору, вказаний договір був підписаний представником ТОВ "Форвард С Плюс" та скріплений його печаткою. Пункт 29 договору в частині реквізитів банку не підписано жодним із працівників АТ "ОТП БАНК", які зазначені у ньому, а саме ані Лавренко Г.О., ані Сергієнко Ю.О., які зазначені підписантами вказаного договору від імені банку.
34. Як вбачається з матеріалів справи, АТ "ОТП Банк" було перераховано на рахунок ТОВ "ФОРВАРД С ПЛЮС" грошові кошти в загальному розмірі 10 890 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами, згідно переліку, визначеному у судових рішеннях.
35. В подальшому, як зазначає позивач, а саме 14.02.2022 між АТ "ОТП Банк" (далі - банк), ТОВ "ФОРВАРД С ПЛЮС" (далі - клієнт 1) та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ "СПІВДРУЖНІСТЬ М" (далі - клієнт 2) було укладено договір про зміну №1 від 14.02.2022 до договору про надання банківських послуг №CR 21-690/300-2 від 05.08.2021 (далі - договір про зміну), відповідно до умов якого до позичальників за кредитним договором додано ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПІВДРУЖНІСТЬ М".
36. Згідно умов п. 5 договору про зміну він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та є невід'ємною частиною основного договору. Всі інші положення основного договору, що не змінені положенням договору, зберігають для сторін свою силу. Положення договору підлягають (у випадку необхідності) негайному відображенню (шляхом внесення змін) в документах забезпечення. Всі витрати, що можуть виникнути у зв'язку з таким відображенням, сплачуються або компенсуються (у випадку необхідності) клієнтом. Положення договору щодо зміни предмету основного договору та/або ціни (суми) основного договору, та/або строку дії основного договору, та/або плати за банківську послугу підлягають до застосування сторонами лише з дати відображення (шляхом внесення змін) положень договору в документах забезпечення. До дати такого відображення (шляхом внесення змін) положень договору в документах забезпечення, сторони застосовуватимуть до правовідносин положення основного договору, що діяли до набрання чинності договором.
37. Вищезазначеним договором про зміну викладено п. 18-29 договору в наступній редакції:
38. Відповідно до п. 21.1.1-21.1.4 договору клієнту надається наступний вид банківської послуги: кредитна лінія з лімітом 5 445 000,00 грн. із цільовим призначенням - на поповнення обігових коштів
39. Відповідно до п. 21.1.6 договору дата припинення чинності лімітом банківської послуги - 04 серпня 2022 року включно.
40. Згідно п. 21.1.6.1 договору період (строк) дозволеного існування заборгованості клієнта за банківською послугою, вказаною в п. 21.1 договору становить(згідно змісту визначеному у судових рішеннях.
41. Строк траншу: 90 календарних днів, якщо інше письмово не домовлено сторонами, але в будь-якому випадку не повинно перевищувати дату припинення чинності лімітом банківської послуги (п. 21.1.7 договору).
42. Згідно п. 21.1.11 договору порядок оплати процентів - згідно з пунктом 6 договору.
День нарахування процентів - 17-й (сімнадцятий) календарний день місяця (п. 21.1.12 договору про зміну).
Відповідно до п. 27.1 договору про зміну ліміт зобов'язання - генеральний ліміт дорівнює 5 445 000,00 грн.
Строк зобов'язань. Генеральний строк становить період з дати укладення договору до 04 серпня 2022 року включно (п. 27.2. договору про зміну).
43. Як вбачається зі змісту наявного в матеріалах справи примірника договору, вищезазначений договір підписаний директором ТОВ "ФОРВАРД С ПЛЮС" ОСОБА_4 та директором ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПІВДРУЖНІСТЬ М" ОСОБА_3, підписи скріплені печатками. Підписи представника банку на вказаному договорі відсутні. Пункт 29 договору в частині реквізитів банку не підписано жодним із працівників АТ "ОТП БАНК".
44. Як вбачається з матеріалів справи, АТ "ОТП Банк" було перераховано на рахунок ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПІВДРУЖНІСТЬ М" грошові кошти в загальному розмірі 3 630 000,00 грн., згідно переліку визначеному у судових рішеннях, факт отримання грошових коштів від АТ "ОТП Банк" під час розгляду справи вказаними юридичними особами не спростований.
45. В подальшому, 16.11.2023 між АТ "ОТП Банк" (далі - первісний кредитор) та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" (далі - новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №16/11/23 (далі - договір відступлення), відповідно до п. 2.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає (відступає) у повному обсязі, а новий кредитор приймає на себе у повному обсязі право вимоги, що належить первісному кредитору за кредитними договорами, перелік яких міститься у Реєстрі вимог, наведеному у додатку 1 до цього договору, та які укладені між первісним кредитором та боржниками, а саме: первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору право вимоги виконання боржниками боргових зобов'язань, які виникли за кредитними договорами в розмірах, зазначених в Реєстрі вимог (згідно Додатку 1 до цього договору), та які можуть виникнути у майбутньому (майбутня вимога) за кредитними договорами, право вимоги виконання всіх інших обов'язків та зобов'язань боржників/поручителів/майнових поручителів, передбачених кредитними договорами та договорами забезпечення (далі за текстом - право вимоги), за суму, встановлену в п. 3 цього договору.
46. Згідно п. 2.2 договору відступлення первісний кредитор передає та відступає новому кредитору сукупність прав, належних первісному кредитору за договорами поруки, перелік яких міститься у Додатку 1 до цього договору, що укладені між первісним кредитором та поручителями, з дати підписання цього договору, одночасно з переходом права вимоги за кредитними договорами на підставі цього договору, без необхідності укладання окремого договору відступлення прав вимог за договорами поруки.
47. Згідно п. 2.4. договору відступлення з цього договору випливає, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли з кредитних договорів та договорів забезпечення в обсязі та на умовах, що існують на момент укладання цього договору.
48. Права вимоги за кредитними договорами переходять до нового кредитора з моменту виконання зобов'язання щодо сплати всіх платежів, в обсязі та в порядку, визначених в п. 3 цього договору (п. 2.5 договору відступлення).
49. Відповідно до п. 2.7 договору відступлення передача прав вимоги здійснюється сторонами на підставі підписаного сторонами акту прийому-передачі реєстру вимог. Укладення цього договору не тягне за собою будь-яких змін умов кредитних договорів та здійснюється без згоди боржників.
50. Сторони домовились, що сума, за яку здійснюється відступлення права вимоги, згідно цього договору зазначена в додатку 4 до цього договору (п. 3.1 договору відступлення).
51. Згідно п. 3.2 договору відступлення новий кредитор зобов'язується сплатити первісному кредитору суму, вказану в п. 3.1 цього договору, до 14 години дня в день підписання акту прийому-передачі Реєстру вимог шляхом перерахування коштів на рахунок первісного кредитора за наступними реквізитами: м. Київ, вул. Жилянська, 43, т/р: UA723005280000037390500900000, код банку: 300528, Ідентифікаційний код 21685166, Свідоцтво платника ПДВ №100234906, ІПН 216851626652, отримувач: АТ «ОТП БАНК», призначення платежу: «Оплата згідно договору про відступлення права вимоги №16/11/23 від 16 листопада 2023».
52. Згідно п. 5.2 договору відступлення первісний кредитор зобов'язується:
а. у строк, вказаний в п. 4.1 договору, передати новому кредитору усі кредитні документи та підписати акт прийому-передачі кредитних документів.
б. у строк, вказаний в п. 4.1 договору, передати новому кредитору усі правовстановлюючі документи на об'єкти іпотеки (при наявності), які є предметом забезпечення за кредитними договорами, права вимоги за якими відступаються, які зберігаються у первісного кредитора та підписати акт прийому-передачі кредитних документів.
в. в день виконання новим кредитором зобов'язання щодо перерахування первісному кредитору всіх платежів, визначених п. 3 цього договору, підписати акт прийому-передачі Реєстру вимог.
53. Відповідно до п. 7.1 договору відступлення він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
54. Вищезазначений договір підписаний представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.
55. Також, як зазначає позивач, в забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання банківських послуг № CR 21-690/300-2 від 05.08.2021 укладено наступні договори поруки:
- №SR 21-933/300 від 05.08.2021, укладений між ОСОБА_1 та АТ "ОТП Банк",
- №SR 21-934/300 від 05.08.2021, укладений між ОСОБА_2 та АТ "ОТП Банк",
- №SR 21-935/300 від 05.08.2021, укладений між ТОВ "Меркурій-С" та АТ "ОТП Банк",
- №SR 22-121/300 від 14.02.2022, укладений між ТОВ "Форвард М Плюс" та АТ "ОТП Банк",
- №SR 22-122/300 від 14.02.2022, укладений між ТОВ "Алко Сервіс М" та АТ "ОТП Банк".
56. Дослідивши вказані договори поруки суд встановив, що умови договорів поруки №SR 21-933/300 від 05.08.2021, №SR 21-934/300 від 05.08.2021 та №SR 21-935/300 від 05.08.2021 є ідентичними.
57. Відповідно до розділу 3 договорів поруки в силу поруки, створеної відповідно до умов договору поруки, поручитель поручається перед банком за виконання клієнтом боргових зобов'язань. Поручитель відповідає перед банком за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) боргових зобов'язань клієнтом. Порукою забезпечується виконання боргових зобов'язань у повному обсязі. Порука та солідарний обов'язок поручителя перед банком виникають з моменту укладення договору поруки та є чинними протягом всього строку (терміну) дії боргових зобов'язань. В разі зміни, в тому числі збільшені розміру боргових зобов'язань клієнта за договором після укладання цього договору поруки, виконання таких збільшених боргових зобов'язань забезпечуються порукою в їх повному обсязі без укладання будь-яких додаткових договорів до цього договору поруки, а підписання поручителем цього договору поруки вважається попередньою згодою поручителя на зміну умов договору. Укладенням цього договору поруки поручитель висловлює свою повну та цілковиту згоду на заміну клієнта за договором (переведенням боргу за борговими зобов'язаннями) на будь-яку іншу особу у майбутньому у будь-який передбачений чинним законодавством України спосіб, у тому числі у випадку припинення (ліквідації або реорганізації) клієнта. Цим поручитель заявляє, гарантує та погоджується забезпечувати виконання боргових зобов'язань за договором клієнтом, а також іншою особою (новим боржником) у випадку припинення (ліквідації або реорганізації) клієнта чи у випадку заміни клієнта (переведенні боргу) у будь-який інший спосіб, передбачений чинним законодавством України.
58. Відповідно до розділу 19 договорів поруки договір поруки може бути змінений та/або доповнений за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової/го угоди/договору/правочину до нього. Всі зміни до договору поруки повинні бути здійснені в письмовій формі, підписані сторонами та скріплені відбитками печаток (у випадку наявності) сторін. Такі зміни та доповнення додаються до договору поруки і є його невід'ємною частиною. Будь-яка вимога банку, будь-який документ, що направляється банком згідно з цим договором поруки, вважається пред'явленою(ним)/направленою(ним) в день її (його) направлення банком на адресу поручителя.
59. У пункті 21 договорів поруки зазначено договір, на виконання якого їх укладено, а саме: договір про надання банківських послуг №CR 21-690/300-2 від 05.08.2021 між банком та ТОВ "ФОРВАРД С ПЛЮС", генеральний ліміт - 5 445 000,00 грн., генеральний строк - до 04.08.2022 включно.
60. Як вбачається з матеріалів справи, АТ "ОТП Банк" звертався до відповідачів за первісними позовними вимогами з вимогами про погашення кредитної заборгованості. Вказані вимоги залишені відповідачами за первісним позовом без відповіді та задоволення.
61. Посилаючись на неналежне виконання ТОВ "ФОРВАРД С ПЛЮС" та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПІВДРУЖНІСТЬ М" зобов'язань з повернення коштів за договором про надання банківських послуг №СR 21-690/300-2 від 05.08.2021 (з урахуванням договору про зміну № 1 від 14.02.2022 до договору про надання банківських послуг №СR 21-690/300-2 від 05.08.2021), внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 3 594 498,30 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту в сумі 3 353 878,52 грн., заборгованість за відсотками в сумі 240 619, 78 грн., а також неналежне виконання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ТОВ "МЕРКУРІЙ-С", ТОВ "АЛКО СЕРВІС М", ТОВ "ФОРВАРД М ПЛЮС" зобов'язань за договорами поруки №SR 21-934/300 від 05.08.2021, №SR 21-933/300 від 05.08.2021, №SR 21-935/300 від 05.08.2021, №SR 22-122/300 від 14.02.2022, №SR 22-121/300 від 14.02.2022, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Позиція Верховного Суду
62. Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача за первісним позовом, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
63. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
64. Водночас, Верховний Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частині 3 ст. 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
65. Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
66. Судове рішення оскаржується позивачем за первісним позовом тільки в частині відмови апеляційним судом у позові до відповідачів - 3, 4, 5 та стягнення на користь відповідачів - 3, 4 витрат на оплату послуг адвоката, а тому, з урахуванням положень ст. 300 ГПК України, в іншій частині судові рішення касаційним судом не переглядаються.
67. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
68. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судами норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
69. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
70. Відповідно до положень вказаної норми, касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
71. Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
72. Так, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет).
73. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 визначила критерії подібності правовідносин у розумінні норм процесуального законодавства.
74. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
75. Здійснена Великою Палатою Верховного Суду конкретизація подібності правовідносин полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
76. При цьому, необхідно виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
77. Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.
78. Разом з тим, Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у своїй діяльності висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.
79. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування таких правових висновків у кожній конкретній справі.
80. Як вбачається з касаційної скарги, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції відмовляючи у позові до відповідачів- 3, 4 та ТОВ "Меркурій - С", не врахував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20 та від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, від 16.02.2022 у справі №910/13557/21 від 22.06.2023 по справі №925/1238/22.
81. Проаналізувавши доводи скаржника, викладені в обґрунтування п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційний суд зазначає, що доводи касаційної скарги є безпідставними, з огляду на наступе.
82. Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України (тут і далі, в редакції, чинній на момент укладення договору кредиту) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
83. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
84. Судами встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору банківських послуг, який за своєю природою є кредитним договором, в забезпечення зобов'язань за яким укладено договори поруки.
85. Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
86. Положеннями ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
87. Згідно з частинами 1,2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
88. Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
89. За умовами частини 3 статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
90. Судами встановлено, що 05.08.2021 між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ТОВ "Меркурій-С" та АТ "ОТП Банк" було укладено договори поруки, за умовами яких поручителі надали поруку за ТОВ "Форвард с плюс" по виконанню позичальником зобов'язань за договором про надання банківських послуг №CR 21-690/300-2 від 05.08.2021.
91. Водночас, суди встановили, що ТОВ "Форвард с плюс" належним чином виконало своє зобов'язання за кредитними договором. Натомість, позовні вимоги в частині солідарного стягнення заборгованості ґрунтуються на підставі договорів про внесення змін 14.02.2022 до кредитного договору, відповідно до яких поручителі прийняли додаткові зобов'язання з поруки за ще одну юридичну особу - ТОВ "Торговий дім "Співдружність М", яка є новим позичальником, згідно внесених 14.02.2022 у кредитний договір змін.
92. Відповідно до статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
93. Згідно з ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
94. Пунктом 3 договорів поруки, на яку послався суд першої інстанції, визначено, що поручитель відповідає перед банком за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) боргових зобов'язань клієнтом. Порукою забезпечується виконання боргових зобов'язань у повному обсязі. Порука та солідарний обов'язок поручителя перед банком виникають з моменту укладення договору поруки та є чинними протягом всього строку (терміну) дії боргових зобов'язань. В разі зміни, в тому числі збільшені розміру боргових зобов'язань клієнта за договором після укладання цього договору поруки, виконання таких збільшених боргових зобов'язань забезпечуються порукою в їх повному обсязі без укладання будь-яких додаткових договорів до цього договору поруки, а підписання поручителем цього договору поруки вважається попередньою згодою поручителя на зміну умов договору. Укладенням цього договору поруки поручитель висловлює свою повну та цілковиту згоду на заміну клієнта за договором (переведенням боргу за борговими зобов'язаннями) на будь-яку іншу особу у майбутньому у будь-який передбачений чинним законодавством України спосіб, у тому числі у випадку припинення (ліквідації або реорганізації) клієнта. Цим поручитель заявляє, гарантує та погоджується забезпечувати виконання боргових зобов'язань за договором клієнтом, а також іншою особою (новим боржником) у випадку припинення (ліквідації або реорганізації) клієнта чи у випадку заміни клієнта (переведенні боргу) у будь-який інший спосіб, передбачений чинним законодавством України.
95. Судом апеляційної інстанції встановлено, що у даному випадку відсутні обставини припинення (ліквідації або реорганізації) ТОВ "Форвард с плюс" чи переведення боргу ТОВ "Форвард с плюс" на будь-яку іншу особу, зокрема, нового позичальника - ТОВ "ТД "Співдружність М".
96. Так, відповідно до пункту 19 договорів поруки від 05.08.2021 всі зміни та доповнення до договору поруки повинні бути здійснені в письмовій формі, підписані Сторонами та скріплені відбитками печаток (у випадку наявності) Сторін. Такі зміни та доповнення додаються до Договору поруки і є його невід'ємною частиною. Кожен примірник Договору поруки є роздрукованим на принтері, сторінки Договору поруки є прошитими та скріпленими відбитком печатки (будь-якої, що є в наявності) Банку на звороті Договору поруки у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності.
97. Таким чином, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що залучення до кредитних правовідносин додаткової особи позичальника не охоплювалось застереженням п. 3 договорів поруки від 05.08.2021, а тому для отримання згоди поручителів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ТОВ "МЕРКУРІЙ-С" на включення до правовідносин додаткової особи, нового позичальника - ТОВ "ТД "Співдружність М", сторони мали діяти в порядку, узгодженому у п. 19 Договору від 05.08.2021, та згідно ст. 202 ЦК України, тобто, шляхом укладення окремого правочину (договору) у встановленій договором та законом формі, проте, укладення такого договору не доведено.
98. Отже, відсутність згоди поручителів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ТОВ "Меркурій-С" щодо кредитних зобов'язань ТОВ "Торговий Дім "Співдружність М", виключає правомірність пред'явленого до них позову про солідарне стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 3 329 697,84 грн.
99. З урахуванням встановленого, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про скасування рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ "МЕРКУРІЙ-С" на користь ТОВ "ДіДжи Фінанс" заборгованості за кредитом в розмірі 3 329 697,84 грн, з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
100. Касаційний суд вважає правильними такі висновки апеляційного суду.
101. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, викладені скаржником в обґрунтування підстав касаційного оскарження передбачених п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, Верховний Суд вважає, що такі доводи є безпідставними, з огляду на наступне.
102. Як вбачається з судових рішень у справі № 910/15484/17 предметом спору у справі були вимоги про розірвання договору іпотеки. Апеляційним судом змінено мотивувальну частину рішення про відмову у позові та зазначено про помилковість висновків суду першої інстанції щодо неправильно обраного позивачем способу захисту порушених прав та належного способу такого захисту, а також про відсутність правових підстав для визнання правовідносин за іпотечним договором припиненими, на підставі статті 523 ЦК України, адже управління корпоративними правами ПАТ КБ "Приватбанк" здійснює Міністерство фінансів України. Крім того, стаття 17 Закону України "Про іпотеку" не містить такої підстави припинення договору іпотеки, як заміна боржника. Суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного суду.
103. Із змісту судових рішень у справі № 912/3323/20 вбачається, що предметом спору у справі були вимоги про розірвання договору оренди, зважаючи на форс- мажорні обставини, що виникли у правовідносинах, предметом спору у справі № 910/15264/21 були вимоги про внесення змін у договір поставки, укладений відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі", у справі № 910/13557/21 предметом спору були вимоги про внесення змін у договір будівельного підряду, у справі № 925/1238/22 предметом спору були вимоги про встановлення договору купівлі - продажу товару розірваним та стягнення 1 806 688,36 грн, на підставі ст. 1212 ЦК України.
104. Отже, проаналізувавши судові рішення у справах № 910/15484/17, № 912/3323/20, № 910/15264/21, № 910/13557/21, № 925/1238/22, на неврахування яких вказує скаржник у касаційній скарзі, Суд зазначає, що правові висновки Верховного Суду у вказаних справах, викладено за інших обставин справи встановлених судами, що відповідно вплинуло на правозастосування. А тому, неврахування апеляційним судом правових висновків, викладених у справах № 910/15484/17, № 912/3323/20, № 910/15264/21, № 910/13557/21, № 925/1238/22 не можуть бути підставами для скасування постанови апеляційного суду, у справі, що розглядається Судом.
105. Крім того скаржник не погоджується з висновками апеляційного суду щодо стягнення з нього витрат на оплату послуг адвоката у суді першої та апеляційної інстанції, понесених відповідачами 3, 4.
106. Касаційний суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки, апеляційний суд дослідивши матеріали справи, та з урахуванням положень ст.ст. 123, 126, 129 ГПК України, встановив, що подані у справі процесуальні документи від імені відповідачів підготовлені одним представником та містять тотожний виклад аргументів. У судових засіданнях під час розгляду справи у суді першої інстанції правова позиція від імені відповідачів також була представлена одним адвокатом. Вказана тотожність мала місце і під час вчинення усіх інших процесуальних дій у справі. З огляду на наведене, апеляційний суд зазначив, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката за надання професійної правничої допомоги у суді першої інстанції відповідачами у сумі 30 000,00 грн кожному є необґрунтованим та неспівмірним, а тому, апеляційний суд, вірно зменшив завлений розмір витрат до 15 000,00 грн стосовно кожного.
107. Щодо витрат на оплату послуг адвоката у суді апеляційної інстанції, стягнутих апеляційним судом з позивача за первісним позовом на користь відповідача - 4, у розмірі 43 725,00, грн. Касаційний суд зазначає, що апеляційний суд зазначив, що відповідач-4 подав у апеляційній скарзі орієнтований розрахунок понесених ним витрат у апеляційному суді. У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, зробив висновок, що заявлені ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, отже, наявні підстави для стягнення з позивача за первісним позовом на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 43 725,00 грн
108. Касаційний суд вважає обґрунтованими висновки апеляційного суду щодо стягнутих апеляційним судом з позивача за первісним позовом витрат на оплату послуг адвоката на користь відповідачів -3, 4.
109. Також скаржник, посилаючись на п. 4 частини 2 ст. 287 ГПК України, вказує, що апеляційний суд не дослідив належним чином зібрані у справі докази.
110. Відповідно до частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
111. За змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
112. Проте, як уже зазначалося, підстави касаційного оскарження, наведені скаржником у касаційній скарзі пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України, у цьому випадку, не отримав підтвердження, після відкриття касаційного провадження, у зв'язку з чим, такі доводи як неналежне дослідження зібраних у справі доказів відхиляються судом касаційної інстанції. При цьому, доводи касаційної скарги наведені в обґрунтування підстави касаційного оскарження передбаченої п. 4 частини 2 ст. 287 ГПК України також зводяться до незгоди скаржника із наданою судом оцінкою доказам у справі та переоцінкою обставин справи, що суперечить положенням ст. 300 ГПК України.
113. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що підстави касаційного оскарження передбачені положеннями п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України не підтвердилися, отже, касаційна скарга є необґрунтованою, а тому, постанову апеляційного суду необхідно залишити без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
114. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
115. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
116. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятої постанови апеляційного суд у справі.
117. За таких обставин, доводи касаційної скарги, не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим касаційна скарга щодо оскарження постанови суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Судові витрати
118. Судові витрати понесені скаржником у суді касаційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіДжи Фінанс" залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2026 у справі №905/257/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді О. О. Мамалуй
В.І. Студенець