Справа № 573/152/26
Номер провадження 2/573/234/26
17 квітня 2026 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Черкашиної М.С.,
з участю секретаря - Півньової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Основний зміст позову.
27.01.2026 ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому вказує, що 18.07.2023 між товариством і відповідачем укладено кредитний договір № 18.07.2023- 100002354, на підставі якого останній отримав кредит у сумі 3500 грн, строком на 42 дні до 28.08.2023, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами на умовах визначених договором. Відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 6587 грн, яка складається з: 3500 грн - тіло кредиту, 3087 грн - проценти.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства вказану суму.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 09.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Заяви, клопотання.
У судове засідання представник позивача ТОВ «Споживчий центр» - Сиплива Т.А. не з'явилася, заявила клопотання про розгляд справи без участі представника товариства, проти постановлення заочного рішення не заперечує (а. с. 5 зв.).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з'явився. За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання останній відсутній, інформації щодо своєї адреси суду не надав, а тому відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка вручена йому належним чином (а. с. 21).
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.
Статтею 280 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що представник позивача проти заочного вирішення справи не заперечує, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом.
18.07.2023 між ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 в електронному вигляді шляхом акцепту пропозиції на укладення договору на сайті кредитодавця було укладено кредитний договір № 18.07.2023-100002354, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 3500 грн на 42 дні до 28.08.2023, зі сплатою процентів у розмірі 2.1% за один день користування кредитом, погашенням заборгованості за договором періодичними платежами, відповідно до погодженого сторонами у договорі графіку платежів (копія інформації про ідентифікацію BankID, додатку до анкети позичальника, пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки, підтвердження кредитного договору зберігаються в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі).
У договорі сторони визначили, що первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання.
Черговий період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду.
Сторони договору погодили, що кредит надається на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування за реквізитами належного позичальнику електронного платіжного засобу 5167-80XX-XXXX-6171.
У додатку до анкети позичальника, пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявці, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки до кредитного договору № 18.07.2023-100002354 позичальником вказаний ОСОБА_1 і зазначено, що ці документи підписані ним електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
18.07.2023 ТОВ «Споживчий центр» через систему LiqPay АТ КБ «ПриватБанк» перерахувало на банківську картку № НОМЕР_1 *71 3500 грн за договором № 18.07.2023-100002354 (копія квитанції зберігається в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі).
ОСОБА_1 , скориставшись кредитними коштами, не виконав належним чином умови договору, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість по кредиту в розмірі 6587 грн, з яких: 3500 грн - основний борг, 3087 грн - проценти (копія розрахунку зберігається в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі).
Норми права, які застосовує суд.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції, яка діяла на час укладення кредитного договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
Висновки суду.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними.
При цьому, до вказаного висновку суд дійшов, виходячи не тільки з вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні в справі «Ушаков та Ушакова проти України» від 18 червня 2015 року (остаточне 18 вересня 2015 року), в пункті 78 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою…».
Аналізуючи вище наведені норми матеріального права та надані позивачем докази, суд дійшов до висновку, що між позивачем і відповідачем у справі було укладено кредитний договір у встановленій законом формі з визначенням усіх істотних умов та правил такого договору.
ТОВ «Споживчий центр» виконало свої зобов'язання за договором, надавши кредитні кошти ОСОБА_1 . Натомість, відповідач свої зобов'язання за вказаним договором порушив, по теперішній час не повернув заборгованість за кредитом.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 6587 грн заборгованості за кредитним договором.
Судові витрати.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662 грн 40 коп. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 81, 141, 247, 265, 273, 274 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 6587 (шість тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн заборгованості за кредитним договором № 18.07.2023-100002354 від 18.07.2023, а також - 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідач має право подати протягом 30 днів з дня проголошення заочного рішення заяву про його перегляд до Білопільського районного суду Сумської області.
Суддя - Черкашина М.С.