вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" квітня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1067/26
Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., розглянувши заяву Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Стугна-1» Управління південно-західної залізниці» про забезпечення позову
за позовом: Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Стугна-1» Управління південно-західної залізниці» (08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, Заплава Річки Стугна)
до відповідача: Української міської ради (08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, площа Шевченка, 1)
про скасування державної реєстрації земельних ділянок
Без виклику представників сторін
13.04.2026 Обслуговуючий кооператив «Садівницьке товариство «Стугна-1» Управління південно-західної залізниці» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Української міської ради про скасування державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, що розташовані на території Української міської ради Обухівського району Київської області, цільове призначення: для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей:
- площею 0, 1697 га кадастровий номер 3223151000:06:014:0127;
- площею 0, 0939 га кадастровий номер 3223151000:06:014:0128;
- площею 0, 2465 га кадастровий номер 3223151000:06:014:0130;
- площею 0,1286 га кадастровий номер 3223151000:06:014:0132;
- площею 0,1383 га кадастровий номер 3223151000:06:014:0133;
- площею 0, 1953 га кадастровий номер 3223151000:06:014:0134;
- площею 0, 1776 га кадастровий номер 3223151000:06:014:0135;
- площею 0, 2112 га кадастровий номер 3223151000:06:014:0139;
- площею 0, 1927 га кадастровий номер 3223151000:06:014:0140.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2026 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
При цьому, разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Українській міській раді приймати будь-які рішення та вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок, що розташовані на території Української міської ради Обухівського району Київської області, цільове призначення: для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей: площею 0, 1697 га кадастровий номер 3223151000:06:014:0127; площею 0, 0939 га кадастровий номер 3223151000:06:014:0128; площею 0, 2465 га кадастровий номер 3223151000:06:014:0130; площею 0, 1286 га кадастровий номер 3223151000:06:014:0132; площею 0, 1383 га кадастровий номер 3223151000:06:014:0133; площею 0, 1953 га кадастровий номер 3223151000:06:014:0134; площею 0, 1776 га кадастровий номер 3223151000:06:014:0135; площею 0, 2112 га кадастровий номер 3223151000:06:014:0139; площею 0, 1927 га кадастровий номер 3223151000:06:014:0140, а також заборону державним реєстраторам прав на нерухоме майно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районній, районній у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб?єктам, нотаріусам, іншим суб?єктам державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав щодо вказаних земельних ділянок.
Вказана заява мотивована наступним:
- відповідач не визнає право оренди позивача, а також зареєстрував спірні земельні ділянки в Державному земельному кадастрі, які перетинаються із земельною ділянкою, що перебуває в користуванні позивача, у зв'язку з чим до кінця розгляду даної справи необхідно, щоб спірні земельні ділянки перебували у незмінному стані;
- існує ризик, що земельні ділянки, які є предметом спору, припинять своє існування станом на момент винесення судом рішення у даній справі або будуть передані в користування третім особам. В такому випадку ухвалення позитивного рішення на користь позивача не призведе до відновлення його прав та мети судового розгляду не буде досягнуто;
- відповідач, як власник спірних земельних ділянок, може у будь-який момент розпорядитись ними на власний розсуд, зокрема здійснити їх відчуження, поділ, об?єднання, передати їх в користування третій особі. Такі дії можуть призвести до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення судом позову та права позивача не буде відновлено.
За результатами розгляду заяви позивача про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно із ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із приписами ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Так, ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.
Заявник (позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази повинні міститись в позовних матеріалах або в заяві про забезпечення позову, тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані позивачем до позову або до заяви про забезпечення позову.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до ст. 74 ГПК України позивач зобов'язаний надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Разом з тим, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з обраними заявником заходами забезпечення позову.
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 01.04.2022 у справі №925/1615/21, зокрема, зазначено таке:
«При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.».
Втім, судом встановлено що, позивачем у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не надано суду доказів, у розумінні чинного процесуального закону, з якими пов'язується застосування заходу забезпечення позову, заявленого Обслуговуючим кооперативом «Садівницьке товариство «Стугна-1» Управління південно-західної залізниці».
Твердження позивача з приводу того, що відповідач може у будь-який момент розпорядитись спірними земельними ділянками на власний розсуд не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки без долучення відповідних доказів та надання обґрунтувань, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення в даній справі у випадку задоволення позовних вимог.
Фактично, необхідність вжиття заходів забезпечення позову викликана власними припущеннями позивача про наявність обставин, які можуть ускладнити виконання рішення за його позовом чи загрожують його невиконанню зовсім.
При цьому, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заборона відповідачу приймати будь-які рішення та вчиняти будь-які дії щодо спірних земельних ділянок є надмірною та неспівмірною, оскільки перешкоджатиме Українській міській раді у виконанні своїх обов'язків, а також становитиме втручання в компетенцію органу місцевого самоврядування як власника земельних ділянок.
Відтак, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів того, що обставини, на які заявник послався у заяві, свідчать про неможливість виконання рішення суду, у випадку його задоволення, в разі невжиття судом заходів забезпечення позову.
Крім того, суд зазначає, що загальне посилання заявника на наявність зобов'язання зі сторони відповідача, тобто, наявність спору між сторонами, не створює підстав для задоволення відповідної заяви про забезпечення позову.
Наявність спору щодо предмету позову - необхідна умова для розгляду правовідносин у господарському суді, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, відтак, як загальна, кваліфікуюча, ознака господарсько-процесуальних правовідносин не може бути сама по собі підставою для забезпечення позову, оскільки застосування даних заходів має виключний характер і потребує доведення на загальних умовах наявності відповідних підстав.
При цьому, спір про право відбувається з дотриманням принципу змагальності сторін господарського процесу, відповідно до частини 3 статті 2, статті 13 Господарського процесуального кодексу України, встановлення наявності права на предмет спору відбувається при розгляді справи по суті та зазначається у резолютивній частині рішення суду.
Судом враховано, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Стугна-1» Управління південно-західної залізниці» про забезпечення позову у справі №911/1067/26.
З огляду на положення ст. 129 ГПК України та Закону України "Про судовий збір", оскільки заяву про вжиття заходів забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору відшкодуванню та поверненню не підлягають.
Керуючись ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Стугна-1» Управління південно-західної залізниці» про забезпечення позову у справі №911/1067/26 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 16.04.2026.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.Г. Смірнов